- •Конспект лекцій з дисципліни «Податковий менеджмент»
- •Тема 1. Теоретичні та організаційні основи податкового менеджменту
- •1.1. Поняття податкового менеджменту та його функції
- •1.2. Становлення та розвиток органів державної податкової служби
- •1.3. Податкова робота. Органи законодавчої та виконавчої влади, які забезпечують нормативно-правове регулювання податкової сфери
- •1.4. Державна податкова служба України: структура і завдання
- •1.5. Підрозділи податкової служби
- •1.6. Оцінка ефективності діяльності податкових органів
- •Тема 2. Облік платників податків
- •2.1. Організаційні засади обліку платників податків
- •2.2. Взяття на облік юридичних осіб – платників податків
- •2.3. Облік фізичних осіб – платників податків
- •2.4. Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків. Взяття на облік об’єктів оподаткування
- •2.5. Облік платників податку на додану вартість
- •2.6. Порядок внесення змін в облікові дані платника податку, зміни місця обліку та зняття з обліку в органах державної податкової служби
- •Тема 3. Облік податкових надходжень
- •3.1. Організаційні засади обліку податкових надходжень та інших обов’язкових платежів
- •3.2. Порядок ведення особових рахунків платників податків
- •3.3. Облік нарахування та надходження платежів до бюджету
- •3.4. Облік відстрочення і розстрочення податкових зобов’язань
- •3.5. Облік повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів)
- •3.6. Підбиття підсумків в особових рахунках платників. Закриття особових рахунків
- •3.7. Відповідальність платників податків
- •Тема 4. Порядок погашення податкового боргу
- •4.1. Контролюючі органи
- •4.2. Податкова звітність та правила її ведення. Податкові консультації
- •4.3. Визначення сум податкових (грошових) зобов’язань та оскарження рішень податкових органів
- •4.4. Адміністративний арешт активів та його наслідки
- •4.5. Особливості погашення податкового боргу
- •Тема 5. Види перевірок податковими органами
- •5.1. Організація контрольно-перевірочної роботи податкових органів
- •5.2. Види податкових перевірок
- •5.3. Підготовка до проведення податкових перевірок
- •5.4. Особливості здійснення документальної податкової перевірки
- •5.5. Узагальнення результатів перевірки та їх реалізація
- •Зміст акта (довідки) документальної перевірки
- •Ііі. Інформативні додатки до акта (довідки) документальної перевірки
- •Іv. Підписання акта (довідки) документальної перевірки, порядок його (її) реєстрації та зберігання
- •Тема 6. Податковий контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності, валютних операцій та застосування рро
- •1. Валютний контроль.
- •2. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- •3. Регулювання товарообмінних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
- •4. Контроль при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання.
- •5. Застосування реєстраторів розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій.
- •6. Відповідальність за порушення законодавства в сфері використання рро та коро.
- •Тема 7. Контрольна діяльність податкових органів у сфері непрямого оподаткування
- •7.1. Контроль за нарахуванням пдв.
- •7.2. Контрольно-перевірочна діяльність з перевірки нарахування та сплати акцизного податку.
- •7.3. Контроль за наявністю марок акцизного збору.
- •7.4. Відповідальність платників податків.
- •Тема 8. Контроль нарахування та сплати податку на прибуток
- •8.1. Основні принципи нарахування податку на прибуток.
- •8.2. Пільги зі сплати податку на прибуток.
- •8.3. Податковий контроль за змістом декларацій з податку на прибуток.
- •8.4. Податкові перевірки та відповідальність платників податків.
- •Тема 9. Контроль оподаткування доходів громадян
- •9.1. Нарахування податку з доходів фізичних осіб.
- •9.2. Контроль за податковими агентами.
- •9.3. Форми звітності – декларації та їх заповнення.
- •9.4. Відповідальність платників податків.
- •Тема 10. Податковий контроль за спрощеної системи оподаткування
- •10.1. Перевірка достовірності підстав для застосування спрощеної системи оподаткування.
- •10.2. Контроль за звітністю суб’єктів господарювання спрощеної системи оподаткування.
- •10.3. Відповідальність платників податків.
- •Тема 11. Контроль у сфері справляння платежів за ресурси
- •11.1. Контроль за сплатою екологічного податку.
- •11.3. Контроль за правильністю нарахування та сплати збору за користування надрами.
- •Тема 12. Контроль у сфері майнового оподаткування.
- •12.1. Контроль за правильністю нарахування та сплати плати за землю.
- •12.2. Перевірка сплати збору за першу реєстрацію транспортного засобу.
- •Тема 13. Контроль нарахування та сплати місцевих податків і зборів
- •13.1. Контроль за нарахуванням та сплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
- •13.2. Перевірка нарахування та сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору.
- •Тема 14. Митний контроль
- •14.1. Контроль за справлянням мита.
- •14.2. Митно-вантажні декларації.
- •14.3. Відповідальність за порушення митного законодавства.
10.2. Контроль за звітністю суб’єктів господарювання спрощеної системи оподаткування.
Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
За результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.
Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.
10.3. Відповідальність платників податків.
Відповідальність за порушення податкового законодавства в сфері спрощеної системи оподаткування поділяється на: адміністративну, фінансову та кримінальну.
В частині фінансової відповідальності, то вона регулюється ст. 122 «Порушення правил застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою-підприємцем» і передбачає накладання фінансових санкцій (штрафів).
Тема 11. Контроль у сфері справляння платежів за ресурси
11.1. Контроль за сплатою екологічного податку.
11.2. Перевірка достовірності нарахування та сплати збору за користування радіочастотним ресурсом України, збору за спеціальне використання води та збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
11.3. Контроль за правильністю нарахування та сплати збору за користування надрами.
11.1. Контроль за сплатою екологічного податку.
Платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.
Не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:
до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства виробника такого джерела;
здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.
Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів.
Не є платниками податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об’єктах), та надають послуги у цій сфері.
Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.
До податкових агентів належать суб’єкти господарювання, які:
здійснюють оптову торгівлю паливом;
здійснюють роздрібну торгівлю паливом.
Об’єктом та базою оподаткування є:
обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;
обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами;
обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Платники податку та податкові агенти складають податкові декларації, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
паливо, реалізоване податковими агентами, за місцем знаходження пунктів продажу палива;
за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.
Орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.
Територіальні органи центрального органу виконавчої влади у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, у результаті діяльності яких утворилися, утворюються або можуть утворитися радіоактивні відходи та які тимчасово зберігають такі відходи понад установлений особливими умовами ліцензії строк, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися.
11.2. Перевірка достовірності нарахування та сплати збору за користування радіочастотним ресурсом України, збору за спеціальне використання води та збору за спеціальне використання лісових ресурсів.
Платниками збору є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;
ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;
дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;
дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Не є платниками збору спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори.
Об’єктом оподаткування збором є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.
Ставки збору є твердими (специфічними) і залежать від виду зв’язку та діапазону радіочастот, наприклад:
Вид радіозв’язку |
Діапазон радіочастот |
Ставка збору за 1 МГц смуги радіочастот на місяць, гривень |
|
1. |
Радіорелейний зв’язок фіксованої радіослужби |
0,03-300 ГГц |
0,36 |
2. |
Радіозв’язок фіксованої, рухомої сухопутної та морської радіослужб |
0,03-470 МГц |
347,75 |
3. |
Радіозв’язок у системі охоронної та охоронно-пожежної сигналізації |
30-470 МГц |
347,75 |
4. |
Радіозв’язок з використанням радіоподовжувачів |
30-470 МГц |
174,42 |
Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному місяцю.
Збір сплачується платниками збору у строки, визначені для місячного податкового (звітного) періоду, за місцем податкової реєстрації.
Платниками збору за спеціальне використання води є водокористувачі суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Об’єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:
для потреб гідроенергетики фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
для потреб водного транспорту час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Ставки збору встановлюються тверді відповідно до об’єму спожитої промисловими підприємствами води, об’єму пропущеної через турбіни гідроелектростанцій води або для річкового транспорту – кількість тоннаж-діб або місце-діб.
Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.
Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об’єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють збір, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається в дозволах та договорах на поставку води, з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, ставок збору та коефіцієнтів.
У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок збору та коефіцієнтів.
Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців органи державної податкової служби подають інформацію про таких платників збору до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття стосовно них заходів згідно із законом.
Платниками збору є лісокористувачі юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Об’єктом оподаткування збором є:
деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
деревина, заготовлена під час проведення заходів:
а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);
б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;
другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють органам державної податкової служби перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.
Сума збору обчислюється суб’єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому квитках, підлягає перерахунку суб’єктом лісових відносин, який видає спеціальні дозволи, у разі якщо:
а) загальна кількість фактично заготовленої деревини під час її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному квитку та кількість більше ніж на 10 відсотків;
б) фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.
Підставою для перерахунку є спеціальні дозволи та акти огляду місць використання лісових ресурсів.
Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.
Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, встановленою у якому окремим рядком зазначається сума збору, сплачена, та подають його органу державної податкової служби за місцезнаходженням лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду, за винятком:
лісокористувачів, якими до отримання лісорубних та лісових квитків збір вноситься в каси суб’єктів лісових відносин, які їх видають:
а) фізичних осіб, а також фізичних осіб підприємців, яким видано лісорубні та лісові квитки;
б) лісокористувачів (крім фізичних осіб, а також фізичних осіб підприємців, яким видано лісові квитки), у яких сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому сплачується збір;
лісокористувачів з іншої області, які сплачують збір повністю до видачі їм спеціального дозволу за місцезнаходженням лісової ділянки, на якій здійснюється заготівля деревини.
Про надходження суми збору в касу суб’єкта лісових відносин, що видає спеціальні дозволи, у спеціально заведеній книзі робиться запис і лісокористувачеві видається квитанція. Одночасно в лісорубних та лісових квитках робиться позначка про сплату збору в касу (зазначаються номер і дата квитанції про сплату).
Лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.
Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах.