Зміст:
Вступ…………………………………………………………………………………………4ст.
Розділ 1. Порівняння варіантів…………………………………………………….…8ст.
1.1 Характеристика прийнятих до розгляду рішень................................................8ст.
1.2 Аналіз варіантів……………………………………………………………………….11ст.
1.3. Обґрунтування вибору варіанту для подальшого розроблення…………..….12ст.
Розділ 2. Містобудівна ситуація і генплан…………………………………………13ст.
2 .1 Загальна характеристика ділянки…………………………………………..……13ст.
2.1.1 Географічне положення ділянки. Кліматичні-умов………………………...…13ст.
2.1.2 Транспортні зв’язки. Екологічний вплив на оточуюче середовище…………………………………………………………………………17ст.
2.2 Генеральний план…………………………………………………………………...21ст.
2.2.1 Обґрунтування прийнятого рішення…………………………………………...21ст.
2.2.2 План організації рельєфу………………………………………………………...22ст.
2.2.3 Заходи з дотримання санітарних і пожежних норм та
охороні навколишнього середовища…………………………………………...23ст.
2.2.4ТЕП генерального плану………………………………………………………...…28ст.
Розділ 3. Архітектурне вирішення………………………………………………..…29ст.
3.1 Характеристика технологічного чи функціонального процесу………………29ст.
3.2 Об’ємно-планувальне рішення……………………………………………………30ст.
3.3 Описання прийнятого рішення та його обґрунтування…………………….….32ст.
3.4 Архітектурно-художнє рішення будівлі……………………………………….….33ст.
3.5 ТЕП об'ємно-планувального рішення……………………………………………35ст.
Розділ 4. Конструктивні рішення…………………………………………………..36ст.
4.1 Несучі конструкції. Обґрунтування їх вибору…………………………………...36ст.
4.2 Огороджуючі конструкції. Обґрунтування прийнятих
Конструкцій…………………………………………………………………….…………37ст.
4.3 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх стін або покриття……………………40ст.
4.4 Матеріали для зведення будівлі, обґрунтування їх вибору………………………………………………………………………………42ст.
Розділ 5. Інженерні мережі і інженерне обладнання будівлі………………43ст.
Розділ 6. Розрахунково-конструктивний…………………………………….….47ст.
6.1.Розрахунок та конструювання сходового маршу………………………………………….………………………………...……47ст.
6.2 Розрахунок та конструювання сходової площадки……………………...….59ст.
Розділ 7. Технологія і організація будівельного виробництва……………70ст.
7.1 Область застосування………………………………………………………….…71ст.
7.2 Організація та технологія виконання робіт …………………………………....76ст.
7.3 Графік виконання робіт……………………………………………………….......71ст.
7.4 Розрахунок заробітної плати…………………………………………………..77ст.
Розділ 8. Економіка будівництва…………………………………….…………88ст.
8.2. Зведений кошторис………………………………………………………….…88ст.
8.3. Техніко-економічні показники……………………………………………………………………….………94ст.
Розділ 9. Науково-дослідна робота…………………………………………………..95ст.
Список використаної література……………………………………………………..101ст.
Вступ
Темою своєї дипломної роботи я обрав Мультимедійний інформаційний центр на перетині вулиць Соборної і С.Петлюри в м.Рівне. Мультимедійний інформаційний центр являтиме собою багатофункціональний комплекс, до складу якого входитимуть медіа тека, науково-дослідницький центр та презентаційно-виставковий комплекс з набором приміщень, необхідних для функціонування даного об’єкту. Вибір даної теми дипломної роботи зумовлений стрімким розвитком інформаційних технологій та їх ролі в житті суспільства. Мультимедійний інформаційний центр буде виконувати декілька функцій: науково-дослідницьку, освітню, виставкову, рекреаційну та ін. Основною метою, з якою проектується даний об’єкт – є забезпечення вільного доступу населення до інформації з допомогою новітніх досягнень науки і техніки, а також розробка нових технологій і методів в інформаційній сфері. В м.Рівне і в найближчих містах подібних будівель не існує. Доступ населення до інформації забезпечують міські та обласні бібліотеки, також приватні інтернет-кафе та інші подібні заклади. Дослідницька діяльність, що проводитиметься на базі інформаційного центру повинна приводити до створення об’єктів інтелектуальної власності (програмного забезпечення, нових технологій в інформаційній галузі) використання та реалізація яких буде економічно вигідною.
Мультимедійний інформаційний центр по суті являє собою синтез медіа теки із науково-дослідницькою лабораторією в сфері інформаційних технологій. Об’єкт є досить новаторським, хоча в світовій практиці можна зустріти подібне поєднання даних функцій. Більшість подібних об’єктів проектуються з розрахунком на обслуговування великих мегаполісів і є значним за об’ємом. Даний об’єкт повинен обслуговувати в основному населення м. Рівного і близьких до нього населених пунктів, томуц своїми розмірами і функціями він дещо відрізняється від своїх існуючих аналогів. Основною ідеєю, що переконала мене за проектування даного об’єкта стала ідея вільного доступу населення до інформації шляхом використання новітніх медіа технологій. Саме доступність інформації, можливість вільного і швидкого обміну нею, є вирішальним фактором будь-якого розвитку. З історії відомо, що всім науково-технічним революціям і ривкам в науково-технічному прогресі передували відкриття та досягнення в сфері інформаційних технологій. Першим етапом на цьому тривалому шляху стало винайдення писемності, що дозволило зберігати інформацію за межами людського мозку. Для обміну інформацією між індивідами відпала потреба в одночасному знаходженні двох або більше з них в одному і тому ж самому місці. Інформація змогла існувати окремо від людей, розміщуючись на різних носіях, при цьому зберігаючи властивість бути розшифрованою в необхідний момент. Проте швидкість обміну інформацією прямо пропорційно залежала від відстані між учасниками даного обміну. Передача інформації забезпечувалась шляхом транспортування її фізичних носіїв. Також слід взяти до уваги недоступність писемності для більшості населення, в зв’язку з необхідністю тривалого навчання, цю проблему вдалось подолати лише в ХХ столітті шляхом глобального введення базової необхідної освіти.
Наступним важливим кроком в розвитку інформаційних технологій стало винайдення пристрою, що дозволяв передавати інформацію на значні відстані із дуже високою швидкістю – телеграфа. Винайдення даного пристрою в десятки раз підвищило швидкість обміну інформацією і стало однією із причин науково-технічної революції ХІХ століття. Проблемою даного способу передачі інформації була необхідність прокладення спеціальних комунікаційних ліній, і їх обслуговування. Рішенням даної проблеми став винахід бездротової передачі інформації на основі радіохвиль.
Винайдення радіо, також дозволило масове поширення інформації, так як в зв’язку з особливістю поширення хвиль від одного джерела могли сприймати безліч реципієнтів. За кожним із цих відкриттів темпи розвитку суспільства, науки, культури, технології збільшувались в геометричній прогресії. Вирішивши проблему передачі інформації на відстань, людство приступило до чергової задачі – створення машин та механізмів здатних аналізувати та обробляти інформацію (пізніше постало питання створення штучного інтелекту). Все ХХ століття йшла інтенсивна робота в даній галузі, перші примітивні ЕОМ, як вважається, з’явились в 30-40 рр , але тільки в 80ті виникла ідея персонального комп’ютера, тобто ідея забезпечення населення універсальними інструментами для обробки інформації. Паралельно розвивались і носії інформації, на яких крім звичайного тексту і графіки тепер могли зберігатись аудіо і відеозаписи. Універсалізація ПК, які могли працювати з інформацією в будь-якому вигляді, призвела до стрімкого їх поширення серед населення, так-званої комп’ютеризації. Кульмінацією даного процесу стало створення в 1995р глобальної мережі «Інтернет» яка стала одним з основних засобів обміну інформацією і продовжує витісняти традиційні засоби. На даний момент важко знайти якусь галузь людської діяльності, в якій широко не використовувались би комп’ютерні та інші мультимедійні технології. Але на шляху до створення дійсно вільного та зручного доступу до інформації стоїть ще багато перешкод: сучасні інформаційні засоби доступні далеко не кожному, глобальна мережа є досить хаотичною, що затрудняє пошук матеріалів в ній, крім того в інтернет потрапляє безліч небезпечної інформації як для людини, так і для ЕОМ (комп’ютерні віруси). Тому, враховуючи важливість інформаційної сфери для розвитку суспільства і проблематику даної галузі я прийшов до висновку, про необхідність створення принципово нових об’єктів – мультимедійних інформаційних центрів, які повинні взяти на себе забезпечення всіх інформаційних потреб людей, максимально комфортно для останніх. Поєднуючи в собі функції медіатеки – організованого простору для індивідуальної та масової роботи з інформацією на електронних носіях і дослідницького центру, що займається вивченням проблем в інформаційній галузі, дані об’єкти повинні зайняти важливе місце в інфраструктурі сучасних міст. Обробка інформації, безпосередній доступ до неї є передумовами для розвитку науки, без якого, в свою чергу, неможливе будівництво сучасної розвинутої країни. Саме тому я вважаю за необхідне розташування даних об’єктів рівномірно по всій території держави, як в центральній частині, так і на периферії. У випадку сучасної України оптимальним було б розміщення МІЦ в кожному обласному центрі. Функції даних об’єктів, крім вище названих основних, можуть варіюватись відповідно до потреб кожного конкретного міста. Проектні пропозиції щодо одного з мультимедійних інформаційних центрів на території м. Рівне я подаю в дипломному проекті.
Розділ 1. Порівняння варіантів
Характеристика прийнятих до розгляду рішень
Першочерговою проблемою при проектуванні даного об’єкту став вибір об’ємно-планувального рішення. Складність функціональних зв’язків мультимедійного інформаційного центру вимагає максимально зручного підбору об’ємів, з яких буде формуватись даний об’єкт. Крім того на об’ємно-планувальне рішення впливає положення ділянки, на якій проектується об’єкт, і бажання створити виразний образ будівлі, який буде гармонійно вписуватись в оточуюче середовище.
Варіант1:
Рис. 1.1. І Варіант об’ємно-планувального рішення
В основі першого варіанта, який приймався до уваги, був переддипломний проект, який представляв собою два корпуса, сполучені між собою переходом: корпус медіатеки і науково-дослідницький, де розміщувались також і приміщення адміністрації. Медіатека мала три поверхи в висоту і в її об’ємі домінував горизонтальний напрямок. Центральний корпус мав 6 поверхів і домінантним в ньому був вертикальний напрямок. Образ об’єкту формувався на вколо теми спіралі, що плавно піднімається вгору. По стилістиці цей варіант був наближений до хай-теку і функціоналізму. Розташовувались корпуси центру таким чином, з південної і західної сторін відгороджували ділянку, утворюючи внутрішні сквер, на території якого розміщувався існуючий монумент.
Варіант2:
Рис. 1.2. ІІ Варіант об’ємно-планувального рішення
У другому варіанті вже не було розподілу на корпуси, він являв собою будівлю, що складалась із трьох частин різної поверховості які перетікали одна в одну у вигляді каскадів. Крім того була змінена орієнтація по ділянці таким чином, що з південної сторони перед об’єктом утворювалась площа. В різних частинах поверховість становила 3, 6 і 9 поверхів відповідно.
Варіант3:
Рис. 1.3. ІІІ Варіант об’ємно-планувального рішення
Третій варіант – шестиповерхова будівля з вертикальною домінантою в центральній частині, побудована по принципу дисиметрії, крім того площа поверхів зростає від першого до шостого, що створює нависання верхніх поверхів над нижніми. Два основні об’єми, що утворюють будівлю в плані є наближеними до еліпсів. Аналогічно другому варіанту перед будівлею, з південної сторони розміщена площа. На рівні першого поверху будівля неоднорідна, її розривають 2 проходи, один з яких веде до монумента, а інший в напрямку автомобільної стоянки. На рівні 2 поверха утворюється крита тераса, що спирається на колони і нависає по периметру над першим поверхом.
Аналіз варіантів
Представлені варіанти демонструють різні підходи до вирішення проблеми поставленої проектом. Перший варіант являє собою приклад відокремленого, самодостатнього комплексу будівель з чітким функціональним розмежуванням.
Другий варіант є прикладом статичної масивної архітектури, яка за рахунок об’єму і габаритів отримує домінуюче значення в оточуючій забудові, але вона вже не є самодостатньою і взаємодіє із зовнішнім простором.
Останній варіант – динамічна архітектура, яка взаємодіє з оточуючим середовищем, забезпечує гармонійну взаємодію з навколишньою забудовую, хоч і виділяється з неї за рахунок своєї динамічності.
Два останні варіанти розміщуються в північній частині ділянки утворюючи перед будівлею площу, що виходить на вул. Соборну. Варіант один – навпаки, відмежовується від оточуючих вулиць, утворюючи внутрішній двір.