Програмний матеріал

Соціально-економічна сутність і особливості освоєння туристичних ресурсів. Об’єкт, предмет та основні завдання наукової дисципліни. Туристичні і туристично-рекреаційні ресурси, їх основні властивості. Регіоналізація в аналізі туристичних ресурсів – важливий напрямок геотуристичних досліджень. Історичні передумови освоєння туристично-ресурсного потенціалу України: історична періодизація, наукова спадщина. Методи комплексної оцінки потенціалу геотуристичних систем. Сучасний стан та напрямки геотуристичних досліджень. Наукові центри та установи дослідження туристично-ресурсного потенціалу України.Поняття про природні туристичні ресурси. Геотуристичні аспекти ресурсного потенціалу бальнеологічних ресурсів України. Загальна характеристика та класифікація мінеральних вод, лікувальних грязей, озокериту. Основні методи бальнеологічного лікування. Бальнеологічні курорти України.Туристично-рекреаційний потенціал лісових ресурсів України. Фітолікувальні ресурси. Рекреаційні ліси. Туристично-рекреаційний потенціал міських муніципальних зелених зон України. Туристично-рекреаційний потенціал ресурсів природно-заповідного фонду України. Туристично-рекреаційний потенціал спелеоресурсів України. Туристично-рекреаційний потенціал кліматичних ресурсів України.Туристично-ресурсний потенціал водних ресурсів України. Проблеми використання рекреаційних ресурсів внутрішніх водойм. Пляжні ресурси. Характеристика і оцінка туристичних ресурсів морських узбереж. Характеристика і оцінка туристчиних ресурсів Азовсько-Чорноморського узбережжя. Природно-рекреаційні райони Азовсько-Чорноморського узбережжя. Особливості використання територій з комплексним характером природно-туристичних ресурсів: приморських курортних зон, гірських туристських територій, приміських відпочинкових зон.

Історико-культурні туристичні ресурси України. Геопросторові аспекти оцінки історико-культурних ресурсів України. Геотуристичні аспекти оцінки туристичного потенціалу історико-культурних ресурсів України.

Проблеми туристично-рекреаційного районування території України. Туристично-ресурсний потенціал Карпатського туристично-рекреаційного регіону. Туристично-ресурсний потенціал Кримського туристично-рекреаційного регіону. Феодосійський, Ялтинський і Євпаторійський туристично-рекреаційний район. Туристично-рекреаційний потенціал Дніпровсько-Дністровського туристично-рекреаційного регіону. Туристично-рекреаційний потенціал Азово-Чорноморського туристично-рекреаційного регіону.

Рекреація (Рекреаційна географія, Рекреаційні комплекси)

Анотація

Ефективне функціонування сфери туризму вимагає ефективного кадрового потенціалу. Дана дисципліна озброює майбутніх спеціалістів необхідним комплексом знань та вмінь з рекреаційної географії.

Мета навчальної дисципліни “Рекреаційна географія” – озброїти майбутніх фахівців теоретичними знаннями та практичними навиками в сфері рекреаційної географії, які можуть бути використані у професійній діяльності фахівців з туризму.

Послідовність викладення дисципліни передбачає ознайомлення студентів з основами рекреаційної географії, розкриваються загальні закономірності розміщення природно-рекреаційних ресурсів. Подана характеристика культурно-історичних та гідромінеральних ресурсів. Описані підходи до ефективного рекреаційного природокористування та охорони довкілля. Узагальнюється інформація і динаміка міжнародних рекреаційних потоків в різних регіонах світу.

Мета вивчення навчальної дисципліни “Рекреаційні комплекси” – формування знань про взаємопов’язані компоненти рекреаційних комплексів: рекреантів і туристів, природних і культурно-історичних об’єктів, туристичних підприємств, а також елементів інфраструктури і органів управління, об’єднаних спільною рекреаційною діяльністю.

Предмет вивчення – рекреаційні ресурси як основа формування територіальних рекреаційних комплексів, основи їх раціонального використання.

Змістовні модулі: класифікація та структура територіально-рекреаційних систем; рекреаційні ресурси та їх оцінка; інфраструктура рекреаційної галузі регіону; фактори впливу на територіальну організацію рекреаційних комплексів; проблеми рекреаційного районування; рекреаційне використання об’єктів природоохоронної діяльності.

Програмний матеріал

Об’єкт і предмет рекреаційної географії. Рекреаційна географія у системі наук. Завдання і основні напрями досліджень в рекреаційній географії. Методи досліджень у рекреаційній географії. Картографічний метод у рекреаційній географії. Історія зародження і розвитку досліджень рекреаційної географії. Внесок українських учених у розвиток рекреаційної географії. Рекреаційні потреби: соціо-культурний, економічний і медико-фізіологічний аспекти. Типологія елементарних рекреаційних занять. Цикли рекреаційної діяльності. Типологія рекреаційних закладів. Рекреаційне районування.

Поняття про рекреаційні ресурси. Класифікація рекреаційних ресурсів. Основні природні рекреаційні ресурси. Кліматичні ресурси, фіторесурси, водні ресурси. Культурно-історичні та соціально-економічні ресурси. Матеріально-технічна база рекреаційної галузі.

Географія туризму з метою відпочинку і розваг. Наймасовіші туристські потоки з метою відпочинку і розваг. Особливості туризму з метою відпочинку і розваг. Меридіональна спрямованість туристських потоків. Обмін туристами між метрополіями і їх колишніми колоніями. Туризм з метою відпочинку і розваг в Америці. Туризм з метою відпочинку і розваг в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Головні туристські потоки. Китай, Японія. Туризм з метою відпочинку і розваг в Африці, на Близькому Сході і Південній Азії. Географія лікувально-оздоровчого туризму. Географія ділового туризму.

Характерні риси та географія міжнародних рекреаційних потоків. Типологія рекреаційних регіонів світу за методикою Всесвітньої туристичної організації. Рекреаційний потенціал Північної Америки.

Загальна характеристика рекреаційного потенціалу країн Європи. Географія морських курортів Європи. Середземноморські курортні територіальні рекреаційні системи. Бальнеологічні і гірськолижні курорти Європи. Типологія гірськолижних курортів Європи за основними рекреаційними параметрами. Ринкове позиціювання гірськолижних курортів Європи. Гірськолижні курорти Італії. Гірськолижні курорти Франції. Гірськолижні курорти Австрії. Рекреаційна географія Польщі. Головні туристичні центри Польщі. Музеї під відкритим небом у Польщі і їх використання у туристиці. Середньовічні замки Польщі як історико-культурні рекреаційні ресурси. Рекреаційне районування Угорщини. Основні туристичні центри Угорщини. Курорти Румунії.

Загальна характеристика рекреаційного потенціалу України. Рекреаційне районування України. Географія морських курортів України. Географія найвідоміших історико-культурних туристичних атракцій та центрів культурно-пізнавального туризму в Україні. Географія бальнеологічних курортів України. Географія найвідоміших природних туристичних атракцій та центрів екологічного і спортивного туризму.

Класифікація та структура територіально-рекреаційних систем. Поняття територіально-рекреаційних систем. Еволюція поглядів щодо змісту поняття територіально-рекреаційна система. Види і способи класифікації територіально-рекреаційних систем. Структура територіальних рекреаційних систем.

Фактори впливу на територіальну організацію рекреаційних комплексів. Територіальна організація як явище і процес. Поняття про територіальну організацію рекреаційних комплексів. Поняття факторів і умов територіальної організації рекреаційних комплексів. Природні фактори впливу на територіальну організацію рекреаційних комплексів: просторове розташування, гідро- і орографія, клімат, ресурсна база.

Рекреаційне районування. Поняття рекреаційного районування. Рекреаційне районування світу. Туристична індустрія Європи. Туристична індустрія Америки. Туристична індустрія Східної Азії і Тихоокеанського регіону. Туристична індустрія Південної Азії. Туристична індустрія Африки. Туристична індустрія Близького Сходу.

Рекреаційне використання об’єктів природоохоронної діяльності. Поняття та види об’єктів природоохоронної діяльності в Україні та світі. Проблеми і завдання рекреаційного використання об’єктів природоохоронної діяльності.