Організація та проведення профілактичних щеплень Календар профілактичних щеплень в Україні

Відповідно до статті 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» і статей 1, 12 і 13 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», рішення розширеної колегії Міністерства охорони здоров’я та Державної санітарно-епідеміологічної служби України «Профілактика вірусних гепатитів. Новий календар профілактичних щеплень» від 19 січня 2005 р. розроблено наказ МОЗ № 276 від 31.10.2000 р. «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні». До календаря профілактичних щеплень включено чотири розділи: щеплення за віком (табл. 19-22), щеплення за станом здоров’я (табл. 23, 24), щеплення, які проводяться на ендемічних та ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями (табл. 25). Масові планові щеплення за віком здійснюють проти туберкульозу, поліомієліту, кашлюку, дифтерії, правця, краснухи, кору, епідемічного паротиту, гепатиту В.

Таблиця 19

Щеплення за віком

Вік	Щеплення для профілактики
1-й день		Гепати­ту В2
3-й день	Туберку­льозу1
1 міс.		Гепати­ту В2
3 міс.			Дифтерії, кашлюку, правця3	Поліо­мієліту4 ІПВ	Гемофільної інфекції5		Дітям з високим ризиком розвитку післявакцинних ускладнень вакциною АаКДП
4 міс.			Дифтерії, кашлюку, правця3	Поліо­мієліту4 ІПВ	Гемофільної інфекції5		Дітям з високим ризиком розвитку післявакцинних ускладнень вакциною АаКДП
5 міс.			Дифтерії, кашлюку, правця3	Поліо­мієліту4 ОПВ	Гемофільної інфекції5		Дітям з високим ризиком розвитку післявакцинних ускладнень вакциною АаКДП
6 міс.		Гепати­ту В2
12 міс.						Кору, краснухи, паротиту6
18 міс.			Дифтерії, кашлюку, правця3 вакциною АаКДП	Поліо­мієліту4 ОПВ
6 років			Дифтерії, правця3	Поліо­мієліту4 ОПВ		Кору, краснухи, паротиту6
7 років	Туберку­льозу1
14 років	Туберку­льозу1		Дифтерії, правця3	Поліо­мієліту4 ОПВ
15 років						Краснухи (дівчата), паротиту (хлопці)6
18 років			Дифтерії, правця3
Дорос­лі			Дифтерії, правця3

Примітки: ¹ – щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають до цього протипоказань. Щеплення проводиться вакциною БЦЖ. Для вакцинації недоношених дітей з масою тіла ≥2 000 г необхідно застосовувати вакцину БЦЖ-М або половинну дозу БЦЖ.

Щеплення проти туберкульозу не проводять в один день з іншими щепленнями. Неприпустимо поєднання в один день щеплення для профілактики туберкульозу з іншими парентеральними маніпуляціями.

Діти, які не були щеплені в пологовому будинку з будь-яких причин, підлягають обов’язковій вакцинації в дитячих поліклініках. Для щеплення дітей, не щеплених у пологовому будинку через наявність медичних протипоказань, необхідно застосовувати вакцину БЦЖ-М або половинну дозу вакцини БЦЖ. Якщо дитина не щеплена в пологовому будинку, не через медичні протипоказання, щеплення проводиться вакциною БЦЖ. У віці менше 2 міс., щеплення проти туберкульозу проводиться без попередньої постановки проби Манту. Після виповнення дитині двомісячного віку перед виконанням щеплення БЦЖ слід провести пробу Манту. Щеплення здійснюється при негативному результаті проби.

Ревакцинації проти туберкульозу підлягають діти у віці 7 та 14 років з негативним результатом проби Манту. Ревакцинація проводиться вакциною БЦЖ.

За відсутності поствакцинного (БЦЖ) рубчика дітям з негативною реакцією на пробу Манту слід здійснювати додаткове щеплення через 2 роки після вакцинації БЦЖ.

Проба Манту проводиться щороку з 2 ТО. У зв’язку з тим, що профілактичні щеплення можуть вплинути на чутливість до туберкуліну, туберкулінодіагностику необхідно планувати до проведення профілактичних щеплень. У разі, якщо з тих або інших причин пробу Манту проводять після проведення профілактичних щеплень, туберкулінодіагностика повинна здійснюватись не раніше ніж через 1 міс. після щеплення.

² – вакцинації проти гепатиту В підлягають усі новонароджені, вакцинація проводиться моновалентною вакциною.

Якщо мати новонародженого HBsAg-негативна, що документально підтверджено, можна розпочати вакцинацію протягом перших місяців життя або ж поєднати з щепленням проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту. Остання доза вакцини проти гепатиту В (третя або четверта) уводиться не раніше 6 міс. життя.

Новонародженим з масою тіла <2 000 г, що народилися від HBsAg-негативних матерів, вакцинація проводиться при досягненні дитиною 2 000 г або при досягненні віку 1 міс.

Якщо новонароджена дитина в тяжкому стані, імунізацію дитини слід проводити після його покращення перед випискою з лікарні.

Якщо мати новонародженого HBsAg-позитивна, дитину щеплять за схемою (перша доба життя) – 1 міс. – 6 міс. Перша доза вводиться у перші 12 год життя дитини незалежно від маси тіла. Разом з вакцинацією, але не пізніше 1-го тижня життя, в іншу ділянку тіла необхідно вводити специфічний імуноглобулін проти гепатиту В з розрахунку 40 МО/кг маси тіла та не менше 100 МО. Якщо маса новонародженої дитини <2 000 г, вакцинація проводиться обов’язково, але введена доза вакцини не зараховується як доза первинної імунізації; при досягненні дитиною віку 1 міс. вакцинація має бути проведена серією із трьох доз вакцин 0 – 1 – 6 (0-дата першого введення вакцини, мінімальний інтервал між першим і другим щепленнями – 1 міс. другим та третім щепленнями – 5 міс.).

Якщо мати новонародженого HBsAg з невизначеним HBsAg статусом, щеплення проводиться обов’язково в перші 12 год життя дитини з одночасним дослідженням статусу матері за HBsAg. У разі позитивного результату, профілактика гепатиту В проводиться як у разі новонародженої дитини від HBsAg-позитивної матері.

Для вакцинації дітей і дорослих поза календарем щеплень проти гепатиту В рекомендовано використовувати схему 0, 1, 6 міс.

Не слід розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає за графіком з дотриманням мінімальних інтервалів (див. «Щеплення дітей з порушенням календаря»).

³  – щеплення проти дифтерії правця та кашлюку за віком у 3, 4 і 5 міс. проводиться вакциною АКДП. Інтервал між першим і другим, другим і третім щепленнями АКДП вакциною становить 30 діб. Інтервал між третім і четвертим щепленням повинен становити не менше 12 міс.

Перша ревакцинація у 18 міс. проводиться вакциною АаКДП (з ацелюлярним кашлюковим компонентом).

АаКДП вакцина використовується для подальшого щеплення дітям, які мали післявакцинні ускладнення на попередні щеплення АКДП вакциною, а також для проведення усіх щеплень дітям з високим ризиком розвитку післявакцинних ускладнень за висновком вакцинальної комісії або дитячого імунолога. Можна використовувати комбіновані вакцини АаКДП-Геп В, АаКДП-Геп В + ІПВ або АаКДП-Геп В + ІПВ + Hib, АаКДП+ ІПВ + Hib, АаКДП-+ ІПВ та інші зареєстровані в Україні комбіновані вакцини.

Щеплення дітей до 4 років поза строками календаря призначаються лікарем з такого розрахунку, щоб дитина встигла отримати чотириразову імунізацію АКДП до 3 років 11 місяців і 29 діб.

Першу ревакцинацію (у 6 років) проводять АДП анатоксином, другу (у 14 років) та третю (у 18 років) – АДП-М анатоксином. Дітям, щепленим проти правця з приводу травми протягом останніх двох років, чергову ревакцинацію проводять АД-М анатоксином.

Дітей у віці до 5 років 11 місяців 29 діб, які перехворіли на кашлюк, щеплять АДП анатоксином. Вакцинація проводиться триразово з інтервалом між першим і другим щепленням – 30 діб, між другим і третім – 9-12 міс.

Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями, які раніше були щеплені, треба здійснювати АД-М анатоксином з інтервалом 5 років після останнього щеплення. Подальші планові ревакцинації дорослих проводяться з мінімальним інтервалом 10 років АДП-М анатоксином від попереднього щеплення АДП-М.

Підліткам і дорослим, які раніше не були щеплені або не мають даних щодо імунізації, проводять щеплення АДП-М анатоксином триразово (інтервал між першим і другим щепленнями має становити 30-45 діб, між другим і третім – 6-12 міс.). Ревакцинація підлітків (які щепляться поза схемою) здійснюється з мінімальним інтервалом 3 роки після останнього щеплення для профілактики дифтерії та правця.

Для активної імунізації проти правця осіб старше 60 років, не щеплених останні 10 років, слід використовувати скорочену схему вакцинації (одноразове щеплення АП-анатоксином у подвійній дозі – 20 оз/мл, з обов’язковою ревакцинацією через 12 міс. дозою 10 оз/мл) та надалі кожні 10 років без обмеження віку.

Не слід розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає за графіком, з дотриманням мінімальних інтервалів.

Зважаючи на ймовірність розвитку післявакцинних реакцій на введення АКДП, таких як підвищення температури тіла, що може зумовити фебрильні судоми, необхідно щоразу надавати рекомендації батькам щодо приймання парацетамолу, у віковій дозі протягом доби після отримання щеплення.

⁴ – інактивована вакцина (ІПВ) застосовується для перших двох щеплень, а при протипоказаннях до введення оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ) – для усіх наступних щеплень за календарем.

Вакцина ОПВ застосовується для 3-6-го щеплення (третьої вакцинації та вікової ревакцинації) за відсутності протипоказань до ОПВ.

Після щеплення ОПВ пропонується обмежити ін’єкції, парентеральні втручання, планові операції протягом 40 діб, виключити контакт з хворими та ВІЛ-інфікованими.

Не слід розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Увести дози, яких не вистачає за графіком, з дотриманням мінімальних інтервалів.

⁵ – вакцинація для профілактики інфекцій, спричинених бактеріями Haemophilus influenze типу b (Hib) може проводитись моновакцинами та комбінованими вакцинами, що містять Hib-компонент. У разі використання Hib-вакцини та АКДП різних виробників вакцини вводяться в різні ділянки тіла. Бажано використовувати комбіновані вакцини з Hib-компонентом для первинної вакцинації.

Особливості вакцинації проти Hib-інфекції дітей поза календарем – див. «Щеплення дітей з порушенням календаря».

⁶ – вакцинація для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться комбінованою вакциною у віці 12 міс. Друге щеплення проти кору, паротиту та краснухи проводять дітям у віці 6 років.

Дітям, які не були вакциновані проти кору, паротиту чи краснухи за віком у 12 міс. та в 6 років, щеплення можна починати у будь-якому віці до 18 років. У даному разі дитина має отримати 2 дози з дотриманням між ними мінімального інтервалу.

Дітям у віці 15 років, які отримали 1 або 2 щеплення проти кору, але не вакциновані проти епідпаротиту й краснухи і не хворіли на зазначені інфекції, проводиться планове щеплення проти епідпаротиту (хлопці) або проти краснухи (дівчата).

Особи старші 18 років, які не були раніше вакциновані проти зазначених інфекцій, можуть бути щеплені однією дозою за епідемічними показаннями в будь якому віці до 30 років.

Перенесене захворювання на кір, епідемічний паротит чи краснуху не є протипоказанням до щеплення тривакциною. Якщо в анамнезі перенесені дві з названих хвороб, щеплення треба проводити моновакциною проти тієї інфекції, на яку дитина не хворіла. Робити достовірні висновки про імунність дитини можна тільки за результатами серологічних досліджень: за наявності антитіл класу IgG до відповідного вірусу особа вважається імунною.

Жінки дітородного віку, які не хворіли на краснуху і не були проти неї щеплені, можуть отримувати індивідуальні щеплення за власним бажанням згідно з інструкцією до вакцин.

При вирішенні питання про щеплення дітей з порушенням календаря щеплення дітей, які прибули з-за кордону, необхідно планувати з дотримання таких мінімальних інтервалів.

Таблиця 20

Щеплення дітей з порушенням календаря

Для дітей віком від 4 міс. до 6 років 11 міс. 29 діб
Вакцина	Мінімальний інтервал між дозами
	1-2-га дози	2-3-тя дози	3-4-та дози
АКДП, АаКДП	1 міс.	1 міс.	12 міс.
АДП	1 міс.	9 міс.
Вакцина проти поліомієліту	1 міс.	1 міс.	12 міс.
Вакцина проти гепатиту В	1 міс.	1 міс.
КПК	1 рік
Hib-вакцина	4 тижні: якщо першу дозу введено до 12 міс. 8 тижнів (як остання доза): якщо першу дозу введено у віці 12-14 міс. Не вводиться: якщо першу дозу введено у 15 міс. або старшому віці	4 тижні: якщо другу дозу введено до 12 міс. 8 тижнів (як остання доза): якщо вік дитини 12 міс. або більше та другу дозу введено у віці до 15 міс. Не вводиться: якщо першу дозу введено у 15 міс. або старшому віці
Для дітей віком від 7 до 18 років
АДП-м	1 міс.	6-9 міс.
КПК	1 рік
Вакцина проти гепатиту В	1 міс.	1 міс.
Вакцина проти поліомієліту	1 міс.	1 міс.	12 міс.

При плануванні щеплень із застосуванням окремих вакцин або анатоксинів для профілактики різних інфекційних хвороб існує ряд особливостей.

Таблиця 21

Планування щеплень із застосуванням окремих вакцин або анатоксинів

Поєднання препаратів для щеплення	Рекомендовані інтервали
≥2 інактивованих вакцин та/або анатоксинів	Вакцини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з будь-яким часовим інтервалом.
Живі вакцини + інактивовані вакцини або анатоксини
≥2 живих вакцин для парентерального введення (крім БЦЖ)*	Вакцини можуть бути введені одночасно в різні ділянки тіла або з інтервалом не менше 1 міс.
Комбінація вакцини бцж з іншими вакцинами	Щеплення вакциною БЦЖ не проводять в один день з іншими щепленнями. Інші профілактичні щеплення можуть буди здійснені з інтервалом не менше 2-х міс. до або після щеплення вакциною БЦЖ (крім вакцинації проти гепатиту В).

Примітка. * – ОПВ може бути введена з будь-яким інтервалом.

За необхідності, лікар має право ввести всі вакцини, анатоксини, що показані за планом (крім БЦЖ) за одне відвідування медичного закладу, проводячи ін’єкції у різні ділянки тіла. В іншому випадку лікар планує наступні щеплення з урахування мінімальних інтервалів між вакцинами, анатоксинами та з урахуванням поєднання вакцин проти різних інфекційних хвороб.

Таблиця 22

Схема вакцинації ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей

Визначення ситуації	Вакцина	Проведення щеплень
Дитина народжена ВІЛ-інфікованою матір’ю (Z20.6; R75) – ВІЛ-статус дитини не визначено	ОПВ*, БЦЖ, кір, епідпаротит, краснуха	Не щепити до уточнення ВІЛ-статусу
	Інактивовані вакцини, анатоксини	За календарем
Безсимптомне носійство ВІЛ (Z21) або зі слабко вираженою клінікою (клінічна стадія І та ІІ (ВООЗ) за відсутності імуносупресії (CD4+ >25 %) або з помірною імуносупресією (CD4+ >15 %)	ОПВ*, БЦЖ	Не проводиться
	Інші вакцини, анатоксини	За календарем
Дитина зі СНІДом (клінічна стадія ІІІ, стадія ІІ за ВООЗ з тяжкою імуносупресією (CD4+ <15 %)	Вакцинація не проводиться

Примітка. * – вакцинація ОПВ замінюється на ІПВ протягом усього календаря. ОПВ не призначається членам сім’ї ВІЛ-інфікованого, особам, які доглядають за ним.

При проведені щеплень необхідно призначити вітаміни, що містять вітамін А.

Щеплення проводяться в амбулаторно-поліклінічних або стаціонарних умовах.

У післявакцинному періоді здійснюється патронаж дитини медичним працівником на 3-4-ту та 10-11-ту добу.

Пасивна імунопрофілактика препаратами імуноглобулінів осіб з ВІЛ/СНІДом проводиться за епідемічними показаннями обов’язково, незалежно від попередньо проведеної активної імунопрофілактики.

Особи з ВІЛ/СНІДом підлягають обов’язковому додатковому щепленню, що передбачено в розділі «Щеплення за станом здоров’я».

Щеплення за станом здоров’я є обов’язковими в медичному супроводі пацієнтів з високим ризиком виникнення та тяжкого перебігу інфекції, щеплення проти яких не передбачені в плані щеплень за віком.

Таблиця 23

Щеплення за станом здоров’я

Щеплення проти	Схема щеплення	Показання	Примітка
Грипу	Щорічно. Дозволена до щеплення дітям з 6-місячного віку. Оптимальним часом для проведення щеплень є жовтень-листопад. Дітям віком до 9 років, які раніше не отримували щеплення проти грипу, вакцинація проводиться 2 дозами з мінімальним інтервалом в 1 міс.	ВІЛ-інфекція	див. розділ «Щеплення при ВІЛ»
		Первинні імунодефіцит (селективний дефіцит IgA, дефіцит субкласів IgG, транзиторна гіпогамма-глобулінемія, дефіцити системи фагоцитозу, дефіцити системи комплементу)
		Хронічні захворювання печінки (у тому числі фіброз і цироз печінки)
		Бронхіальна астма
		Ураження нирок (хронічна ниркова недостатність або нефротичний синдром)
		Хронічні захворювання легень (вроджені аномалії, набуті хвороби, муковісцидоз)
		Хронічні ураження серцево-судинної системи (вроджені та набуті вади серця, кардіоміопатії)
		Функціональна чи анатомічна аспленія (у тому числі, серпоподібно-клітинна анемія)
		Трансплантація кісткового мозку	Щеплення проводиться не раніше ніж через 6 міс. після трансплантації
		Пацієнти, які тривало утримують ацетилсаліцилову кислоту
		Лімфома Множинна мієлома Лейкемія	Щеплення проводиться не раніше ніж через 3-4 тиж. після припинення імуносупресивної терапії (хіміотерапії) та при збільшенні гранулоцитів і лімфоцитів у периферійній крові >1 000 клітин/мкл (>1,0 Г/л)
Пневмоко­кової інфекції	Щеплення некон’югованою полісахаридною вакциною проводяться особам старше 2 років; одноразово (за винятком щеплення реципієнтів кісткового мозку) з необхідністю ревакцинації не раніше ніж через 5 років	ВІЛ-інфекція	див. розділ «Щеплення при ВІЛ»
		Ураження нирок (хронічна ниркова недостатність або нефротичний синдром)
		Первинні імунодефіцити – дефіцит системи комплементу (ранніх білків – С1, С4, С2, С3), селективний дефіцит IgA
		Бронхіальна астма	Щеплення проводять при ОФВ1 або ПСВ 80 % від необхідних показників, при варіабельності показників ПСВ або ОФВ1<20-30 % при стабільному тяжкому ступеню захворювання
		Функціональна чи анатомічна аспленія (у тому числі, серпоподібно-клітинна анемія)	Щеплення проводиться за 2 тиж. при плановій спленектомії. Інакше якомога раніше після спленектомії
		Хронічні захворювання печінки (у тому числі фіброз та цироз печінки)
		Назальна лікворея (хронічна, ремітуюча)
		Цукровий діабет типу 1
		Хронічні захворювання легень (вроджені аномалії, набуті хвороби, муковісцидоз)
		Туберкульоз (інфіковані МБТ)?
		Хронічні ураження серцево-судинної системи (вроджені та набуті вади серця, кардіоміопатії)
		Лімфома Множинна мієлома Лейкемія
		Хвороба Ходжкіна	Щеплення проводиться за 2 тиж. до початку імуносупресивної  терапії. Інакше, через 3 міс. після припинення імуносупресивної терапії
		Імуносупресивна гормональна терапія (визначення див. «Протипоказання до проведення щеплень»)	Щеплення проводиться за 2 тиж. до початку імуносупресивної терапії або після її припинення
		Трансплантація кісткового мозку	Оптимальним є проведення щеплення через 12 та 24 міс. після транплантації
		Трансплантація органів	Оптимально провести через 6 міс. після трансплантації
Менінгоко­кової інфекції	Щеплення проводяться особам старше 18 міс. життя одноразово	Функціональна чи анатомічна аспленія (у тому числі, серпоподібно-клітинна анемія)
		Комплемент С1, С4, С2, С3, С5-С9, пропердин, фактор В
Вітряної віспи	Щеплення проводиться особам старше 12 міс. життя одноразово. При щепленні осіб старше 13 років – дворазово з 4- тижневим інтервалом	Хронічна ниркова недостатність
		ВІЛ-інфекція/СНІД	Щеплення проводиться при рівні CD4+ 25 % від вікової норми, CDC клас N1 або A1, двома дозами з 3-місячним інтервалом
		Трансплантація кісткового мозку	Щеплення проводиться не раніше ніж через 24 міс. та відсутності імуносупресії (збільшенні рівня гранулоцитів і лімфоцитів у периферійній крові >1 000 клітин/мкл (>1,0 Г/л)
		Первинні імунодефіцити без ураження Т-клітин
Гепатиту В	Щеплення проводиться не вакцинованим раніше	Хронічні ураження печінки (інфекційного та неінфекційного генезу)
		Трансплантація органів
		Діти, які перебувають на гемодіалізі	див. схему вакцинації
		Діти, які отримують багаторазові тривалі переливання донорської крові або її препаратів
		Діти, які потребують етапних оперативних втручань
Гепатиту А	Щеплення проводиться особам старше 12 міс. життя дворазово з інтервалом у 6 міс.	Хронічні ураження печінки (інфекційного та неінфекційного генезу)
		Трансплантація печінки	Оптимально провести щеплення до трансплантації. Інакше оптимально провести через 6 міс. після трансплантації.

Таблиця 24

Схема вакцинації проти гепатиту В дітей зі злоякісними новоутвореннями, дітей які перебувають на гемодіалізі та отримують багаторазові тривалі переливання донорської крові або її препаратів

Вакци­нація	Термін вакцинації	Примітка
Перша	Розпочинається у будь-якому віці	Щеплення проводиться подвійною дозою вакцини в амбулаторних умовах або в спеціалізованому відділенні, де дитина отримує перший курс лікування, – якщо вона не щеплена раніше. Особи HBsAg-позитивні також підлягають вакцинації
Друга	Через 1 міс. після першої вакцинації
Третя	Через 1 міс. після другої вакцинації
Четверта	Через 6 міс. після третьої вакцинації

Таблиця 25

Щеплення, які проводяться на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями

Щеплення для профілактики	Терміни початку вакцинації	Терміни ревакцинації	Примітки
Туляремії1	Починаючи з 7 років	Через кожні 5 років	Планову імунопрофілактику проводять окремим професійним групам населення та особам, які мешкають на ендемічних територіях
Бруцельозу2	Починаючи з 18 років	Через 1 рік
Сибірки3	Починаючи з 14 до 60 років	Через 1 рік	Позапланову імунопрофілактику проводять за рішенням територіальних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та санітарно-епідеміологічної служби
Лептоспірозу	Починаючи з 7 років	Через 1 рік
Гарячки Ку	Починаючи з 14 років	Згідно з інструкцією про застосування вакцини
Кліщового енцефаліту	Починаючи з 4 років	Щорічно протягом 3 років
Чуми	Починаючи з 2 років	Згідно з інструк­цією про застосування вакцини	Імунопрофілактику проводять за епідпоказаннями
Черевного тифу4	Починаючи з 7 років	Через два роки	Імунізація проводиться при визнанні території неблагополуч­ною за 2-3 міс. до епідпідйому за рішенням головного державного санітарного лікаря території
Грипу5	Згідно з інструк­цією про застосу­вання вакцин	Згідно з інструк­цією про засто­сування вакцин
Жовтої гарячки	Починаючи з 9 міс.	Через 10 років	Імунізація проводиться за 10 діб до виїзду особам, які виїжджають у країни, ендемічні з цієї інфекції
Сказу6	При зверненні за медичною допо­могою з приводу покусів, подряпин, ослинення хворими або підозрілими щодо захворювання на сказ тваринами	Згідно з інструк­цією про застосування вакцин	Планову імунопрофілактику проводять особам з групи ризику захворювання на сказ. Проводиться курс щеплень  вакциною та антирабічним  імуноглобуліном
Дифтерії7	Проводяться за епідпоказаннями	Згідно з інструк­цією про застосування вакцин
Правця	Проводяться за епідпоказаннями	Згідно з інструк­цією про застосування вакцин
Гепатиту А8	Проводяться за епідпоказаннями	Згідно з інструк­цією про застосування вакцин
Поліомієліту9	Проводяться за епідпоказаннями	Згідно з інструк­цією про застосування вакцин
Кору10	Проводяться за епідпоказаннями	Згідно з інструк­цією про застосування вакцин
Епідемічного паротиту10	Проводяться за епідпоказаннями	Згідно з інструк-цією про застосування вакцин
Краснухи10	Проводяться за епідпоказаннями	Згідно з інструк­цією про застосування вакцин
Менінгококо­вої інфекції11	Проводяться за епідпоказаннями	Згідно з інструк­цією про застосування вакцин
Гепатиту В12	Проводяться за епідпоказаннями	Згідно з інструк­цією про застосування вакцин

Примітки. Щепленню підлягають:

¹ – персонал пунктів, підприємств із заготівлі шкур промислових тварин, їх первинної переробки;

працівники овоче-, зерносховищ, цукрових заводів, елеваторів;

мисливці, лісники, меліоратори;

медичний персонал відділів і лабораторій особливо небезпечних інфекцій, протичумних установ, які працюють з живими культурами туляремії або зараженим матеріалом;

працівники млинів, комбікормових заводів, льонозаводів, підприємств з переробки сільськогосподарської продукції та сировини тваринного походження, працівників, які працюють з фуражем, пастухи, рільники, меліоратори, геологи, будівельники, які працюють у природних осередках туляремії.

² – працівники тваринницьких господарств, не благополучних щодо бруцельозу незалежно від форми власності;

працівники м’ясокомбінатів, забійних пунктів та інших підприємств з переробки сировини й продуктів тваринництва, у які надходять сільськогосподарські тварини або сировина тваринницького походження з господарств, не благополучних щодо бруцельозу;

ветеринарні працівники, які працюють з живими культурами бруцел або зараженим матеріалом, а також обслуговують господарства, не благополучні щодо бруцельозу;

іншим категоріям населення у разі стійкого неблагополуччя територій згідно з рішенням територіальних закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, надзвичайних протиепідемічних і протиепізоотичних комісій.

³ – працівники лабораторій відділів особливо небезпечних інфекцій санітарно-епідеміологічних станцій і працівники лабораторій ветеринарної медицини, які працюють з живими культурами сибірки або зараженим матеріалом.

⁴ – працівники водогінної та каналізаційної мереж.

⁵ – групи медичного ризику (висока можливість клінічних ускладнень грипу):

особи з хронічними захворюваннями (дихальної та серцево-судинної систем, нирок, обміну речовин);

особи віком понад 60 років;

особи, які перебувають у спеціалізованих колективах (інтернатах, будинках для осіб похилого віку, будинках дитини тощо).

Групи епідемічного ризику (висока можливість інфікування грипом):

діти дошкільного віку, школярі, підлітки, студенти середніх і вищих навчальних закладів;

персонал медичних закладів;

персонал дошкільних, середніх та інших навчальних закладів, інтернатів, будинків дитини та осіб похилого віку тощо;

робітники сфери послуг, торгівлі, транспорту, військові, а також особи, які перебувають у контакті з великою кількістю людей;

персонал підприємств, установ, організацій (з метою запобігання спалахам).

⁶ – працівники ветеринарних лабораторій та клінік, мисливці, ветеринари, собаколови, працівники боєнь, таксидермісти;

особи при зверненні за медичною допомогою з приводу укусів, подряпин, ослинення хворими або підозрюваними щодо захворювання на сказ тваринами.

⁷ – при виникненні осередку (наявність контактних осіб) дифтерії необхідно:

провести вакцинацію не щеплених осіб після закінчення карантину проти дифтерії у даному осередку (вакцинація та перша ревакцинація згідно з віком);

провести ревакцинацію згідно з календарем щеплень особам, які підлягають ревакцинації в поточному році;

провести додаткову імунізацію особам, щепленим без порушення схеми імунізації однією дозою АД або АД-М анатоксину згідно з віком, якщо після останнього щеплення для профілактики дифтерії минуло більше 1 року.

⁸ – при епідемічному підйомі захворювання:

діти від 2 до 10 років, які мешкають на ендемічних територіях (середні показники захворюваності на гепатит А за останні 5 років перевищують аналогічні середні показники захворюваності по Україні більш ніж у 2 рази);

при виникненні осередку вакцинацію контактним особам проводять протягом першого тижня;

персоналу з обслуговування водоочисних споруд, водогінних мереж, з обслуговування каналізаційних систем і каналізаційних очисних споруд;

особам, які беруть участь у миротворчих заходах, наданні гуманітарної допомоги тощо;

особам, які подорожують до регіонів з високою ендемічністю гепатиту А.

⁹  – у разі завезення «дикого» поліовірусу на територію України.

¹⁰  – при виникненні осередку (наявність контактних осіб) кору, епідемічного паротиту або краснухи проводять вакцинацію в перші три дні від моменту контакту дітям старше 1 року, які не хворіли на зазначені інфекції і не були щеплені. Дорослим (у віці до 30 років) роблять щеплення, якщо вони не хворіли на зазначені інфекції і не отримали вакцинацію та ревакцинацію проти них.

¹¹  – при епідемічному підйомі захворюваності з генералізованими формами:

особи, які мешкають на ендемічних територіях;

в осередках інфекції, спричиненої менінгококом відповідної серогрупи.

¹²  – медичні працівники, студенти середніх і вищих навчальних закладів, які професійно мають контакт з кров’ю, її препаратами та здійснюють парентеральні маніпуляції;

особи, які контактували з хворими на гепатит В;

реципієнти донорської крові та її препаратів;

діти в дитячих будинках і будинках дитини;

члени родин, в яких є хворі на гепатит В та носії вірусу гепатиту В;

пацієнти з хронічними захворюваннями печінки;

пацієнти, які підлягають плановому оперативному втручанню.

Перелік ендемічних та ензоотичних територій визначається Міністерством охорони здоров’я України за поданням Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Головних управлінь охорони здоров’я Дніпропетровської, Львівської та Черкаської, управління охорони здоров’я і медицини катастроф Одеської, управління охорони здоров’я та курортів Вінницької, Головного управління охорони здоров’я і медичного забезпечення Київської і Севастопольської міських та управлінь охорони здоров’я обласних державних адміністрацій і санітарно-епідеміологічних станцій Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських санітарно-епідеміологічних станцій і Центральної санітарно-епідеміологічної станції.