Тема 29. Правові основи взаємовідносин держави і друкованих засобів масової інформації

П л а н

1. Поняття друкованих засобів масової інформації (преса) в Україні.

2. Порядок реєстрації та припинення діяльності друкованних засобів масової інформації.

3.Юридичні аспекти взаємовідносин редакцій друкованих засобів масової інформації з громадянами та організаціями.

4.Відповідальність за порушення свободи діяльності друкованих засобів масової інформації.

5.Питання вдосконалення правового регулювання статусу друкованих засобів масової інформації в Україні.

Розглядаючи перше питання визначити поняття друкованих засобів масової інформації та форми їх прояву, а також правової основи їх діяльності. При викладенні другого питання визначити порядок реєстрації та припинення діяльності друкованих засобів масової інформації.

Далі слід проаналізувати юридичні аспекти взаємовідносин редакцій друкованих засобів масової інформації з громадянами та організаціями. Пояснити, в яких випадках на практиці виникає необхідність спростування опублікованої інформації.

Розкриваюи четверти питання вказати, яка відповідальність настає за порушення свободи діяльності друкованих засобів масової інформації.

Завершуючи розкриття теми необхідно викласти власну думку щодо перспектив розвитку правого статусу друкованих засобів масової інформації.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Конституція України.-К., 1996.

Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 (зі змінами та доп.)// Відомості Верхов. Ради України (ВВР).- 1992.- N 48.- ст.650.

Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16.11. 1992// Відомості Верхов. Ради України. – 1993. - N 1.- Ст. 1 із змінами.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації: Закон України від 10.07. 2003.// Офіційний вісник України. – 2003. - № 32.

Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України Відомості Верхов. Ради України. - 1997. - № 49.- Ст. 299.

Про підсумки парламентських слухань "Суспільство, засоби масової інформації, влада: свобода слова і цензура в Україні": Постанова Верховної Ради України    вiд 16.01.2003  № 441-IV// Відомості Верхов. Ради України. 2003. - N 1. -. Ст. 130.  

Костецька Т.А. Особливості формування національних інформаційних відносин та перспективи розвитку інформаційного законодавства // Правова держава: Щорічник наук. праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип.12: Научное издание.- К.: Видавничий дім "Юридична книга", 2001.- 732 c.- ISBN 0869-2491.

Приступенко Т. Преса: між законом і цензурою. Правове регулювання діяльності засобів масової інформації в Україні на сучасному етапі // Український Юрист.- 2003.- № 1.- C.26-29.

Слінько Т.М., Кушніренко О.Г. Правовий статус і перспективи розвітку друкованих та аудіовізуальних засобів масової інформації в Україні.// Проблеми активізації конституційно-правових досліджень і вдосконалення конституційного права: Зб. Наук. статей / Голова редколегії В.Я. Тацій. – Харків: нац. Юрид. Акад.. України, 1999. С. 116.

Т е м а 30. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ В МЕХАНІЗМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ОСОБИ

П л а н

1. Поняття та структура механізму забезпечення прав особи.

2. Конституційний контроль – важлива гарантія прав і свобод людини і громадянина.

3. Правотлумачна діяльність Конституційного Суду України як засіб забезпечення прав особи

При розгляді першого питання слід врахувати, що механізм реалізації прав особи має два блоки – нормативний та інституціональний. Необхідно показати місце та роль Конституційного Суду в цьому механізмі.

Друге питання стосується однієї з провідних функцій Конституційного Суду. При його висвітленні треба показати, яким чином перевірка конституційності правових актів органів державної влади забезпечує реалізацію прав та свобод людини та громадянина.

Право на конституційне звернення є важливим правом громадян України. Тому, при розгляді останнього питання слід проілюструвати практику використання цього права та вплив тлумачення Конституції та законів України, яке здійснює Конституційний Суд, на реалізацію прав особи.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Тодыка Ю. Н. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика. — X.: Факт, 2001.- 328с.

Тодика Ю.М., Марцеляк О. В. Конституційний Суд України і прокуратура в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав громадян. - X.: Лібра, 1998.- 107с.

Савенко М.. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та їх захист органами конституційної юрисдикції //Право України. – 1999. - № 2. – С. 3-9

Савенко М. Конституційний Суд і омбудсмен у державному механізмі захисту прав та свобод людини і громадянина. // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 1. – С.68-83.

Скомороха В. Захист прав і свобод людини Конституційним Судом України в контексті практики Європейського суду з прав людини: Матеріали п'ятого українсько-німецького колоквіуму з питань конституційного права // Вісник Конституційного Суду України. - 2001. - № 2. - С. 40-47.

Ткачук П. Конституційний Суд України: теоретико-правові питання діяльності // Вісник Конституційного Суду України.- 2006.- № 4.- C.23-37

Т е м а 31. ІНСТИТУТ УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ В МЕХАНІЗМІ ЗАХИСТУ ПРАВ ОСОБИ

П л а н

1. Поняття та характерні риси механізму захисту прав особи.

2. Загальна характеристика елементного складу механізму захисту прав особи та місце і роль Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмена) в цьому механізмі.

3. Історія виникнення та становлення інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Україні.

4. Компетенція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини по захисту прав особи.

5. Проблеми удосконалення та підвищення ефективності діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини по забезпеченню прав особи.

В роботі необхідно розкрити загальне значення забезпечення прав особи, дати поняття та особливості механізму захисту прав і свобод людини та громадянина, проаналізувати елементний склад цього механізму і визначити місце Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в цьому механізмі. Навести історію виникнення інституту омбудсмена, коротко охарактеризувати його існуючі моделі, зупинитися на становленні цього інституту в Україні. Дати стислу характеристику функцій та повноважень Уповноваженого в галузі захисту прав особи, проаналізувавши відповідне чинне законодавство. Необхідно показати роль діяльності омбудсмена в процесі забезпечення прав особи, виявити існуючі проблеми і вказати на шляхи їх вирішення, вказати напрямки вдосконалення та підвищення ефективності діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини по захисту прав особи.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини: Закон України // Відомиості Верховної Ради України. – 1998. - №20. – Ст. 99.

Кушніренко О., Барабаш Ю. Інститут євроомбудсмана: питання теорії і позитивної практики // Право України. – 2001. - №6.

Тодика Ю.М., Марцеляк О.В. Конституційний Суд України і прокуратура в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав громадян. Монографія. - Харків: Лібра, 1998. - 107с.

Савенко М. Конституційний Суд і омбудсмен у державному механізмі захисту прав та свобод людини і громадянина. // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - №1. – с.68-83.

Хальота А. Щодо захисту конституційних прав шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини // Право України. – 2000. - №3.

Волинка К.Г. Проблеми становлення єдиного механізму забезпечення прав і свобод особи // Запорізький юридичний інститут. Вівсник Запорізького юридичного інституту: Наук.-практ. Зб. - №3 (12). – 2000. . Запоріжжя, 2000. – С. 38-48.

Карпачова Н. Стан дотримання та захисту прав громадян України. Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради з прав людини // Влада. Людина. Закон. – 2003. - №1. – С. 102-109.

Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. зал. / За К 65 ред. В.П. Колісника та Ю.Г. Барабаша. — Х.: Право, 2008. — 416 с. — ISBN 978-966-458-056-1

Т е м а 32. ВИБОРЧА СИСТЕМА І ВИБОРЧЕ ПРАВО ПО ВИБОРАМ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ

П л а н

1. Поняття виборчої системи і виборчого права.

2. Виборча система по виборах народних депутатів України.

3. Види виборів народних депутатів України, порядок їх призначення.

4. Порядок проведення виборів, підрахунку голосів і визначення результатів виборів.

5. Проблеми реалізації виборчого права по виборах народних депутатів України.

Потрібно сформулювати поняття виборчої системи і виборчого права, проаналізувати змішану виборчу систему по виборах нарподних депутатів України, її переваги і недоліки.

У другому питанні необхідно вказати на види виборів народних депутатів України, особливості їх призначення. Далі потрібно проаналізувати окремі стадії виборчого процесу, зокрема, висування та реєстрації кандидатів у народні депутати, проведення агітації, фінансування виборів, порядку голосування та визначення результатів виборів. В останньому питанні необхідно зупинитися на проблемах реалізації виборчого законодавства по виборах народних депутатів України на прикладі останніх парламентських виборів.

Н о р м а т и в н і а к т и т а л і т е р а т у р а

Конституція України.-К., 1996.

Про Центральну виборчу комісію України: Закон України від 30.06.2004 // Відомості Верховної Ради України . – 2004 – № 36. – С. 448

Про народних депутатів України: Закон України від 07.07.2005 (із змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України .– 2005. – № 38-39. – С. 449

Лавринович О. Реформа виборчої системи і парламент України // Право України.-2000.-№ 1.

Телешун С. Нові перспективи Закону про вибори народних депутатів України версії розвитку // Право України.-2001.-№ 1.

Тодыка Ю.Н., Яворский В.Д. Выборы народных депутатов Украины: конституционно-правовой аспкет.-Х., 1998.

Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики.-Х.,2000.

Мельниченко В. Нам не потрібні блукаючі форварди від політики (Виборчі системи сучасності) // Віче.-1997.

Ставнійчук М.І. Законодавство про вибори народних депутатів України: актуальні проблеми теорії і практики.-К.,2001.

Тодика О.Ю. Вибори до парламентів країн СНД (Порівняльно-правовий аспект): Монографія. - Х.: Факт, 2003.

Кресіна І.О., Перегуда Є.В. Парламентські вибори в Україні: правові і політичні проблеми: Монографія.-К., 2003.

Ставнійчук М.І. Теоретичні проблеми безпосереднього народовладдя // В кн..: Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика / Відп. ред. В.Ф.Погорілко: Монографія.-К., 2003.

Задорожній О. Європейські пропозиції, українські реалії // Урядовий кур’єр.-26 квітня 2003 р.-№ 79.-С.5.