5 Порядок виконання роботи

5.1 Розглянути фотографії треків заряджених - часток, отриманих за допомогою камери Вільсона (рис.2, рис.3). Відповісти на питання приведені біля фотографій.

1. Знайти радіус кривизни треку - часток (рис.3) використовуючи пункт 1 5.3 Розглянути фотографію (рис 4). Відповісти на питання (біля фотографії). 5.4 Використовуючи котирувальний папір замалювати треки часток у роботі.

Рис 2. Розгляньте фотографію треків - часток камері Вільсона, та д айте відповідь на наступні питання:

1. У якому з напрямків рухалася - частки?

2. Чому довжина треків - часток приблизно однакова?

3. Чому товщина треків - часток до кінця руху трохи збільшується?

4. Чом деякі - частки залишають треки лише наприкінці свого руху?

Рис.3. Розгляньте фотографію треків - часток камері Вільсона, та дайте відповідь на наступні питання:

1. У якому напрямку рухалась - частка?

2. Чому треки - часток скривлені?

3. Як було спрямовано вектор магнітної індукції?

4. Як змінювалась швидкість руху - часток?

5. За якими ознаками ви робите висновок про зміну швидкості руху - часток?

Р ис. 4. Відповісти на наступні питання:

1. Чому трек електрону має форму спіралі?

2. У якому з напрямків рухався електрон: ви зовнішніх витків спіралі до її центр чи навпаки?

3. Як був спрямований вектор магнітної індукції?

5. ЗВІТ ПОВИНЕН МІСТИТИ

   1. Номер, тему, мету лабораторної роботи.

   2. Результати вимірів і розрахунків.

   3. Висновок.

5. ЛІТЕРАТУРА

   1. Жданов Л.С., Жданов Г.Л. Фізика для середніх спеціальних навчальних закладів.

6. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити конспект лекції.

Додаткові роботи лабораторна робота №11

ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРОХІМІЧНОГО ЕКВІВАЛЕНТУ МІДІ

1. МЕТА

Визначити електрохімічний еквівалент міді.

2. ЗАВДАННЯ

1. Зробити дослід.

2. Результати дослідів та розрахунків занести до таблиці.

2. ОБЛАДНАННЯ

   1. Терези.

   2. Амперметр.

   3. Годинник.

   4. Джерело електричної енергії.

   5. Реостат, перемикач, з’єднувальні дроти.

   6. Електролітична ванна із розчином мідного купоросу; дві мідні пластини.

2. В КАЗІВКИ НА ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ

1. Електроліз.[Л1;§ 19.2]

2. Закони Фарадея [Л1; § 19.4,19.5 ]

2. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Процес при якому молекули солей, лугів або кислот розпадаються на заряджені частки (іони) під дією розчинника, називається електролітичною дисоціацією; отриманий при цьому розчин із позитивними і негативними іонами називається електролітом. Якщо у сосуд із електролітом помістити пластини (електроди) з’єднані із джерелом струму (створити в електроліті електричне поле), то позитивні іони будуть рухатись до катоду, а негативні до аноду. У електродів відбуваються окислювально-відновлювальні реакції, при цьому на електродах виділяються речовини-продукти реакції – відбувається електроліз.

Електролізу відповідає Закон Фарадея:

1 Закон: маса речовини, що виділяється на електроді прямо пропорційна кількості електрики Q, що проходить крізь електроліт:

m=k·Q або m=k·I·t ,

де k - електрохімічний еквівалент речовини. Для кожної речовини k має своє значення. Вимірюючи силу струму в колі, що складено за схемою на рис.1, час його проходження і масу речовини на катоді, можна визначити електрохімічний еквівалент з першого закону Фарадею: .