16.6. Порядок нарахування відпускних та його документальне оформлення..

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки», право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від їх форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізособи-СПД, працівники-сумісники, іноземні громадяни й особи без громадянства, які працюють в Україні. Фізичні особи, які працюють за договорами цивільно-правового характеру (договорами підряду), не мають права на відпустку, тому що не перебувають у трудових відносинах із підприємством.

Статтею 4 Закону про відпустки встановлено такі види відпусток:

1. щорічна основна відпустка;

2. щорічні додаткові відпустки (за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці, за особ ливий характер роботи тощо);

3. додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;

4. творчі відпустки;

5. соціальні відпустки (у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв'язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей);

6. відпустки без збереження заробітної ппати;

7. інші види відпусток, установлені за сонодавством, генеральною, галузевою та регіональною угодами, колективним і трудовим договорами.

Тривалість щорічної основної відпустки не може бути меншою ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік (з дня укладання трудового договору). Працівник може використовувати дні відпустки повністю або частково, але одна неперервна частина відпустки кожного робочого року має бути не меншою за 14 календарних днів.

Право працівника на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на такому підприємстві. При цьому щорічні відпустки повної тривалості до настання 6-місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на такому підприємстві за бажанням працівника надаються:

1. жінкам — перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;

2. жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

3. інвалідам;

4. особам віком до 18 років;

5. чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

1. особам, звільненим після проходження строкової військової служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу впродовж 3-х місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;

2. сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

3. працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

4. працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного лікування:

10. батькам-вихователям дитячих будинків;

11. працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації.