4.2. Розрахунок шумових характеристик потягу, що рухається

Транспортний шум суттєво впливає на функціональний стан слухового аналізатора. У міських житлових будинках, розташованих уздовж магістралей, населення часте скаржиться на погане сприйняття мови, що пояснюється маскуванням окремих звуків мови транспортним шумом. Встановлено, що шум порушує розбірливість мови, особливо якщо його рівень перевищує 70 дБ. При цьому людина не розбирає від 20 до 50% слів.

Розрахунки проводять для одиничного типового (пасажирського, вантажного, маневрового) поїзда довжиною l_i (м), при швидкості V_i (м/с), на відстані r_0, м.

Підраховують шумову характеристику поїзда L_wi (дБ) по формулі:

, (4.5)

де А_констр – характеристика конструктивної досконалості поїзда по шумах (для ж/д мережі А = 63 дБ);

В – параметр, що залежить від стану рейкового шляху та інших характеристик (для ж/д мережі В = 25).

У практичних розрахунках ухвалюється : V₀ = 1 м/с.

З урахуванням величини L_wi визначають максимальний рівень шуму (дБ) одиничного поїзда i-того типу в момент проходження безпосередньо перед спостерігачем по формулі:

, (4.6)

де l₀ = 1м;

1_i – довжина i-того поїзда, м;

r₀ – відстань від спостерігача до магістралі, м.

Еквівалентний рівень шуму (дБ) окремого поїзда i-того типу визначається величиною загальної звукової енергії за 1 робочий день по формулі:

, (4.7)

де Т – тривалість періоду виміру шумової характеристики потоку залізничних поїздів, с;

Сумарний еквівалентний рівень шуму (дБ) потоку поїздів є нормованим параметром шуму ы підраховується по формулі:

, (4.8)

де n – кількість однотипних поїздів за 8 годин.

Таблица 4.6. – Допустимый уровень шума в разное время суток (дБ)

Зона дії звуку	Припустимий рівень звуку
	7.00-23.00		23.00-7.00
	Еквивал.	Максим.	Еквивал.	Максим.
Навчальні приміщення	40	55	-	-
Житлові кімнати	40	55	30	45
Номера готелів, гуртожитки, території лікарень і санаторіїв	45	60	35	50
Зали їдалень, кафе	55	70	-	-
Майданчика відпочинку, житлових будинків	45	60	-	-
Зали очікування вокзалів, аеропортів	60	75	-	-
Території, що прилягають до житлових будинків, пансіонатів, дитсадків і т.д.	55	70	45	60

4.3. Оцінка екологічної ефективності технологічного процесу та оцінка природоохоронних заходів

Розвиток продуктивних сил, зростання обсягів природокористування і темпів забруднення довкілля за одночасного вичерпання природних ресурсів, погіршення здоров’я працездатного населення, зниження продуктивності праці – все це зумовило формування економіки природокористування – нової галузі науки, що вивчає методи найефективнішого впливу людини на природу для підтримання динамічної рівноваги, кругообігу речовин у природі.

Оскільки довкілля виконує такі життєво важливі функції, як забезпечення людей природними ресурсами, природними послугами (рекреація, туризм, естетичне задоволення), поглинання відходів і забруднень, то, реалізуючи заходи з охорони природи та використання її ресурсів, слід знати економічну вартість цього і ціну шкоди, заподіяної природі антропогенними забрудненнями та впливами.

Відходи виробництва можуть перебувати в газоподібній, рідкій або твердій фазах. Відходи, що утворюються, мають різні рівні токсичності. Для раціонального використання і знешкодження відходів необхідний цілий комплекс природоохоронних заходів.

Під маловідходним хіміко-технологічним процесом слід розуміти такий процес, у результаті практичної діяльності якого шкідливий вплив на навколишнє середовище не перевищує рівня, припустимого нормами. Екологічна ефективність будь-якого технологічного процесу визначається рівнем безвідходності цього процесу.

Для матеріалоємних і екологічно складних галузей, у тому числі для хімічної промисловості, можна використовувати наступну методику визначення коефіцієнта безвідходності виробництва:

, (4.9)

де М_у – сумарна кількість утилізованих відходів виробництва, кг, т;

М₀ – загальна кількість відходів, що утворилися, за той же період, кг, т.

Коефіцієнти використання твердих, рідких і газоподібних відходів розраховуються по аналогічній формулі.

Якщо коефіцієнт безвідходності становить більш 75%, то дане виробництво можна вважати маловідходним, якщо коефіцієнт безвідходності становить 100% – безвідхідним. Якщо коефіцієнт безвідходності становить менше 75%, то дане виробництво можна вважати

При впровадженні того або іншого природоохоронного заходу одержувані результати можуть бути трьох видів:

1. Екологічний результат – зниження негативного впливу на навколишнє середовище і поліпшення її стану;

2. Соціальний результат – зменшення захворюваності людей, ріст тривалості життя, поліпшення умов праці і відпочинку;

3. Економічний результат – поліпшення результатів виробничо-господарської діяльності (ріст продуктивності праці, економія природних ресурсів і т.д.).

Економічна ефективність природоохоронних заходів визначається шляхом установлення загальної економічної ефективності і порівняльної економічної ефективності природоохоронних заходів.

Показником загальної економічної ефективності природоохоронних заходів є відношення річного обсягу повного економічного ефекту до суми наведених витрат, що викликали цей ефект:

, (4.10)

де – повний економічний ефект в результаті впровадження природоохоронного заходу, грн./рік;

С – річні експлуатаційні витрати по утриманню і обслуговуванню основних фондів природоохоронного заходу, грн./рік;

Е_н – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних внесків природоохоронного значення, 0,12 1/рік;

К – капітальні внески у будівництво основних фондів природоохоронного заходу, грн.

Порівняльна економічна ефективність розраховується при зіставленні варіантів інженерно-технічних рішень, що забезпечують природоохоронні заходи, і характеризує економічні переваги одного варіанта в порівнянні з іншим. Критерієм порівняльної економічної ефективності є мінімум наведених витрат:

З_П = С + Е_н^.К + У₂ → min, (4.11)

де З_П – наведені річні витрати на природоохоронні заходи, грн./рік;

С – річні експлуатаційні витрати по утриманню та обслуговуванню основних фондів природоохоронного заходу, грн./рік;

Е_н – нормативний коефіцієнт, 0,12 1/рік;

К – капітальні внески у будівництво основних фондів природоохоронного заходу, грн.;

У₂ – залишковий збиток після впровадження природоохоронного заходу, грн./рік.

При порівняльній економічній ефективності річний економічний ефект визначається як різниця між наведеними витратами на природоохоронні заходи базового варіанта (З_П^б) і пропонованого (З_П^зап) з урахуванням залишкового збитку в обох варіантах (В₂^б і В₂^зап).

Э_г = З_П^б + З_П^пр = (С^б + Е_Н^.К^б + У₂^б) – (С^пр + Е_Н^.К^пр + У₂^пр). (4.12)