3.3. Загальна характеристика сільського господарства.

3.3.1. Рослинництво.

Основою розвитку сільського господарства країн регіону є рослинництво і в першу чергу — зернове господарство. Найпоширеніша зернова культура — пшениця [45,397].

Грузія споконвіку землеробська країна. Її ґрунти родючі, але гірський рельєф обмежує площу, придатну для землеробства, тому забезпеченість сільськогосподарськими угіддями невисока. Гірський рельєф утрудняє її застосування сільськогосподарської техніки.

Оброблювані землі займають менше ніж 20% території Грузії. Раніше селяни не могли використовувати болотисті грунти уздовж морського убережжя, але за роки радянської влади більшість цих земель було осушено. Важко було обробляти і землі в посушливих районах на сході, але вони використовувалися в сільськогосподарській діяльності завдяки широкому розвитку імміграції.

Незважаючи на згадані проблеми, сільське господарство Грузії досягло великих успіхів і залишалося головним джерелом процвітання республіки. В період з 1913р. по 1980 р. випуск сільськогосподарської продукції зріс більше ніж у 10 разів. Грузинські селяни здавна використовували родючі грунти і теплий клімат країни для вирощування таких культур, як цитрусові, тютюн і чай, які є основою харчової промисловості. Коли радянський ринок був закритий для конкуренції з боку іноземних товарів, Грузія мала монополію на виробництво чаю і цитрусових. У зв'язку з необхідністю більшої кількості робочих рук для вирощування і збирання таких спеціалізованих культур, як чай, тютюн і виноград, постійно утримувався високий рівень зайнятості [43,58].

Вирощування тютюну на схилах Кавказьких гір лежить в основі тютюново-ферментаційної промисловості. Важливою галуззю спеціалізації є субтропічне господарство, на базі якого розвиваються чайна та ефіроолійна промисловість, вирощування та переробка цитрусових та інших субтропічних культур.

До приватизації землі в 1992 р. грузинське сільське господарство було організоване у формі колгоспів і радгоспів. Хоча не існувало приватної власності на землю, селяни і деякі місцеві жителі отримували в оренду земельні ділянки для вирощування продукції для особистого використання чи на продаж. Незважаючи на невелику площу цих ділянок, врожаї там були вдвічі вищими, ніж у колгоспах і радгоспах.

До 1992 р. понад 80% посівних земель були зайняті зерновими і кормовими культурами. Із загальної площі зернових 40% становила кукурудза і майже 40% - озима пшениця. Також вирощувалися бобові, тютюн, картопля та овочі. Виноград, цитрусові та інші фрукти, а також чай займають 34% родючих земель. Найважливішою сільськогосподарською продукцією після зернових є виноград винних сортів. Грузинські виноградники становили 1/8 всіх виноградників СРСР, і понад 10% загального обсягу сільськогосподарського виробництва належало продукції з винограду. Грузія виробляє 500 різних сортів вина. Виноробство сконцентроване переважно на сході країни, в Кахетії. Цитрусові давали близько 8% вартості всієї сільськогосподарської продукції Грузії. Субтропічні фрукти становили 8%, тоді як чай, плантації якого займали лише 2% оброблюваної території давав майже 20% всієї продукції [58,28].

Субтропічне господарство (Кахеті,Иміреті, Картлі в Грузинів, Абхазія). Вирощують цитрусові, хурму, ефіроносні, тунгу, шляхетний лавр, тютюн, чай (площа плантацій 66 тис. га). Вирощують зернові (пменица, кукурудза, ячмінь), цукровий буряк, соняшник, кормові, баштанні культури, картопля, овочі, різні види пряної зелені (Араратська долина, Вірменія). Виростають тут яблуні, груми, абрикоси, черешня, персики, виноград. Вирощують маслини, шафран, волоський горіх, фундук, каштан, гранат, інжир, айву, мигдаль (Азербайджан).

Найбільш великі масиви оброблюваних земель зосереджені на Колхидскій низовині, Внутрішня- і Нижня-Картлійська рівнина, Норском плоскогір'я й Джавахетське нагір'я, в Алазанскій долині, Ахалцихській улоговині.

Сільськогосподарські угіддя Грузії, особливо її східний регіонів, мають потребу в проведенні зрошення. У радянські роки тут були створені великі зрошувальні системи, серед яких виділяється Верхній-Алазанський канал.

Західні, причорноморські райони мають потребу в осушенні, особливо це стосується Колхидської низовини. У радянський час болота Колхиди були осушені й освоєні під виробництвом субтропічних культур.

Спеціалізація сільського господарства в значній мірі визначається особливостями природних умов країни. На частку рослинництва в ньому доводиться 57 %, тваринництва - 43 %.

Важливими культурами є виноградна лоза, цитрусові, плодові, ранні овочі. Особливе місце займають культури вологих субтропіків, а головне - чай.

У західних районах країни вирощують до 30 видів евкаліпта, що дає будівельну деревину й ефірні масла.

Виноградство - одна з найдавніших галузей сільського господарства Грузії. Тут виведено більше 500 сортів виноградної лози. Найбільш відомі ркацители, сапераві, цоликаури. На висоті 600-7-м. над рівнем моря вирощують виноград, що має промислове значення. Кахети - батьківщина самого високоякісного винограду й найважливіше вогнище виноробства. На заході Грузії перебуває друге вогнище високоякісного виноробства. Тут крім столових марочних сортів виготовляють сировина первинної переробки для шампанських вин.

Чайні плантації займають велику площу, що досягає 15 тис. га.

Основна зернова культура в Західній Грузії - кукурудза, а в Східної - пшениця.

Отже, основною культурою Грузії є виноград, з якого виготовляють високоякісне вино. А також особливе місце займають культури вологих субтропіків, а головне - чай.