- •Тема 1. Поняття про об’єктно-орієнтоване програмування. Поняття про об’єктно-орієнтоване програмування
- •Інструмент прискореної розробки програм
- •Список файлів проекту.
- •Деякі важливі принципи візуального програмування.
- •Вікна інспектора об'єктів, форми, модуля.
- •Лабораторна робота №1 «Робота в середовищі Delphi»
- •Тема 2. Основи об’єктно-орієнтованого програмування.
- •Лабораторна робота №2 «Створення типового вікна Windows-додатку. Властивості об’єктів форми.»
- •Теоретичні відомості:
- •I. Властивості об’єкту Форма.
- •Теоретичні питання:
- •Тема 3. Особливості ооп: основні концепції
- •Лабораторна робота №3 Робота з формою та компонентами Panel, Label, Edit, Button.
- •Лабораторна робота №4 Робота над проектом «Альбом картинок» (компонент Image вкладки Additional)
- •Тема 4. Структура програми Структура програми складається з:
- •Структура проекту
- •Структура модуля
- •Елементи програми
- •Елементи мови Алфавіт
- •Лексеми
- •Теоретичні питання
- •Лабораторна робота №5 Робота над проектом «Текстовий редактор»
- •Тема 5. Типи даних. Введення та виведення числових даних. Функції перетворення. Математичні функції
- •Прості типи
- •Порядкові типи
- •Цілі типи
- •Введення та виведення числових даних
- •Допомога 1.
- •Допомога 2.
- •Лабораторна робота №6. «Створення програм лінійної структури. Створення програми «Калькулятор»
- •В аріант завдання для вибору:
- •Тема 6. Оператори мови Delphi
- •Лабораторна робота №7 Створення найпростішого Windows-Додатка в Delphi, з використанням умовного оператора та оператора вибору.
- •1 Спосіб розв’язку квадратного рівняння
- •2 Спосіб розв’язання квадратного рівняння
- •Створити додатки за вказаним варіантом та записати блок-схему алгоритму:
- •Лабораторна робота № 8 «Створення програм з використанням операторів циклів»
- •Лабораторна робота № 9 «Розробка графічного інтерфейсу програми. Основні керуючі елементи.»
- •1. Програмування об’єкту – перемикач (tRadioButton).
- •Програмування об’єкту – прапорець (tCheckBox).
- •Тема 7. Масиви
- •Лабораторна робота № 10 «Структуровані типи даних»
- •Тема 8. Робота з файлами
- •Лабораторна робота №11 «Файлові типи даних»
- •Тема 9. Допоміжні алгоритми
- •Лабораторна робота № 12 «Створення програм з використанням процедур та функцій»
- •Тема 10. Работа з графікою та мультимедіа
- •Реалізація мультимедійних технологій. Відтворення відеокліпів
- •Внимание!
- •Лабораторна робота № 13 «Створення проекту «Побудова графіка функцій»»
- •Тема 11. Створення анімації в Delphi
- •Лабораторна робота № 14 «Створення проекту «Графічний конструктор»»
- •Лабораторна робота № 15 Створення багатовіконного проекту «Тест з географії»
- •Форма «Тестування» — модуль f_Test
- •Форма «Результат» — модуль fRes
- •Форма «Домопога» — модуль fInstr unit f__lnstr;
- •Тема 12. Організація роботи з таблицями та базами даних. Лабораторна робота №16. Розробка проекту «Рейтинг країн за результатами олімпійських змагань»
- •Лабораторна робота № 17 Створення проекту «Довідник по країнах»
- •Лабораторна робота № 18 Створення проекту «Телефонна книга»
- •Лабораторна робота № 19 Створення проекту «Довідник по тваринах»
- •Лабораторна робота № 20 Створення довідкової системи
- •Хід роботи
В аріант завдання для вибору:
Оцінка «3»
Створіть програму Калькулятор,
в якій була б можливість виконувати
чотири дії додавання, віднімання,
множення, ділення двох чисел. Числа
вводяться з клавіатури.
Оцінка «4»
Створіть програму Калькулятор,
в якій була б можливість виконувати
такі дії (додавання, віднімання, множення,
ділення, піднесення до квадрату,
обчислювати корінь квадратний,
обчислювати сінус і косінус). Числа
можна вводити з клавіатури.
Оцінка «5»
Створіть програму Калькулятор
за зразком.
Теоретичні питання
Як вставити у форму текстове поле? Як його відредагувати?
Які властивості об’єкту форма ви знаєте? Поясніть їх призначення.
Які властивості об’єкту мітка ви знаєте? Поясніть їх призначення.
Які властивості об’єкту кнопка ви знаєте? Поясніть їх призначення.
Чим відрізняється текстове поле від мітки?
Які типи кнопок вам відомі?
Як можна вирівняти об’єкти на формі?
Як запрограмувати кнопку?
Які типи називаються прості?
Які типи називаються порядкові?
Перерахуйте процедури та функції, які можна примінити до цілочисельних типів?
Які типи називаються логічні?
Який тип називається Символьний?
Що таке перелічувальний тип?
Що таке тип-діапазон?
Які є дійсні типи?
Які ви знаєте стандартні математичні функції для дійсного типу?
Що таке тип дата-час?
Як в Delphi виконати ведення та виведення числових даних?
Як в Delphi виконати введення-виведення текстових даних?
Які ви знаєте функції перетворення?
Які ви знаєте математичні функції?
Варіанти
Варіант |
1 |
2 |
3 |
4 |
Теорія |
1, 3 |
2, 4 |
5, 7 |
6, 8 |
Додаткове |
За вибором студента |
За вибором студента |
За вибором студента |
За вибором студента |
Тема 6. Оператори мови Delphi
Оператор присвоювання
Використовується для присвоювання певного значення тій чи іншій властивості або ідентифікатору.
Формат запису: <назва властивості. ідентифікатор> :=<значення>;
Button1.Caption := MessageBeep(MB_OK); //при натисненні на кнопку буде звучати звук Sum:=0;
В якості значення може бути записано:
Числова величина (ціле, дробове);
Символьна величина;
Арифметичний вираз;
Функція;
Складений оператор та порожній оператор
Складений оператор – це послідовність довільних опереторів програми, що взяті в операторні дужки (begin end). Delphi не накладає ніяких обмежень на характер операторів, що входять в складений оператор. Серед них можуть бути і інші складені оператори – мова Delphi допускає довільну глибину вкладення:
Begin
…
Begin
…
…
End
…
End;
Фактично весь розділ операторів, що обрамлений словами begin .. end, є один складений оператор. Зарезервоване слово end є закриваючою операторною дужкою, воно одночасно і вказує на кінець попереднього оператора, тому ставити перед ним ; необов’язково. Наявність ; перед end вказує на пустий оператор. Пустий оператор не виконує ніяких дій, просто в програму додається лишня крапка з комою. В основному пустий оператор використовується для передачі управління в кінець складеного оператора.
Умовний оператор
Умовний оператор дозволяє перевірити певну умову і в залежності від результату перевірки буде виконана та чи інша дія.
Формат запису умовного оператора: If <умова> then <оператор1> else <оператор2>;
Де <умова> - довільний вираз логічного типу, може приймати одно з двох значень: істина або хибно. Такі вирази можна одержати при порівнянні змінних в операціях відношення =, <>, >, <, >=,<=. Складені логічні вирази утворюються з використанням логічних операцій and, or, not.
Скорочена форма умовного оператора записується: If <умова> then <оператор1>;
Оператор вибору
Оператор вибору дає можливість вибрати одне із кількох можливих значень. Параметром по якому відбувається вибір, слугує ключ вибору – віраз любого порядкового типу.
Формат запису: Case <ключ вибору> of <список вибору> [else <оператори>] End;
Працює таким чином:
обчислюється значення ключа;
в послідовності списку вибору відшукується константа рівна ключу і виконується оператор;
якщо в списку вибору не знайдена константа рівна ключу, то управління передається оператору, що стоїть за else.
Оператори повтору
Існує три оператори повтору за допомогою яких можна запрограмувати повторювані фрагменти програми.
Цикл з параметром.
Формат запису: For <параметр циклу>:=<поч_знач> to <кін_знач> do <оператор>;
Друга форма оператора з параметром
For <параметр циклу>:=<поч_знач> dowto <кін_знач> do <оператор>;
Особливості циклу з параметром: параметр має цілочисельний тип; може змінюватися на +1 або -1
Оператор циклу з передумовою
Формат запису: While <умова> do <оператор>;
Особливості:
якщо умова має значення істина, то виконується тіло циклу;
параметр циклу може змінюватися на довільне значення;
параметр циклу може приймати дійсні значення.
Оператор циклу з післяумовою
Формат запису: Repeat <тіло циклу> until <умова>;
Особливості:
тіло циклу завжди виконується хоча б один раз;
якщо умова має значення хибно, то виконується тіло циклу;
параметр циклу може змінюватися на довільне значення;
параметр циклу може приймати дійсні значення.
Мітки і оператори переходу
Оператор перходу має вигляд: Goto <мітка>;
Дія оператора Goto полягає в передачі управління відповідному «міченому» оператору.
При використанні міток необхідно керуватися наступнпми правилами:
мітка, на яку посилається оператор Goto повинна бути описана в розділі оголошень і зустрічатись в тілі програми;
мітка, описана в підпрограмі, локалізується в ній, тому передача управління із зовні підпрограми на дану мітку неможлива.
Наприклад:
Label
Loop, lb1, lb2;
Begin
…
Goto lb1;
…
Loop: ….
…
lb1: lb2: …
…
goto lb2;
…
End;