Тема 4. Філософія стародавнього сходу

Лекція

План

Вступ

1. Особливості східного та західного типів філософствування

2. Провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії

3. Філософські системи Давнього Китаю.

Основні поняття і терміни: Навчальна література:

1. Петрушенко В.Л. Основи філософських знань: Кур лекцій. Навчальний посібник. – Львів. «Новий Світ-2000». – С. 25-31

Вступ

Сучасне життя гостро ставить питання про буттєві засади людини. Так само, як в індивідуальному житті засади нашої особистості ми шукаємо в дитинстві, перші пошуки людського самоусвідомлення яскраво виявилися в "дитинстві людства' '— в духовних здобутках давніх цивілізацій. Деякі особливості давньосхідного філософствування (домінування цілого над частковим, афористичність думки та ін.) заохочують нас звертатися до нього в пошуку відповідей на актуальні проблеми сьогодення. Особливо цінними в цьому аспекті, постають оригінальні здобутки філософської думки Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю. Антична філософія висунула та розробила ціпу низку ідей, які донині пронизують науку, філософію, духовне життя суспільства. Вивчаючи вихідні ідеї античної філософії, можна простежити розвиток людського мислення від простої єдності до диференційованої багатоманітності та свідомої деталізації.

1. Особливості східного та західного типів філософствування

У розвитку сучасного суспільства, як і в його історії, досить контрастно виділяються два провідні типи цивілізацій: східної та західної. Упродовж тисячоліть людської історії Схід і Захід досить конфліктно протистояли один одному, але їх взаємодія і взаємовпливи ніколи надовго не переривалися. Суть проблеми "Схід-Захід" полягає у тому, що людство, будучи єдиним генетично, анатомічно та фізіологічно, постає разюче відмінним і несхожим у своїх східних і західних соціокультурних проявах, у найперших цінностях та життєвих мотивах. Для філософії проблема "Схід-Захід" постає поштовхом до пошуку засад та діяльності людського інтелекту, пізнання та мислення. З фізичної точки зору всі люди живуть у єдиному космосі, проте, виявляється, що сприйматися, розумітися та осмислюватися він може неоднозначно.

Що впливає на виникнення та прояви такої неоднозначності? Чи можна скористатися відміннос­тями між західною та східною філософією задля того, щоб зробити людську думку більш гнучкою, активною та результативною? Ці питання постають перед філософією, коли вона звертається до порівняння західного та східного типів філософствування.

Основні відмінності між східними та західними типами цивілізацій влучно передаються їх іменуванням: східні цивілізації називають "традиціоналістськими" через те; що вони обернені до давніх традицій як до своїх найперших цінностей, а західні цивілізації - "прогресистськими", оскільки тут найбільше цінуються новації. Окрім того, в східних цивілізаціях загальне панує над індивідуальним, а в західних права індивіда визнаються найпершими. Щодо стиля мислення; на Сході домінує афористичне, образне мислення, а на Заході -раціонально-логічне.

Усі зазначені характеристики можна поширити і на особливості західної і східної філософій.

Так, східна філософія в своїх найперших твердженнях:

- орієнтується на вихідні канонічні джерела, що регламентують функціонування усіх сфер суспільного життя (Коран, Веди, Китайське п'ятикнижжя);

- цінує найбільше те, що освячене віками;

- намагається підпорядкувати індивідуальне цілому або навіть ]розчинити індивідуальне у світовому цілому. При тому стиль східної філософії ближчий до художньо-образного, ніж до наукового, а сама ця філософія максимально наближена до морального повчання та навіть техніки людського удосконалення у певному способі життя.

Західна філософія, навпаки, тяжіє до раціонально-логічних та аналітичних досліджень, теоретичних систематизацій, має абстрактно-понятійний характер і виходить із припущення певної автономності основних сфер як індивідуального, так і суспільного життя. У зв'язку із цим західна філософія має переважно індивідуальне спрямування і постає саме індивідуально-особистісним засобом життєвого самоутвердження.

Із розглянутих відмінностей стає зрозуміло:

- чому саме західна філософія сприяла виникненню сучасної науки, а східна філософія сформувала привабливий образ "гуру" — духовного учителя, наставника життя;

- чому західна філософія цінувала оптимістичний активізм, а східна була більше просякнута відстороненим життєвим спогляданням, сповненим зачаруванням грандіозністю світобудови як у просторі, так і в часі.

Найперші зародки філософствування у більш-менш виразній формі проявилися у пам'ятках духовного життя таких найдавніших цивілізацій, як Шумер (пізніше на його грунті виник Вавилон) та Стародавній Єгипет.

В Шумері широко використовувалось досить розвинене письмо (клинопис), при чому різноманітні записи робилися на глиняних табличках, завдяки чому багато текстів тих часів дійшло до нас. Велична поема про Гільгамеша донесла до нас вражаючі та яскраві описи того відчуття, яким просякається людина, коли вона всерйоз замислюється над неминучістю своєї смерті та починає шукати шляхів до безсмертя.

В Стародавньому Єгипті були надзвичайно високо розвинені архі­тектура, математика (зокрема - геометрія), медицина,, скульптура. Тут досить складно окреслювалось єство людини. Вважалось, що людина має тілесну складову та надтілесну - духовну, яка. у свою чергу', складається із "Ба" - вічно­го духу, "Ах" - його дійової сили та "Ка" - духовної єдності людського єства (дещо схоже на наше розуміння особистості), яке задля свого існування після смерті людини потребувало збереження тіла. Звідси випливало те значення, якого надавали у Стародавньому Єгипті бальзамуванню тіл.

Велике культур­не значення для Європи мав давньоєгипетський культ бога Озіріса - бога, який правив потойбічним світом, проте воскресав у кожному фараоні. У названих цивілізаційних осередках ми ще не знаходимо більш-менш послідовно розгорнутих міркувань світоглядного плану, тому згадані образи та ідеї називають «протофілософією» (тим, що передує філософії, що ще повинно стати філософією). Протофілософія переростає у філософію лише в давніх культурах Індії та Китаю.