Класифікація цукрового діабету

Існує ряд класифікацій цукрового діабету за різними ознаками. У сукупності вони входять в структуру діагнозу і дозволяють досить точно описати стан хворого на діабет. ^[2]

Етіологічна класифікація

I. Цукровий діабет 1-го типу Основна причина і ендемізм дитячого діабету (деструкція β-клітин призводить до абсолютної інсулінової недостатності)

• Аутоімунний

• Ідіопатичний

II. Цукровий діабет 2-го типу (дефектна секреція інсуліну на тлі інсулінорезистентності) (Примітка: категорії: "У осіб з нормальною масою тіла" та "* У осіб з надлишковою масою тіла" скасовані ВООЗ в 1999 р.)

III. Інші типи діабету при:

1. генетичних дефектах функції β-клітин,

2. генетичних дефектах в дії інсуліну,

3. хворобах екзокринної частини підшлункової залози,

4. ендокринопатія,

5. діабет, індукований ліками,

6. діабет, індукований інфекціями,

7. незвичайні форми іммунноопосередкованого діабету,

8. генетичні синдроми, що поєднуються з цукровим діабетом.

IV. Гестаційний цукровий діабет Класифікація за тяжкостю перебігу захворювання

Легкий перебіг

Легка (I ступінь) форма хвороби характеризується невисоким рівнем глікемії, яка не перевищує 8 ммоль/л натще, коли немає великих коливань вмісту цукру в крові протягом доби, незначна добова глюкозурія (від слідів до 20 г/л). Стан компенсації підтримується за допомогою дієтотерапії. При легкій формі діабету можуть діагностуватися у хворого на цукровий діабет ангіонейропатії доклінічної і функціональної стадії.

Середньої ступені тяжкості

При середній (ІІ ступінь) тяжкості цукрового діабету глікемія натще підвищується, як правило, до 14 ммоль/л, коливання глікемії на протязі доби, добова глюкозурія звичайно не перевищує 40 г/л, епізодично розвивається кетоз або кетоацидоз. Компенсація діабету досягається дієтою та прийомом цукрознижувальних пероральних засобів або введенням інсуліну (в разі розвитку вторинної сульфамідорезистентності) в дозі, яка не перевищує 40 ОД на добу. У цих хворих можуть виявлятися діабетичні ангіонейропатії різної локалізації і функціональних стадії.

Важкий перебіг

Важка (ІІІ ступінь) форма діабету характеризується високими рівнями глікемії (натще понад 14 ммоль/л), значними коливаннями вмісту цукру в крові протягом доби, високим рівнем глюкозурії (понад 40-50 г/л). Хворі потребують постійної інсулінотерапії в дозі 60 ОД і більше, у них виявляються різні діабетичні ангіонейропатії.

Класифікація за ступенем компенсації вуглеводного обміну

• Фаза компенсації

• Фаза субкомпенсації

• Фаза декомпенсації

Зрозуміло, що компенсована форма діабету - це хороший стан хворого, у якого лікуванням вдається досягти нормальних показників цукру в крові і його повної відсутності в сечі. При субкомпенсованій формі діабету не вдається досягти таких високих результатів, але рівень глюкози в крові не набагато відрізняється від норми, тобто становить не більше 13,9 ммоль/л, а добова втрата цукру з сечею становить не більше 50 г. При цьому ацетон у сечі відсутній повністю. Найгірше протікає декомпенсована форма діабету, бо в цьому випадку поліпшити вуглеводний обмін і знизити цукор в крові вдається погано. Незважаючи на лікування, рівень цукру піднімається більше 13,9 ммоль/л, а втрата глюкози з сечею за добу перевищує 50 г, в сечі з'являється ацетон. Можлива гіперглікемічна кома.