Тема 1.5. Підготовка та оформлення рефератів, есе, доповідей

1.Загальна характеристика оформлень та форм упровадження результатів наукового дослідження. Наукова публікація. Наукова стаття: поняття, структура.

2. Реферат: поняття, види, основні вимоги до його написання.

3. Доповідь. Наукова доповідь: поняття, структура тексту.

4. Тези, тези доповіді, есе.

Основні теоретичні відомості

Для майбутнього фахівця дуже важливим є володіння методологією підготовки різних видів наукової діяльності як за рівнем складності, так і за змістом викладеного матеріалу.

Для індивідуалізації навчального процесу згідно з вимогами Болонської конвенції в навчальну діяльність упроваджується виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань. Останнє є одним із видів поза удиторної самостійної роботи студента, яке виконується у процесі вивчення програмного матеріалу курсів. До видів таких завдань можна віднести: конспект теми; реферат за темою або з вузької проблематики; бібліографічний опис, тобто перелік книг, статей і їхній короткий зміст на юридичну тематику з вказівкою вихідних даних; біографічні дослідження відомих юристів; укладення словника основних понять і термінів з дисципліни тощо. До структурних елементів таких завдань можна віднести: вступ, в якому зазначається тема, мета і завдання роботи, її основні положення, а також стан наукової розробки проблеми та її значущість; методи, які використовуються; основні результати (схеми, діаграми, порівняльні таблиці, описи); висновки; список використаних джерел; додатки.

Слід звернути увагу на особливості наукової публікації та наукової статті, яка є одним із видів публікацій, в якій подаються проміжні або кінцеві результати, висвітлюються конкретні окремі питання за темою дослідження. Метою наукової публікації є доведення інформації до громадськості за допомогою преси, радіомовлення, телебачення; розміщення в різних виданнях (газетах, книгах, підручниках). Наукова стаття подається до редакції в завершеному вигляді відповідно до вимог, які публікуються в окремих номерах журналів або збірниках у вигляді пам’ятки автору. Рукопис статті повинен мати повну назву роботи, прізвище та ініціали автора, анотацію, список використаної літератури. Потрібно звернути увагу на просту структуру: вступ (постановка наукової проблеми, актуальність, зв'язок із завданнями, значення для розвитку певної галузі); основні дослідження і публікації з проблеми за останній час, на який спирається автор; формулювання мети статті; виклад змісту власного дослідження; висновок, в якому формулюється основний умовивід автора, зміст висновків і рекомендацій, їх значення для теорії і практики, суспільна значущість. Рукопис статті підписується автором і подається (разом з дискетою) до редакції у двох примірниках. У науковій статті до фахових видань подається анотація українською, російською і англійською мовами.

Реферату – це короткий виклад у письмовій чи у формах прилюдної доповіді: 1) змісту наукової праці; 2) огляд упервинних і вторинних джерел; 3) вужчої за тему семінарського заняття проблеми, яка їх поглиблює. Найчастіше студенти мають справу з інформативними і розширеними рефератами. До основних вимог написання реферату можна віднести: реферат виконується на одну із заданих тем, обсяг становить 12–15 сторінок комп’ютерного тексту, реферат має бути грамотно оформлений, чітко відповідати структурі: виокремлення абзаців, нумерація сторінок, правильне оформлення цитат, посилань, висновків, списку використаних джерел. План реферату подається на його початку. Вступ містить актуальність теми, її практичне значення. Основна частина становить 2-3 розділи (виклад і аналіз опрацьованого матеріалу). Висновки відображають підсумки виконаної роботи. Їх формулюють відповідно до завдань, визначених у вступі. Список використаних джерел подається відповідно до загальноприйнятих вимог.

Існує розмежування доповіді від наукової доповіді, якщо остання, то – це публічно виголошене повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми, одна із форм оприлюднення результатів наукової роботи, то просто доповідь – це документ, у якому викладаються певні питання, даються висновки, пропозиції і вона призначена для усного прочитання та обговорення. Розрізняють такі види доповідей: звітні, поточні та на теми наукових досліджень. Структура тексту наукової доповіді аналогічна плану наукової статті.

Теза характеризується коротким змістом, точністю викладу, послідовністю сформульованих ідей, думок, положень наукової доповіді, повідомленнями, а тези доповіді – це опубліковані на початку наукової конференції матеріали попереднього характеру, що містять виклад основних аспектів наукової доповіді. Обсяг тез доповідей може бути в межах 2–3 сторінок машинописного тексту через 1,5–2 інтервали. Алгоритм тези доповіді можна подати так: теза – обґрунтування – доказ – аргумент – результат – перспектива. Формулювання кожної тези починається з нового рядка, кожна теза має самостійну думку, висловлену в одному або кількох реченнях.

Есе – це невеликий за обсягом прозовий твір, який має довільну композицію, в якому висловлені індивідуальні думки та враження з конкретного питання, що не передбачає вичерпного і визначального трактування теми; це жанр, який перебуває на стику художньої та публіцистичної (інколи науково-популяризаторської) творчості. Визначальними рисами есе є незначний обсяг, конкретна тема, подана в довільному, суб’єктивному її тлумаченні, вільне складання, несподівана, дивна манера мислення. Як правило, есе виражає нову суб’єктивну думку про щось і має філософський, історико-біографічний, публіцистичний, науково-популярний характер. Завершує есе анотація, в якій автор може, наприклад, зазначити, що в есе розкрито проблеми і перспективи законодавчого регулювання проведення референдумів в Україні тощо. Таким чином, есе, як вид студентської наукової роботи, спрямований на формування творчої особистості студента.