Тема 8. Органи виконавчої влади і місцевого самоврядування

1. Поняття, характерні риси і система органів виконавчої влади України

2. Кабінет Міністрів України. Урядові комітети і їх компетенція

3. Секретаріат та служба Прем’єр-Міністра України

1. Поняття, характерні риси і система органів виконавчої влади України

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6 Конституції України). У Конституції України закріплено систему органів виконавчої влади і визначено їх компетенцію.

Органи виконавчої влади – це ланка державного апарату, яка функціонально здійснює на підставі і по виконанню законів і підзаконних нормативно-правових актів виконавчу і розпорядчу діяльність.

Орган виконавчої влади є основним суб’єктом адміністративного права. Для нього характерне те, що він є невід’ємною складовою частиною апарату державного управління, який, у свою чергу, є складовим елементом системи державного апарату в цілому.

Органи виконавчої влади суттєво відрізняються від інших органів держави (органу законодавчої влади, судових органів, органів прокуратури та органів місцевого самоврядування) тим, що вони здійснюють виконавчу і розпорядчу діяльність держави. Це визначає їх специфічні риси.

Для здійснення виконавчої і розпорядчої діяльності органи виконавчої влади наділені державно-владними повноваженнями, що реалізуються ними у характерних для цих органів правових формах. У межах своєї компетенції вони видають правові акти державного управління і забезпечують їх виконання.

Таким чином, орган виконавчої влади держави – це організація, яка є частиною державного апарату і покликана в порядку виконавчо-розпорядчої діяльності здійснювати від імені держави і в межах наданих їй державно-владних повноважень безпосереднє і повсякденне керівництво адміністративно-політичною, економічною і соціально-культурною сферами.

Органи виконавчої влади характеризуються такими рисами:

1) діяльність органів виконавчої влади є підзаконна, тобто здійснюється на підставі і по виконанню Конституції і законів держави;

2) кожний орган виконавчої влади наділений певною компетенцією, яка встановлюється різними законодавчими та нормативно-правовими актами уповноважених органів держави. Компетенція – це точно визначений обсяг прав і обов’язків, якими наділений даний орган, для виконання покладених на нього задач і функцій. Вона визначає межі правової відповідальності даного органу перед державою. У межах своєї компетенції орган виконавчої влади виступає в інтересах і від імені держави. Компетенція також визначає межі самостійності даного органу, встановлені державою. Реалізація компетенції – це не тільки право, а й обов’язок для органу виконавчої влади, необхідність її здійснення не залежить від волі і бажання як самого органу, так і його посадових осіб;

3) органи виконавчої влади керують діяльністю державних підприємств, установ і організацій. З урахуванням цього визначаються їх права, обов’язки і відповідальність, місце, роль і взаємовідносини в системі державного апарату. Вони наділені державно-владними повноваженнями щодо інших суб’єктів держави;

4) органам виконавчої влади належить важлива роль у здійсненні задач і функцій держави. Виконання законів держави є основним їх призначенням. Поєднання виконавчих і розпорядчих функцій є суттєвою характерною рисою органів виконавчої влади держави.

Органи виконавчої влади держави складають єдину цілісну систему, покликану здійснювати виконавчу і розпорядчу діяльність держави. Ця система будується, виходячи з необхідності забезпечити повсякденне усестороннє керівництво господарською, соціально-культурною і адміністративно-політичною сферами у масштабі всієї країни. Органи, що входять до неї, знаходяться у певних взаємовідносинах, а їхня діяльність, у цілому, в різних галузях і сферах скеровується з єдиного центру.

До системи органів виконавчої влади належать:

а) Кабінет Міністрів України – вищий орган виконавчої влади;

б) центральні органи галузевої, міжгалузевої та функціональної компетенції – міністерства, державні комітети, інші центральні органи та відомства України;

в) місцеві органи виконавчої влади – місцеві державні адміністрації.