Тема 4. Структура програми Структура програми складається з:
файлу проекту (файл з розширенням dpr);
одного або кількох модулів (файли з розширенням pas).
Структура проекту
Файл проекту представляє собою пограму, написану мовою Дельфі та призначену для обробки компілятором. Ця програма створюється автоматично і містить лише декілька рядків. Щоб переглянути текст, потрібно виконати такі дії: Проект/Показать Исходник.
Program
Project1; Uses Form,
Unit1
in
‘Unit.pas’{fmExample}; {$R
*.RES} begin Application.Initialize; Aplication.CreateForm(TfmExample,
mExample); Aplication.Run;
end.
Коментарі в програмі записуються в:
фігурних дужках {коментар};
похилі лінії //....;
«зірочка» (*....*);
Директиви компілятору записуються в фігурних дужках - {} та почина.ться символом $.
Структура модуля
Модулі – це програмні одиниці, призначені для розміщення окремих частин програм. З допомогою програмного коду, що міститься в модулі реалізується вся поведінка програми.
Модуль має таку структуру:
заголовок;
секцію інтерфейсних оголошень;
секцію реалізацій;
термінатор.
Н
априклад
1:
unit Unit1;
interface
/
/
секцію інтерфейсних оголошень
Implementation // секцію реалізацій
end.
Наприклад 2:
unit Unit1;
interface
uses
Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs;
t
ype
TForm1 = class(TForm)
private {Private declarations}
public {Public declarations}
e
nd;
var Form1: TForm1;
implementation {$R *.dfm}
end.
Елементи програми
Елементи програми – це мінімальні неподільні її частини, що мають певне значення для компілятора.
До елементів відносяться: зарезервовані слова; ідентифікатори; типи; константи; змінні; мітки; підпрограми; коментарі.
Зарезервовані слова – це англійські слова, які вказують компілятору на необхідність виконання певних дій.
Ідентифікатори – це слова, якими програміст позначає любий інший елемент програми, крім зарезервованого слова або коментара. Ідентифікатори складаються з латинських букв, арабських чисел та значка підкреслення. Пробіли недопустимі в написанні ідентифікатора.
Типи – це спеціальні конструкції мови, які розглядаються компілятором як зразки для створення інших елементів програми, таких як змінні, константи та функції. Любий тип визначає дві важливі для компілятора речі: об’єм пам’яті, що виділяється для розміщення елемента (константти, змінні) і набір допустимих операцій, які програміст може робити над елементами даного типу.
Константи визначають область пам’яті, що не може змінювати свого значення в ході роботи програми. Тип константи визначається її записом і легко розпізнається компілятором тому програміст може не оголошувати його в програмі явно.
Змінні пов’язані зі змінними областями пам’яті, тобто з такими її ділянками, зміст яких буде мінятися в ході роботи програми. Тип змінної оголошується в розділі оголошень.
Мітки – це імена операторів програми. Мітки використовуються дуже рідко і тільки для того, щоб програміст міг вказати компілятору, який операттор програми повинен виконуватися наступним.
Підпрограми – це спеціальним чином оформлений фрагмент програми, що незалежать від остального тексту програми. Підпрограми дають можливість структурувати програму на цілий ряд незалежних фрагментів.