Тема 1.4. Зміст (етапи та методика проведення) наукового дослідження

1. Процес наукового дослідження, його складність.

2. Головні етапи наукового дослідження.

3 Методика проведення наукового дослідження.

Основні теоретичні відомості

Науково-дослідна робота студентів виконує комплекс найважливіших освітніх, виховних, наукових і культурних функцій. Основне завдання подальшого розвитку вищої освіти полягає не стільки в наданні студентам максимуму наукової інформації, скільки у формуванні здібностей до творчого мислення. А сутність творчого мислення може бути розкрита через такі особливості: оригінальність і незвичність висловлюваних ідей, прагнення до інтелектуальної новизни у вирішенні проблеми, здатність бачити предмет під новим кутом зору і продукувати ідеї в невизначеній ситуації. Завдяки цим властивостям реалізується творча діяльність людини в різних сферах її професійних інтересів.

У процесі розвитку здібностей студента слід орієнтуватися насамперед на те, що для кожного студента участь у науковому пошуку повинна стати усвідомленою потребою. До принципів організації наукового дослідження студентів належать: творчий підхід, який орієнтує дослідника на суто особистісний характер роботи; її ефективність, що визначається не лише інтелектуальними, а й моральними, вольовими якостями студента, його психофізичним станом. Необхідною умовою наукової праці є наступництво між особистою науковою роботою і уречевленою в раніше виконаних дослідженнях. Саме тому в організації наукової роботи велику роль відіграє вивчення спадщини попередників, ознайомлення з методами їх роботи. Цінність студентських навиків у науковому дослідженні надзвичайно велика, оскільки, це дозволить їм у подальшому розробляти й впроваджувати різні технології розвитку творчого потенціалу, як майбутніх фахівців засобами науково-дослідної роботи.

Процес наукового дослідження достатньо тривалий і складний. Він починається з виникнення ідеї, а завершується доведенням правильності гіпотези і суджень. Існують головні етапи наукового дослідження: виникнення ідеї, формулювання теми; формування теми та завдань дослідження; висунення гіпотези, теоретичні дослідження; проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів; аналіз та оформлення наукових досліджень; впровадження та визначення ефективності наукових досліджень тощо. Але в науці недостатньо встановити будь-який науковий факт, важливим є пояснення його з позиції науки, обґрунтування загально-пізнавального, теоретичного та практичного його значення.

Чільне місце займає методика проведення наукового дослідження. Опанування методикою роботи із структурою написання наукової роботи та методикою роботи з комп’ютером є однією зі складових формування сучасного науковця. Вихідним організаційним принципом є плановість, яка в науковому дослідженні втілюється в різних формах: попередніх і робочих планах досліджень, індивідуальних планах і графіках. Попередній план дослідження – це завершальний елемент у процесі конкретизації теми. План дисциплінує студента, спрямовує його на організовану, систематичну, інтенсивну роботу, полегшує контроль за виконанням теми. Робочий план може бути складений лише після того, як студент оволодів темою, уточнив її теоретичні передумови, ознайомився із етапом дослідження кожного питання. Робочий план можна уточнювати. Далі настає період подальшого збору матеріалу, що є найбільш трудомістким процесом у науковому дослідженні. Збір матеріалу за планом розробки теми починається з того часу, коли питання, що вивчається, достатньою мірою усвідомлене. На цій стадії потрібно не лише ознайомитись з науковими джерелами і літературою, а глибоко їх вивчити, зібрати матеріали відповідно до плану розробки теми. Усі виписки повинні передбачати посилання на наукове джерело. При цьому мають бути вказані прізвище та ініціали автора, назва книги, місце її видання, назва видавництва, рік видання, номер інформативної сторінки або їхня загальна кількість. Здійснюючи науковий пошук, не можна ігнорувати ту обставину, що більшість актуальних проблем тією чи іншою мірою було висвітлено в різних опублікованих виданнях: монографіях, наукових збірках і часописах, тезах виступів на конференціях, авторефератах дисертацій і власне дисертаціях. Так, вивчення наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених щодо суті конкретної юридичної проблеми є невідкладним організаційно–методичним завданням дослідника.

Вивчення за підручниками та навчальними посібниками наукового питання вважаємо недостатнім для дослідження за обраною тематикою, оскільки в них із навчальною метою спрощені будь–які аспекти і переважно не наведено розходжень у трактуванні категорій чи поглядів учених щодо тієї чи іншої проблеми.

Написанню тексту наукового дослідження має передувати суцільне опрацювання масиву матеріалу, що стосується зазначеної тематики: перечитування і розкладання зібраного відповідно до плану в окремі папки. Написання тексту дослідження – останній ступінь творчої діяльності студента. Викладаючи тему, необхідно дотримуватися таких трьох правил: 1) старанно уникати упередженого ставлення щодо будь–яких питань; 2) поділяти кожне дослідження проблеми на стільки частин, скільки потрібно для кращого висвітлення проблеми загалом; 3) дотримуватися певного порядку в осмисленні питання, починаючи з найпростіших речей.

Наукову роботу потрібно писати стисло, чітко і докладно відповідно до визначеного обсягу тієї чи іншої науково-дослідної роботи. Доцільно починати з написання першого розділу, послідовно розкриваючи подальші. Після кожного підрозділу і розділу потрібно робити висновки, в яких коротко вказувати на новизну в отриманих результатах проведеного дослідження щодо головного питання певного підрозділу і розділу. Формулювання висновків у підрозділах і розділах не скасовує необхідності подання висновків у роботі загалом.