1. Система «промислове підприємство - навколишнє середовище»

Промисловість чинить велике навантаження на навколишнє природне середовище. По мірі введення нових промислових потужностей і погіршення у зв’язку з цим екологічної ситуації суспільство прийшло до створення необхідності виключити або зменшити антропогенне навантаження на природу. При цьому виявилось, що прибуток від продажу виготовленої продукції менше витрат, які необхідні для нейтралізації дії промисловості на природу та людину.

Методи регулювання взаємодії в системі «промислове підприємство – навколишнє середовище» спочатку знайшли застосування у найбільш розвинених країнах, так як саме там негативні наслідки промисловості виявились в першу чергу, що було пов’язано з потужним розвитком промисловості та її концентрацією (Західна Європа).

Взаємовідносини в системі «промислове підприємство – навколишнє середовище» відбувається наступним чином. Підприємство забирає із навколишнього середовища природні ресурси, переробляючи котрі, виготовляє необхідний суспільству кінцевий продукт. В навколишнє середовище при цьому потрапляють продукти технологічної переробки – різного виду відходи. Взаємодію промислового підприємства з навколишнім середовищем можна представити у вигляді наступної схеми (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Взаємодія промислового підприємства з навколишнім середовищем

Як слідує зі схеми, вплив на природне середовище залежить від процесів, які відбуваються в блоці «промислове підприємство». Управляючи ними, можна зменшити вплив на навколишнє середовище.

До важілей екологічного управління відносять: зміну технології, застосування сучасних методів очистки, економічне, адміністративне регулювання, освіта та виховання персоналу в області охорони навколишнього середовища.

Ще одним елементом, який регулює відношення в системі «промислове підприємство – навколишнє середовище» є економічний вплив.

Відомо, що в сучасних умовах тільки випуском адміністративних актів екології не зарадити. Для стимулювання природоохоронної діяльності були випробувані різні економічні моделі. Так, в США була поставлена задача збалансувати витрати та прибуток. Беручи до уваги позаекономічний характер екологічних цінностей, заборонялось урахування економічних інтересів при визначенні технології очищення забруднень, первинних стандартів якості повітря і т. п. Передбачалась обов’язкова компенсація витрат на впровадження державних заходів регулювання природоохоронної діяльності. Використовувався також диференційний підхід до організації боротьби з забрудненням навколишнього середовища, який дозволяв відмовитись від єдиних технологічних нормативів та допускав вибір ефективної технології очистки.

Було б ідеально звести до нуля викиди та мінімізувати кількість ресурсів, які використовуються у виробництві. Звичайно цього досягти не вдається із-за відсутності прийнятних технологічних рішень та високих витрат на модернізацію підприємства.

Звичайно, ступінь забруднення навколишнього середовища залежить від профілю промислового підприємства. Звично вважати, що найбільш негативний вплив на природу чинить хімічна промисловість. Однак основне забруднення, наприклад атмосфери, створюють п’ять галузей промисловості. Це теплоенергетика, чорна і кольорова металургія, нафтодобування і нафтохімія, виробництво будматеріалів.

Довгий час в якості «чистих» галузей промисловості розглядалась радіоелектроніка, доки у середині 80-х років у США у центрі електронної промисловості (Каліфорнія), не було виявлено підвищений вміст трихлоретилена, одного з токсичних речовин, який широко використовується для одержання чистих поверхонь. Був реалізований цілий комплекс заходів, серед яких перевірка діяльності 240 підприємств спеціальною комісією, яка була створена урядом штату. Результати роботи комісії виявили багато порушень , особливо при зберіганні токсичних відходів виробництва. Проведені дослідження стану здоров’я робітників показали, що втрати внаслідок непрацездатності у електронній промисловості вище, ніж в середньому по промисловості.

Це показує, що вплив того або іншого технологічного процесу на навколишнє середовище вивчено ще недостатньо та потребує додаткових оцінок фахівців.