- •Формування уявлення учнів про священні книги індії в шкільному курсі «світова література»
- •1.2. Психолого-педагогічні основи вивчення священних книг Індії учнями загальноосвітньої школи
- •2.1. Формування початкових знань учнів про священні книги Індії в пропедевтичному курсі світової літератури.
- •1. Підготовка до сприйняття твору
- •2. Словникова робота
- •3. Читання давньоіндійського міфу про створення світу.
- •5. Читання давньоіндійського міфу про створення людей
- •IV. Підсумки уроку
- •V. Домашнє завдання
- •1. Робота з літературно-критичними матеріалами
- •2. Слово вчителя
- •Виступи учнів із повідомленнями про Веди
- •4. Складання схеми «Веди — найдавніші пам’ятки індійської літератури»
- •5. Знайомство з текстами Рігведи
- •IV. Домашнє завдання
2. Слово вчителя
— Сьогодні ми розпочнемо знайомство з найдавнішими книгами, що створені людством. Щоб не розгубитися в плині тисячоліть і століть, пригадаємо рядки з поезії В. Брюсова: «Столетия — фонарики! О, сколько вас во тьме На прочной нити времени, протянутой в уме!» — та намалюємо у своїй уяві (і не тільки) лінію часу.
(МАЛЮНОК)
— На цій лінії часу позначимо головну відмітку — час Різдва Христового - та рисочками помітимо століття. Тепер ми наочно бачимо, коли були складені книги Вед та можемо легко це запам’ятати.
Виступи учнів із повідомленнями про Веди
Учень 1.
Веди – найдавніша пам’ятка індійської літератури. Веди датуються приблизно ІІ тисячоліттям до н.е. Слово веда означає «Знання» і походить від санскритського кореня vid, звідки слов’янське відати, знати.арійські племена- буквально «Благородні» - прийшли в Індію, за різними версіями з Ірану (звідси стародавня назва цієї країни – Аріяна), або ж із півдня Східної Європи чи Прибалтики. На жаль, археологам не вдалося віднайти пам’ятки матеріальної культури аріїв. Проте є Веди – їхня літературна спадщина, яка багато віків існувала в усній формі. Записано їх у Х –VІІІ століттях до н.е. у школах жерців.
Особливістю давньоіндійської літератури є її синкретичність, тобто поєднання різних елементів. Так, у художніх текстах поєднані в одному потоці міфи, легенди,перекази, реальні події, очевидцем яких був сам автор. Наукова і художня, релігійна і світська література – все поєднується в межах того самого тексту. Твори з філософії, астрономії, медицини написані у поетичній формі.
Учень 2.
Ведичні вірші. Так звані гімни (піснеспіви) – священні тексти, на яких ґрунтується вся подальша культура Індії. Саме з Вед починаються літературна, релігійна, філософська та наукова традиції Стародавньої Індії. Так давньоіндійський медичний трактат «Аюрведа» («Веда про життя») до сьогодні вивчається лікарями-гомеопатами різних країн.
Збірки Вед – самхіти – обов’язково вміщують чотири Веди: «Рігведа» («Веда гімнів»), «Самаведа» («Веда піснеспівів»), «Яджурведа» («Веда жертовних формул»), «Атхарваведа» («Веда заклинань»).
«Рігведа» - найдавніша і найзначніша з Вед. Це збірка релігійних гімнів, що виникли серед арійських племен у період їх переселення в Індію. Остаточного оформлення «Рігведа» набула в Х столітті до н.е. «Рігведа» об’єднує 1028 гімнів, які складають десять книг.
Гімни присвячувалися богам. Давньоіндійські боги спочатку уособлювали лише сили природи, пізніше – також суспільні сили.
Учень 3.
Головні давньоіндійські боги. Найпопулярніший із богів – громовержець Індра, який переміг сили зла і поклав початок миру. Індра – раджа, цар ведійських богів, героїчний і завзятий; він – і бог грози, і бог битви, але насамперед свавільний правитель. Бог Агні уособлює і священний, і домашній вогонь, і таким чином пов’язує небо і землю, передаючи кинуті у вогонь жертвоприношення небесним богам. У гімнах «Рігведи» цей бог постає в образі воїна на блискучій колісниці, запряженій полум’яно – рудими кіньми під стягом із диму. Агні присвячено понад 200 гімнів. Гімн до Агні відкриває першу книгу «Рігведи». Рання Зоря (індійська Ушас) – найяскравіша з усіх ведійськиї богинь: вона їздить чудовою колісницею з двома красенями – близнюками, які уособлюють дві зірки – досвітню і вечірню. Бог сонця Сур’я – джерело світла, достатку, здоров’я. Його чоло осяває німб із промінням. Бог виїжджає повозом, у який запряжено сім коней (днів тижня).