25. «Перебудова» та розпад срср. Загострення економічних проблем та активізація національних рухів. Виникнення нових незалежних держав.

Після смерті Черненка у 1985 р Генер секр. ЦК КПРС був обраний Горбачов. Необх було реформувати громад-політ і соц.-екон життя країни. Процес змін – «Перебудова». Зміни в екон привели, що на кін 1990 була ухвалена прогр, яка передбачала жорстокий держ контроль у процесі переходу до ринку. З 1987 поч курс «гласності та демократизації» за ініц Горб свобода думки,слова…1989 – створено постійно діючий парл Верх Раду СРСР. 1990 – през Горб. Центр політ влади переміщ у Ради. політичні партії у республіках остаточно визначилися із завданнями щодо національного питання і розпочали послідовно відстоювати ідею надання суверенітету республікам Радянського Союзу. Серед них: український «Народний Рух», «Демократичний вибір Росії», Народні фронти у Прибалтиці, Білорусі, Молдові. Відбулася активізація простого населення

СРСР у формі мітингів, референдумів. 19-21 серпня 1991 року у Москві відбулася спроба державного перевороту з метою усунення від влади М. Горбачова. Після придушення перевороту події набули революційного характеру. 1 грудня 1991 року в Україні було проведено референдум. Позитивно проголосували понад 90,92 відсотків виборців. Результати Всеукраїнського референдуму, вибори Президента України створили у республіці якісно нову політичну ситуацію. Було прискорено остаточну ліквідацію СРСР. 8 грудня 1991 року у білоруській урядовій резиденції у Біловезькій Пущі керівники Білорусії, України і Росії (С. Шушкевич, Л. Кравчук, Б. Єльцин) підписали договір, за яким СРСР припинив своє існування як суб’єкт міжнародного права. Там же було підписано Угоду про створення нового об’єднання колишніх радянських республік – Співдружність Незалежних Держав. 13 грудня 1991 року лідери держав Центральної Азії та Казахстану зібралися в Ашхабаді, щоб обговорити можливість утворення Центральноазійської конференції. Але незабаром вони ухвалили рішення про свою участь у СНД. 21 грудня 1991 року на зустрічі в Алмати керівники Росії, України, Білорусі, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Казахстану, Киргизії, Туркменістану, Узбекистану і Таджикистану підписали Декларацію про утворення СНД. Це означало, що СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність перестав існувати; кожна республіка стала самостійною. Члени Співдружності були цілком незалежними державами. 25 грудня М. Горбачов пішов у відставку, знявши з себе повноваження Верховного головнокомандувачаЗбройними Силами СРСР. А 26 грудня 1991 року Рада республік прийняла декларацію про припинення існування Радянського Союзу.

26. Країни Західної Європи після Другої світової війни. «План Маршала» та його здійснення.

2. «План Маршалла». Значно зросла роль США у Європі завдяки реалізації «Плану Маршалла», адже тоді було надано фінансово-економічну допомогу 16-ти країнам континенту, включаючи й Західну Німеччину. У 1947 р. був оприлюднений цей масштабний й амбіційний план оздоровлення Європи, знекровленої війною та розрухою. 5 червня 1947 р., виступаючи з промовою перед студентами Гарвардського університету, державний секретар США Джордж Маршалл заявив: «Роль нашої країни має полягати в тому, щоб надати дружню підтримку Європі при складанні програми її економічного відновлення, а потім повною мірою, наскільки це можливо, допомогти проведенню програми в життя. Ця програма має бути спільною для всіх і виробленою спільно, якщо не всіма європейськими країнами, то багатьма із них». Програма економічного відродження, підкреслював Маршалл, буде «спрямована не проти якої-небудь країни чи доктрини, а проти голоду, злиднів, відчаю і хаосу». Звичайно, висунута Маршаллом програма заслуговувала на підтримку, однак створені в 1944 р. Міжнародний валютний фонд і Міжнародний банк реконструкції та розвитку не мали достатніх ресурсів для її реалізації. Проте такі ресурси були наявними у США. Отже, головною метою цього плану було відновлення господарства, зруйнованого за роки війни, фінансування проектів й програм розвитку ринкової економіки. Пропозиція долучитися до здійснення плану Дж. Маршалла надійшла і до СРСР, Польщі, Чехословаччини, які, втім, відмовилися, вбачаючи у цьому загрозу власному суверенітету і основам директивно-планової економіки. Ті ж 16 західноєвропейських країн, що прийняли умови «плану Маршалла», протягом чотирьох років, з 1948 по 1951, отримали 17 млрд. доларів ( за сьогоднішнім курсом це складає близько 200 млрд. доларів США). Відповідно й зростання міжнародного впливу США у добу «холодної війни» призводило до подальшої конфронтації двох протилежних систем та зростання гонки озброєнь у світі.