76.Дайте характеристику інтерфейсів користувачів

Средства, с помощью которых пользователю предоставляется возможность выбора, могут быть совершенно разными. Одна крайность — это стилизованный набор элементов пользовательского интерфейса (меню, диалоговые окна, обведенные кнопки и т.д.) и традиционные обозначения, которые используются во многих операционных систеах, господствующих приложениях и Web-формах. Другая крайность — по сути, произвольное взаимодействие с некоторыми видами игр, когда любая часть экрана обязательно вызывает какую-то реакцию в определенное время. Принятие договоренностей имеет преимущество предсказуемости: пользователи в общих чертах знают, что делать, когда видят перед собой подобное показанному на рис. 1.4 диалоговое окно с полями для ввода текста, всплывающими меню и кнопками: нужно вписать текст, выбрать позицию меню и щелкнуть на кнопке.

77 .Поясніть соціальні та етичні міркування впровадження електронних видань.

Среди технологов принято считать, что технология сама по себе нейтральна и не несет никакой моральной нагрузки, плохой или хорошей. Тщательной "проверке на моральность" следует подвергать только способ применения этой технологии людьми. И хотя данное утверждение — истинная правда (поскольку этические нормы по определению применимы только к мыслям и действиям разумных существ), часто в определенном социальном, политическом или экономическом контексте введение новых технологий предоставляет возможность совершать такие поступки, которые не были возможны раньше. В таких случаях можно сказать, что определенные этические проблемы, возникающие в результате подобного поведения, были вызваны определенными технологическими новшествами.

78.Охарактеризуйте складові вартості електронних видань.

На першому місці стоїть базове програмне забезпечення видання, без якого видання перетворюється на байтову кашу. В залежності від прийнятих технологічних підходів воно може змінюватись від «нульового рівня», коли використовується базове ПЗ операційної системи, через проміжний рівень, на якому використовується ПЗ стороннього виробника (не видавця), яке не постачається з виданням і мусить встановлюватись окремо, до рівня повної автономії («все своє несу із собою»), коли все специфічне ПЗ включене до складу видання і не може бути відділене від нього (найбільш поширений приклад – комп’ютерні ігри).

Вартість розробки та / або ліцензування цього ПЗ включається у вартість видавничого проекту і таким чином впливає на кінцеву вартість. Кожен з підходів по ПЗ має свої переваги й недоліки. «Нульовий рівень» зручний тим, що видання не містить ніяких додаткових файлів, окрім власне інформаційного наповнення; незручність полягає в залежності такого видання від конфігурації комп’ютера читача і в обмеженості доступних форматів. Практично можна розраховувати тільки на формат HTML, оскільки Internet Explorer встановлено на всіх комп’ютерах з ОС Windows. Але останні новини говорять, що нові версії ОС Windows вже не будуть містити передвстановленого Internet Explorer-а, тому й «нульовий рівень» втрачає привабливість.

Видання проміжного рівня потребують встановлення ПЗ стороннього виробника. Для споживача найзручнишим є варіант, коли це ПЗ є безкоштовним і ліцензія дозволяє тиражування і поширення цього ПЗ разом з виданням. Але і в цьому разі залишається проблема установки ПЗ на комп’ютері користувача : багато користувачів не вміють цього робити; немало є таких, що вміють, але не люблять; немалий відсоток користувачів в корпоративних мережах не має системних прав адміністратора, щоб це робити. Ще гіршими є варіанти, коли потрібне ПЗ не можна включати до складу видання і треба завантажувати окремо, і коли це ПЗ вимагає окремої оплати.

Автономне ПЗ просте для використання читачем, але нерідко має значні системні обмеження; окрім того, якщо видання допускає / вимагає інсталяції на жорский диск користувача, при кожній інсталяції встановлюється автономна копія ПЗ, що приводить до перевитрат простору. Наприклад, якщо кожне зі 100 однотипних видань встановлює 10 Мб ПЗ, загальні витрати становлять 1 Гб, з яких 99 % є надлишковими.

На вартість впливають додаткові функції ПЗ, такі як можливість пошуку даних, друку, копіювання фрагментів інформації в інші програми, експорту інформації в інші формати. Серед цих функцій варто згадати таку дуже пожиточну річ, як підтримка сеансів (тобто здатність ПЗ автоматично запам’ятовувати місце, на якому користувач зупинився при роботі з програмою, з наступним автоматичним відновленням цієї позиції); можливість робити свої примітки до документів видання, і т.д.

Чи впливає на вартість стандартизація ? Чи можна вважати, що електронне видання, яке використовує документовані / стандартизовані / відкриті формати і технології, є кориснішим за видання, яке використовує власний закритий формат ? Питання спірне; думаю, що відповіді будуть протилежними для видань різного призначення. Для комерційних електронних видань немає альтернативи використанню закритих форматів, тому для них це питання звучить риторично; але для видань, призначених стати громадським надбанням, використання відкритих форматів є однозначним плюсом.

Всі аспекти стандартизації ускладнюються, по-перше, різноманітністю електронних видань, по-друге, відсутністю добрих кандидатів на стандарти.

Різноманітність електронних видань настільки велика, що звична різноманітність книжковї продукції не може дати навіть приблизного уявлення про першу. Коли вам пропонують компакт-диск з написом «Хвантастика», то це може виявитись чим завгодно : аудіокнигою, сканованим зібранням творів нашого улюбленого автора, комп’ютерною грою за мотивами його творів, колекцією коміксів або навіть проектом державного бюджету на черговий рік. Електронні видання не тільки можуть, але й повинні бути різноманітними : книга, призначена для індивідуального використання з автономного носія, не подібна до книги, розрахованої на поширення через Інтернет; електронна екскурсія, яка демонструється на стаціонарному плазмовому моніторі в музеї, не подібна до екскурсії, яку читають / слухають через смартфон; електронний посібник, призначений для студентів в аудиторії, не подібний до посібника, розрахованого на самостійне вивчення чи дистанційне навчання, і т.д.

Жодна з існуючих технологій електронних видань не може забезпечити всієї потрібної різноманітності. Постійно пропонуються все нові технології, пошук вдалих рішень триває. З кандидуванням цих рішень на стандарти справа ускладнюється практично повною відсутністю технічної інформації від розробників.

Подальше заглиблення в тему стандартизації не входить в план цієї статті, але перспектива мати в комп’ютері двісті електронних видань, кожне з яких пропонує свій спосіб запуску, свій інтерфейс користувача, свою систему навігації, має свої особливості в пошуку, не є дуже радісною. Досить задати питання – як виконати пошук по всіх цих виданнях ? – щоб зрозуміти вагу стандартизації.

Важливими складовими вартості є кросплатформеність і системні вимоги (як документ, який переводить загальне поняття кросплатформеності в площину технологій). Ми вже говорили, що єдина риса, яка ріднить всі електронні видання між собою і протиставить їх іншим типам видань – це необхідність електронного пристрою-посередника для читання. Промисловість пропонує величезну різноманітність таких пристроїв, і якщо в центрі поставити персональний комп’ютер як найбільш універсальний і потужний пристрій, то на флангах розмістяться відеоплеєри та мобільні телефони. І все це – платформи !

Різноманітність платформ, помножена на різноманітність типів видань, породжує певні складності й здивування користувачів. HTML книга не хоче відтворюватись в аудіоплеєрі; розкішно ілюстрована презентація не влізає на екран смартфона; мобільному телефону не вистачає полоси пропускання, щоб дивитись потокове відео через Інтернет, і нарешті «я вставив ваш компакт-диск, а він не заводиться» (DVD диск вставлено в CD дисковод).

Отже, правильно сформульовані системні вимоги (які, з одного боку, гарантують роботу електронного видання, з другого боку, не вимагають нічого зайвого й непотрібного) є дуже важливою частиною опису видання. М’які вимоги (такі, що визначають широкий клас пристроїв) підвищують цінність видання, а жорсткі (які містять специфічні вимоги) – звужують коло споживачів і знижують цінність видання.