2. Суддя і секретар суду

Правовий статус судді у господарському процесі

Суддя – головний учасник судового процесу. Суддя господарського суду – учасник судового процесу, який є посадовою особою господарського суду, наділений повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов»язки на професійній основі в господарському суді.

Суддя безпосередньо здійснює судочинство, діє від імені суду та виносить рішення у справі іменем України. Справи у господарських судах, залежно від інститаційної належності, розглядаються суддею одноособово або колегіально у складі трьох або більшої непарної кільксоті суддів. Суддя безпоседньо не заінтересований у розв»язанні спору на користь тієї чи іншої сторони. Ця обставина відрізняє суддю від більшості інших учасників процесу. які так чи інакше мають юридичну заінтересованість у справі. За критерієм юридичної заінтересованості суддя не є учасником процесу. Відповідно до роз»яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» учасниками судового процесу є сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у справі у випадках, передбачених ГПК – судові експерти, перекладачі, посадові особи чи інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Проте такий погляд не є зовсім правльним; адже суддя бере участь у справі, на що є посилання в ч. 1 ст. 20 ГПК: «Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, або буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю».

Відвід судді, тобто висловлювання недовіри до суду, - це єдина можлива процесуальні дія проти судді з боку окремих учасників судового процесу – позивача, відповідача та прокурора, якщо останній є учасником розгляду конкретної справи. Інші особи не мають права заявити відвід судді. відвід має бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після початку вирішення спору можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи посуті.

Закон покладає на суддю обов»язок заявити самовідвід, якщо суддя є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості судді, або суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі у новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю. Це означає, що за наявності таких обставин суддя має відмовитися від розгляду справи з власної ініціативи, навіть якщо з боку інших осіб, які мають право заявити відвід судді господарського суду, не було заперечень або заяв про відвід.

Вимоги судді, що ставляться ним у межах передбачених законом повноважень господарського суду, є обов»язковими для посадових осіб, державних та інших органів, господарських та інших організацій і підприємств, до яких вони звернуті. Зазначені вимоги можуть бути адресовані як сторонам у справі (наприклад, обов»язково надати відповідачу відзив на позов, надати позивачу необхідні документи тощо), так і підприємствам, установам та організаціям, які не беруть участі у справі (наприклад, вчинити певні дії, надати необхідні документи, висновки тощо, необхідні для вирішення спору).

Судді у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежними, підкоряються тільки закону і нікому не підзвітні. Гарантії незалежності суддів встановлюються законом, а також ст. 129 Конституції України.

Правовий стаус секретаря суду

Секретар суду – учасник судового процесу, який є посадовою особою господарського суду та веде фіксацію судового процесу.

Секретар не належить до складу суду, але також безпосередньо не заінтересований у розв»язанні спору на користь тієї чи іншої сторони з огляду на загальні принципи судочинства та його належність до апарату суду. Секретар підписує протокол судового засідання одночасно із суддею (головою суду) протягом триденного строку з дня його складання. Це єдині повноваження секретаря судового засідання господарського суду, зазначені у ст. 80-1 ГПК.

Фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів врегульована п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції і знайшла своє закріплення в чч. 7-9 ст. 80-1 ГПК. Відповідно до цієї норми на вимогу хоча б одного учасника судового процесу в суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду фіксування судового процесу здійснюється за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Відтворення технічного запису судового процесу здійснюється в судовому засіданні при розгляді справи судом у першій інстанції, в апеляційному чи касаційному порядку, а також при розгляді зауважень на протокол судового засідання на вимогу сторін чи за ініціативою суду. Питання про видачу копії технічного запису учаснику процесу, про його відтворення поза судовим засіданням вирішуються головуючим у кожному окремому випадку залежно від обставин.

Згідно п. 2.8 Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами, затвердженої наказом Державної судової адміністпації України від 21.07.2005 р. № 84 повноваження для звукозапису судових засідань, створення архівних та робочих копій фонограм покладаються на секретаря судового засідання або працівника, визначеного головою суду.

Незважаючи на те, що секретар виконує одну з найважливіших функцій судового процесу – його фіксацію, сторони або прокурор не можуть висловити недовіру секретареві, на відміну від відводу судді, оскільки це не передбачено процесуальним законом. Крім того, ГПК не визначено перелік осіб, які не можуть бути секретарем судового засідання в конкретній справі.