Лісостепова зона

Лісостепова зона займає центральну частину України. Її південна межа проходить по лінії Котовськ - Первомайськ - Кіровоград - гирло р. Ворскла - Червоноград - Вовчанськ; на півночі - межує з зоною мішаних лісів, на півдні - степів; на заході - доходить до Карпат. Зона займає близько 35% площі України. Протяжність з північного заходу на південний схід майже на 1 100 км, при середній ширині 200 км.

Характерною особливістю рельєфу є чергування височин з низовинами. У межах зони знаходяться Волинська, Подільська, Придніпровська височини, на сході - відроги Середньоруської височини, також є Придніпровська низовина. Поверхня складена лесом і лесоподібними суглинками.

Клімат помірно-континентальний, з теплим літом і холодною зимою. Середні температури січня -5...-8 градусів, липня +18...+21 градус. Кількість тепла достатня для вирощування культур помірного поясу. Кількість опадів зменшується з заходу на схід від 600 до 450 мм/рік. Вони випадають переважно влітку. Вологи достатньо для вирощування сільськогосподарських культур. Безморозний період триває 180-200 днів. Зволоження достатнє. Сніговий покрив буває з листопада до березня.

Лісостепова зона добре забезпечена водними ресурсами. Найбільшими водними артеріями є: Дніпро, Сіверський Донець, Південний Буг, Дністер. Живлення річок переважно снігове і дощове. Заболоченість території складає 1,5%.

Первісні ліси збереглися мало. Ліси займають 12% території зони, Тут ростуть букові, дубово-соснові, дубово-грабові, вільхові ліси. На Лівобережжі поширені дубово-липові ліси. На піщаних терасах переважають соснові ліси. Ліси мають водоохоронне і ґрунтозахисне значення.

В Лісостепу поширені сірі лісові ґрунти (переважно на заході), чорноземи опідзолені і вилуговані (здебільшого під лісовими ділянками), чорноземи типові (під степовими масивами). Всі ґрунти Лісостепу дуже родючі. Найбільш потужний шар гумусу мають чорноземи типопві: 80-150 см. Ґрунти нейтральні за хімічною реакцією.

Земельні угіддя зони добре освоєні. Розораність становить 70-80%. Природні умови сприятливі для вирощування пшениці, кукурудзи, цукрових буряків. Основні напрямки тваринництва - м’ясо-молочне скотарство, свинарство. Дедалі більше розвивається птахівництво.

Для тваринного світу зони характерне поєднання представників Полісся (таких як дикий кабан, борсук, лось, козуля, вовк, куниця, білка - зустрічаються в лісах) і Степу (заєць-русак, ховрах, хом’як, миші, перепілка, що живуть на безлісих просторах).

Людина докорінно змінила природні ландшафти Лісостепової зони. Лісистість зменшилась у 5 разів. Розораність становить 75%.

Через велику протяжність і різницю природних умов в зоні Лісостепу виділяють 4 провінції: Західно-Українську, Дністровсько-Дніпровську, Лівобережно-Дніпровську, Середньоруську. Кожна з провінцій поділяється на фізико-географічні області і відрізняється своєрідними природними умовами, ресурсами і ландшафтною структурою.

Для збереження незайманих лісостепових комплексів в Україні створено заповідники: Канівський, Розточчя, Медобори; філію Українського степового заповідника Михайлівська цілина.