- •Поняття і структура політики.
- •2. Місце політики в системі суспільних відносин
- •3.Види політики. Функції політики
- •5. Політичні ідеї Античності
- •6. Політична думка Середньовіччя
- •7. Політичні вчення Відродження
- •8.Політичні вчення Нового часу
- •9. Основні напрямки політичної думки хіх – початку хх століття
- •10. Сучасні політичні концепції
- •11. Становлення політології як самостійної наукової дисципліни
- •12. Предмет політичної науки. Методи політології
- •13. Структура та функції політичної науки
- •14.Розвиток політології в Україні
- •16. Структура політичної влади.
- •17. Мотиви підкорення та ресурси влади
- •18. Принципи організації і функціонування політичної влади.
- •19. Легітимність політичної влади в Україні
- •20. Поняття політичної еліти. Класичні та сучасні елітистські концепції
- •21. Типологія політичних еліт.
- •22. Рекрутування політичних еліт
- •23. Політична еліта України: якісний склад, канали рекрутування, механізми реалізації влади
- •24. Поняття та ознаки політичного лідерства.
- •25. Сучасні концепції політичного лідерства
- •27 Основні підходи до вивчення політичних систем
- •28.Моделі функціонування політичної системи
- •29. Типологія політичних систем
- •30. Поняття і типи політичного режиму
- •31. Тоталітаризм і авторитаризм як форми недемократичного політичного режиму
- •32. Демократичний політичний режим: поняття й ознаки
- •33. Посттоталітарні політичні режими: поняття й особливості
- •34. Держава як центральний елемент політичної системи суспільства.
- •35. Універсальність і суверенність державної влади
- •36. Ознаки держави. Основні концепції походження, природи і соціального призначення держави
- •37.Внутрішні і зовнішні функції держави
- •38 Поняття форми правління. Монархія: поняття, ознаки, види
- •39.Поняття форми правління. Республіка, її особливості та різновиди
- •40. Радянська республіка як недемократична форма республіканського правління
- •41.Поняття форми державного устрою. Унітарний державний устрій, його ознаки
- •42. Поняття форми державного устрою. Федерація: поняття, ознаки і види
- •58. Корпоративізм і неокорпоративізм
- •59. Групи інтересів у політичній системі України
- •60. Поняття політичної культури, її роль у суспільстві. Структура політичної культури
- •62. Політична символіка. Мова як політичний символ
- •63. Політична свідомість
- •64. Поняття і класифікація політичної участі. Протестні форми політичної участі
- •Політичний тероризм
- •Природа абсентеїзму
- •67. Типи політичної культури
- •Типологія політичної культури є. Вятра
- •68.Специфіка української політичної культури: історія і сучасність
- •87. Світова політика: поняття, зміст, цілі. Система міжнародних відносин
- •88. Міжнародні організації в системі міжнародних відносин.
- •89. Основні принципи міжнародної політики
- •90. Історичний розвиток і сучасне розуміння геополітики.
- •93. Основні геополітичні концепції сучасності
- •95. Поняття, предмет і категорії політичної глобалістика
- •Питання до іспиту з політології
- •1. Поняття і структура політики.
27 Основні підходи до вивчення політичних систем
28.Моделі функціонування політичної системи
Виконання кожною підсистемою своєї функції забезпечує стійкість і цілісність суспільства:
економічна підсистема відіграє роль з'єднуючої ланки між суспільством і природою (функція адаптації);
політична підсистема, яка включає в себе всі форми прийняття рішень, визначає колективні цілі і забезпечує мобілізацію ресурсів для їх досягнення (функція взаємозобов'язання);
соцієнтальна підсистема підтримує спосіб життя, що утвердився, і включає в себе всі інститути соціального контролю - від законів до неформальних правил (функція інтеграції);
підсистема соціалізації (культурна) дозволяє включити людину в існуючу культурну систему і містить у собі культуру, релігію, сім'ю і школу (функція стійкості і самозбереження).
Значення теорії Парсонса для розвитку політології полягає в тому, що він заклав основи системного і структурно-функціонального підходів до дослідження політичної системи. З позицій системного підходу, політична сфера суспільства може бути розглянута як система.
Як і будь-яка система, вона буде володіти такими ознаками:
складатися з багатьох взаємопов'язаних структурних елементів; цей взаємозв'язок забезпечує властивість цілісності і єдність системи;
існувати в межах зовнішнього оточення чи середовища;
мати кордони поширення і виділеність стосовно зовнішнього середовища;
мати відкритий характер (тобто вона піддається впливам, що йдуть із зовнішнього середовища);
характеризуватися такими властивостями, як потяг до рівноваги і стійкості, до адаптації і інтеграції.
Що виступає зовнішнім середовищем політичної системи? Д.Істон виділив два середовища (оточення):
інтрасоцієнтальне - інші підсистеми суспільства: економічна, соціальна, культурна;
екстрасоцієнтальне - інші суспільства, міжнародні інститути і відносини.
Але будь-яке суспільство, в тому числі і його політична підсистема, відчувають вплив позасоціальної - природної - середовища. Перелічені фактори будуть детермінувати зміну політичної системи. Тільки реагуючи на імпульси, що йдуть з зовнішнього середовища, система зберігає здатність до стабільного функціонування і розвитку.
У політології розроблено кілька теоретичних моделей функціонування політичних систем:
системна; структурно-функціональна; інформаційно-кібернетична.
1. Системна модель вперше була розроблена Д.Істоном. Сутність політичної системи, за тлумаченням вченого, розкривається в її функції - авторитарному розподіленні цінностей у суспільстві. Процес функціонування системи описується через відносини обміну з зовнішнім середовищем.
2. Структурно-функціональну модель політичної системи розробив Г.Алмонд. Політична система, на його думку, є типами дій, що стосуються прийняття політичних рішень. Головна функція системи - забезпечення легітимного примусу, що дозволяє зберегти суспільну стабільність. Аналіз системи повинен здійснюватися на двох рівнях:
інституціональному (дослідження політичних інститутів);
орієнтаційному (дослідження політичної культури).
У структурному плані вона включає в себе формальні (урядові органи) і неформальні інститути (групові об'єднання), поведінницькі аспекти цих інститутів, активність окремих громадян.
3. Інформаційно-кібернетичну модель політичної системи запропонував К.Дойг. Використовуючи положення і термінологію, розроблені в кібернетиці, автор розглядає політичну систему через потоки інформації. Функція системи полягає в координації зусиль людей для досягнення поставлених завдань.