2.1.6. Мінеральні ресурси.

Тривалий поліциклічний геологічний розвиток обумовив утворення на території Грузії великої кількості родовищ і рудопроявів різноманітних видів мінеральної сировини. Це паливно-енергетичні ресурси (нафта, газ, вугілля), марганець, арсен, кольорові і благородні метали (мідь, свинець, цинк, золото, срібло і інші), гірничо-хімічна сировина (барит, кальцит, бентонітові глини, тальк, андезит, базальт), нерудна сировина для металургії (смолодоломіти, доломіт, флюсові вапняки, формівні піски), керамічна і фарфорова сировина (каолін, глини, трахіти, ріоліти, пегматити), кольорові камені (агат, онікс, гагат, яшма і інші), діатоміт, перліт, ріоліт, різноманітні будівельні матеріали (цементна сировина, шлак, мармур, туф, базальт, граніт, глини, піски, гравій, вапняки), а також літографський камінь, що використовується у виробництві штучних алмазів, агрономічні викопні корисні копалини (сапропель, торф), підземні води (прісні, термальні і мінеральні) і деякі інші. Найважливішими мінеральними ресурсами Грузії є: марганцеві, мідні, арсенові, свинцеві і цинкові руди, руди рідкісних і дорогоцінних металів, нафта, вугілля, барит, діатоміт, бентонітові глини, доломіт, тальк, а також мінеральні і термальні води. Запаси вугілля, нафти і природного газу незначні. Сумарна вартість розвіданих запасів мінеральних ресурсів Грузії складає понад 87 млрд. дол. США (2009 р.). Геологічні мінеральні резерви Грузії оцінюють в 176 млрд. дол. США [15].

Нафтові ресурси пов'язані з відкладами крейди-пліоцену. Притбіліський нафтогазоносний район представлений родовищами: Самгорі-Патардзеулі, Норіо, Сацхенісі, Телеті, Південний купол Самгорі. У Південно-Кахетинському нафтогазоносному районі розташовані родовища: Тарібана, Патара-Шіракі і Мірзвані. В Гурійському районі – родовища Супса і Шромісубані-Цкалцмінда, в Колхідському районі – родовище Східне Чаладіді. Нафта цих родовищ, як правило, малосірчиста (вміст сірки 0,2-0,5%). Глибина залягання продуктивних горизонтів – 350-3500 м. Густина нафти в межах 820-930 кг/м³.

За оцінками американської компанії Anadarko (2008-2009 рр.) на грузинському шельфі Чорного моря можуть бути відкриті великі родовища нафти і газу, причому видобуток нафти при сучасних методах їх експлуатації буде рентабельним. Великі запаси можуть бути знайдені в родовищах Дедоплісцкаро, Тарібана і інші [65, 191-193].

Ресурси нафти в Грузії станом на 2008 р. оцінені в 500 млн т (за експертними оцінками вони можуть бути збільшені до 1000 млн т), включаючи 200 млн т на шельфі Чорного моря і до 125 млрд. м³ газу.

Тверді горючі корисні копалини представлені кам’яним і бурим вугіллям та торфом. Промислове значення має Ткварчельське родовище кам’яного вугілля, а на Грузинській брилі – Ткібулі-Шаорське родовище кам’яного вугілля. Основні запаси кам’яного вугілля зосереджені на Ткібулі-Шаорському родовищі (310 млн т). Потужність вугільної товщі близько 60 м, кут падіння 10-45^о, глибина залягання – 800-1200 м. Потужність робочих пластів до 6-12 м. Вугілля кларенове, газове. Буре вугілля в промислових масштабах відоме в Ахалцихському басейні, розташованому в тектонічній депресії південної частини Аджаро-Тріалецької складчастої зони. Продуктивною є товща потужністю до 180 м, в якій виділяються 5 пластів складної будови. Робочими з них є 2 крутоспадних пласта потужністю до 6 м. Вугілля гумусове, буре, високозольне – зольність 45 %, теплотворна здатність до 6,475 МДж. Запаси бурого вугілля – 70 млн т. Запаси торфу близько 65 млн т. Вони приурочені до низин узбережжя Чорного моря в районах Поті, Анакліа, Ланчхуті.

Марганцеві руди приурочені до піщано-силіцитової товщі олігоцену. Понад 90 % запасів марганцю зосереджено в унікальному Чиатурському родовищі в олігоценовій осадовій товщі з пологим заляганням рудних шарів. Прогнозують, що запаси руд марганцю коливаються в межах 500 млн т. Марганцевоносний горизонт залягає на глибині від 10 до 100-150 м. Загальна потужність марганцевого горизонту 0,5-10 м. Руди окисні, карбонатні та окиснені з вмістом марганцю 17-25 %. Переважають карбонатні руди (біля 47 %) з середнім вмістом марганцю 16,5%. Змішані руди становлять 11,6 % запасів родовища (при середньому змісті марганцю 20,9 %); оксидні легкозбагачувані – біля 28 % (26,4 % марганцю), в т.ч. пероксидні 2,4 % (38,5 % марганцю); важкозбагачувані оксидні («мцварі») – 0,3 % (24,3 % марганцю); окиснені – 13,6 % (21,3 % марганцю). Видобуток руд проводиться і підземним, і відкритим способами.

Мідні руди зосереджені в Болніському рудному районі, в родовищах: Маднеулі, Цітелсопелі, Квемо-Болнісі, Тамарісі та ін. Головні мінерали: пірит, барит, халькопірит, сфалерит, ґаленіт. Середній вміст міді в промислових типах руд 1-4 %. Розробляється Маднеульське родовище.

Благородні та кольорові метали. Перспективні нові родовища благородних і кольорових металів, прогнозовані ресурси яких значні (золото – 500-700 т, срібло – 800-1000 т, мідь — 1,5-2,0 млн т, свинець – 800 тис. т, цинк – 2,1 млн т і т.д.). У найбільш освоєному Болніському рудному районі виявлено 6 комплексних родовищ (Маднеулі, Сакдрісі, Давид-Гареджі, Цітелісопелі, Квемо-Болнісі, Дамблудка) з такими розвіданими запасами: золото – біля 80 т (вміст в рудах 0,7-4,7 г/т), срібло – 725 т (2,12-27,9 г/т), мідь – біля 700 тис. т (0,8-1,4 %), баритові руди – 18,4 млн т (вміст BaSO4 в руді 19,3-27,1 %) і цілий ряд перспективних рудопроявів з сумарними прогнозними ресурсами золота – 100 т, міді – 500 тис. т, баритових руд – 6-7 млн т. В Рача-Сванетському рудному районі, де розробляються два родовища реальгар-аурипігментних і золото-арсенових руд, є серйозні перспективи виявлення великих запасів арсенових руд, що містять благородні метали. Південно-східніше в Кваїсинському рудному вузлі значний приріст запасів свинцево-цинкових і баритових руд на площах поблизу Кваїсинського свинцево-цинкового і Чордського баритового родовищ, залучених до експлуатації. Сприятливі перспективи по благородних і кольорових металах є в Аджарському, Гурійському, Дзама-Гуджарецькому рудних вузлах, а також в межах чорносланцевої зони південного схилу Великого Кавказу.

Інші мінеральні ресурси. Крім того, в Грузії відомі родовища залізних руд (загальні запаси 150 млн т, вміст заліза 20-30 %), ртутних руд (в Абхазії та Південній Осетії), стибієвих руд (промислове значення має Зопхітське родовище у Верхній Рачі, вміст металу в руді 7-17 %), свинцево-цинкової руди (Кваїське родовище), родовище бариту і кальциту (Гагрсько-Джавська зона Великого Кавказу та Болніський рудний район Артвіно-Болніської брили), арсенової руди (Лухумське родовище в Верхній Рачі і Цанське родов. в Нижній Сванетії), андезиту (Казбегське і Кобійське родовище), родовище бентонітових глин (Гумбрське, Асканське та інші родовища), а також родовища діатоміту, тальку, серпентиніту, цеоліту, дорогоцінного і виробного каміння (обсидіан, агат, бірюза, аметист, яшма, ґранат, топаз та інші), нерудної індустріальної сировини. Баритові родовища Грузії можуть стати базою для виробництва баритів-обважнювачів бурильних розчинів.

На території Грузії відомо понад 100 родовищ і виявів облицювальних каменів і понад 200 родовищ різних будівельних матеріалів зі значними розвіданими запасами і прогнозними ресурсами.

Грузія багата на мінеральні (“Боржомі” і інші) та термальні води, сумарний дебіт яких 1300 л/с, ресурси 8100 л/с. Це еквівалентно 2 млн т. умовного палива [15].

Тому слід зробити висновки, що основними мінеральними ресурсами є марганцеві руди, кам’яне вугілля, нафта, поліметалеві, сурм’яно-миш’якові, мідні руди, будівельні матеріали (мармур, сланці, туфи, глини). Багато мінеральних і термальних джерел. Всесвітньо відомою є мінеральна вода «Боржомі». Країна здатна забезпечити свої потреби у сировині, але не у повному обсязі, хоча запаси мінеральних руд значні.