Розділ іv. Зовнішньоекономічні зв’язки Грузії.

4.1. Основні напрямки зовнішньоекономічної діяльності Грузії.

При визначенні основних напрямків зовнішньоекономічної діяльності Грузії, для вироблення принципів інтеграції її економіки в світове господарство, необхідно враховувати загальні|загальні| закономірності розвитку.

Унаслідок|внаслідок| міжнародного поділу праці світове господарство здійснює|виявляє| все більший вплив на економіку кожної країни, міняється її загальний вигляд|подоба| (між великими сферами і галузями) і приватний характер (по деталях, технологіях, предметах). Посилюється|підсилюється| інтернаціоналізація і глобалізація господарської діяльності, що обумовлено інтегральними процесами і створенням|створінням| транснаціональних виробничих комплексів. Транснаціональні корпорації об'єднують національні господарства на базі глибокої спеціалізації і кооперації виробництва [77].

У XX ст.|вік| Грузія отримала|одержувала| статус аграрної країни з|із| розвиненим сільським господарством, харчовою промисловістю і значним рівнем виробництва. Більше половини валового внутрішнього продукту надходить з|із| аграрного сектора, в якому, у свою чергу|в свою чергу|, сконцентровано до 48 % грошового капіталу країни і зайнято|позичати| близько 42 % населення Грузії. Такий рівень розвитку даного сектору зумовив високу продуктивність сільськогосподарської і харчової продукції, яка має попит не лише|не тільки| в самій країні, але і за її межами.

Грузія вважалася важливим експортером продуктів харчування і одним з основних постачальників овочів, чаю, цитрусових, вина, мінеральних вод, бренді, а також консервованих і свіжих фруктів на всі ринки колишнього Радянського Союзу|спілки|. У другій половині 1980-х рр. частка грузинського експорту на харчовому ринку Радянських Республік складала 10 %, а загальна|загальна| величина експорту в 1,7 разів перевищувала об'єм|обсяг| імпорту. Серед основних видів сільськогосподарських продуктів, що ввозяться в країну, значилися в основному цукор, тютюн, пшениця і мука|борошно|, хліб, пиво, а також рослинні олії і кава.

І, не дивлячись на те, що в 1991 р., після|потім| розпаду Радянського Союзу|спілки|, Грузія отримала|одержувала| незалежність, її економіка як і раніше була міцно пов'язана з Російською Федерацією і країнами СНД. У перші роки після|потім| отримання|здобуття| незалежності економіка Грузії зазнавала серйозних труднощів, уряду країни необхідно було розробити нові програми розвитку, нову систему контролю за товарами, що ввозяться і вивозяться, що багато в чому ускладнює можливість|спроможність| об'єктивно оцінити|оцінювати| об'єми|обсяги| товарообігу країни в цей період. Проте|однак| вже в середині 90-х рр. зовнішня торгівля Грузії почала|стала| набирати оберти [52].

За даними Національного статистичного офісу Грузії, зовнішньоторговельний оборот товарами Грузії в 2009 р. (без врахування обсягів неорганізованої торгівлі) склав 5513,28 млн. дол. США, що на 29,32 % менше аналогічного показника 2008 р. Експорт від загального обсягу зовнішньої торгівлі складає 1134,95 млн. дол. США, імпорт – 4378,33 млн. дол. США.

Сальдо зовнішньоторговельного балансу Грузії залишається від’ємним – 3243,38 млн. дол. США та має тенденцію до зменшення [36].

Розглянемо|розглядатимемо| основні стратегічно важливі експортні продукти країни, щоб|аби| більш повно уявити|уявляти| ситуацію, що склалася в економіці Грузії, і оцінити|оцінювати| причини тенденцій, що склалися. Грузія добре відома у всьому світі як батьківщина виноробства, чия історія налічує|нараховує| п'ять тисяч років. Багаті землі|грунти|, теплий клімат і достатні водні ресурси сприяли створенню|створінню| близько 500 видів різних вин. В кінці XX ст., після|потім| розпаду Радянського Союзу|спілки|, території, на яких розташовувалися виноградники, скоротилися на 50 % і склали в цілому 60,5 тис. га. Проте|тим не менше|, з середини 1990-х рр. почалася|починала| активна реабілітація виноробства, і, не дивлячись на те, що зараз кількість виноградників у багато разів менше, ніж 20 років тому, вино залишається однією з найзначніших статей експорту Грузії.

Частка|доля| вин в експорті сільськогосподарської продукції складає близько 10,2 % щорік|щорічно|. Проте|однак|, на початку ХХІ ст. Грузія зіткнулася з|із| серйозною проблемою, в країні почала|стала| вироблятися|виробляти| велика кількість підроблених|підробних| вин, що продавалися під найвідомішими марками, такими як "Киндзмараулі". Відомо, що близько 73 % всіх вин, що експортуються, йде|вирушає| на російські ринки, а в кінці|наприкінці| 2005 р. російський уряд прийняв рішення про припинення закупівель вин з|із| Грузії, пославшись на низьку якість продукції, а також знайдені у винах сліди пестицидів і важких|тяжких| металів. Багато грузинських експертів вважають|лічать|, що подібне рішення|вирішення| з російського боку продиктоване політичними міркуваннями|тямою|. Після|потім| зміни уряду Грузії в кінці|наприкінці| 2003 р. і приходу|прибутку| до влади Михайла Саакашвілі, стосунки між Грузією і Росією в значній мірі|значною мірою| ускладнилися, таким чином, заборона на постачання найважливішого експортного товару країни розглядається|розглядає| як спроба політичного тиску|тиснення| на Грузію. Занепокоєння|неспокій| грузинської сторони цілком зрозуміле, зараз необхідність підтримки виробництва і збуту цього національного напою стала дійсно питанням національної безпеки країни. Сам президент М. Саакашвілі розпорядився про те, щоб|аби| якнайскоріше були знайдені нові ринки збуту продукції, для чого грузинська сторона активно проводить рекламні акції своїх вин в країнах Євросоюзу і висуває їх на міжнародні конкурси. Проте|однак|, замінити російський ринок буде украй|надто| складно, тому вже зараз грузинський уряд розглядає|розглядає| можливість|спроможність| відновлення|поновлення| постачань на російські ринки продукції, яка походитиме|проходитиме| ретельний контроль якості в європейських лабораторіях або незалежних лабораторіях в Росії. Також незабаром виробники грузинських вин можуть отримати|одержувати| допомогу від США. Американський сенатор Джон Маккейн пообіцяв Тбілісі допомогти експортувати вино на американські ринки, якщо продукція пройде|проходитиме| відповідні перевірки якості і американські експерти залишаться задоволені смаковими якостями продукції.

Разом з цим варто відмітити|помітити|, що багато грузинських економістів не приховують, факт, що в країні дійсно недостатньо|досить| виноградників для виробництва тієї кількості вина, яке експортується закордон. Так, наприклад, в країні виростає винограду "Киндзмараулі" на стільки, щоб|аби| виготовити з|із| нього близько 400 тис. літрів в рік, що приблизно дорівнює 600 тис. пляшок готової продукції. Тим часом, щорік|щорічно| тільки|лише| до Росії експортується до 5 млн пляшок цього вина[53].

Грузія в 2007 р. експортувала 11,1 млн пляшок вина, що на 8,4 млн пляшок (на 43 %) менше, ніж в 2006 р., такий спад був обумовлений закриттям традиційного російського ринку, куди в попередні роки експортувалося більше 80 % грузинських вин. Не дивлячись на те, що в 2007 р. географія експорту грузинського вина розширилася з 30 до 40 країн, компенсувати втрату російського ринку поки, на жаль, не вдалося. Грузія у 2009 р. експортувала 10 млн 968,2 тис. пляшок вина (у еквіваленті 0,75 літра), що на 10 % менше, ніж в 2008 р.

В січні-березні 2010 р. країна експортувала 2 млн 483,8 тис. пляшок вина (у еквіваленті 0,75 літра), що на 59,6 % більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Поставки грузинських вин в першому кварталі здійснювалися на ринки 26 країн проти|супроти| 33 країн в січні-березні 2009 р.

Найбільший об'єм|обсяг| експорту припав на Україну, ринок якої після|потім| закриття в 2006 р. традиційного для Грузії російського ринку став головним|чільним| для збуту грузинської винної продукції. У перші три місяці 2010 р. в Україну експортовано 1 млн 256,5 тис. пляшок грузинського вина, що в 2,2 рази більше, ніж в січні-березні 2009 р.

В Казахстан було поставлено 394 тис. пляшок (зростання|зріст| в 2,4 рази), до Польщі - 140,9 тис. пляшок (зростання|зріст| в 2,5 рази). Об'єм|обсяг| експорту бренді в січні-березні 2010 р. зріс на 16,2 % - до 417,3 тис. пляшок (0,5 літра).

Ще одним продуктом, що входить до числа основних експортних статей Грузії, є|з'являється| мінеральна вода "Боржомі". Цей продукт є|з'являється| найпопулярнішим мінеральним напоєм на території всього СНД, протягом останніх 20 років щорік|щорічно| в країни Співдружності і Росію експортувалося до 420 млн пляшок цієї води. Разом з цим Грузія поставляє свою продукцію в країни Балтії, в США, Ізраїль, Польщу, Болгарію, Румунію, Німеччину|Германію| і багато інших країн. У 2005 р. дохід|доход| від продажів мінеральної води "Боржомі" склав близько 120 млн дол. США. Така популярність продукту пояснюється|тлумачить| не лише|не те що| його смаковими особливостями, але|та| і відомими на весь світ лікувальними властивостями. Проте|тим не менше|, конфлікти між Росією і Грузією привели до того, що російський уряд ввів|запроваджував| заборону на ввезення і цієї продукції, і з 18 квітня 2006 р. постачання "Боржомі|" на територію Росії були повністю|цілком| припинені. Як пояснюють|тлумачать| російські представники, в країну ввозиться неякісна, а частенько|часто| просто фальсифікована продукція, що не лише|не те що| є|з'являється| незаконним, але|та| може нести смертельно небезпечну шкоду населенню країни. В цілому|загалом|, ситуація із забороною на ввезення мінеральної води аналогічна проблемі з|із| експортом грузинських вин. У уряді Грузії не втомлюються повторювати, що мінеральна вода "Боржомі" є|з'являється| однією з кращих в світі, і якість її не може бути поставлена під сумнів. Разом з цим, грузинські представники відзначали, що ембарго на продукцію з боку Росії в даний момент є|з'являється| результатом непорозуміння між сторонами, і Грузія має намір повернутися на російський ринок.

На даному| етапі| прогнозувати розвиток| подій досить складно, стан|достаток| зовнішньоторговельних відносин Грузії і їх перспективи залежать від того, як уряд країни зможе вирішити свої політичні проблеми. Результати міжнародних торгівельних|торгових| операцій в цілому|загалом| позитивні. Спостерігається стійке зростання|зріст| товарообміну, збільшується число торгівельних|торгових| партнерів країни [54].