2. Порядок виконання роботи

1. Н а середину листа паперу покласти пластинку. Розташуватись так, щоб око знаходилось на рівні пластинки .

2. Поблизу від бокової грані пластинки вколоти булавку.

3. Вколоти булавки В, С так, щоб видимі частини булавок здавались розташованими на одній прямій.

4. Обвести пластинку олівцем, вийняти булавки та відмітити (точками і буквами) їх положення.

5. Зняти пластинку. Намалювати лінії ВА, АС і перпендикуляр до межі поділу у точці А.

6. Підготувати бланк звіту з таблицею для запису результатів вимірювань і обчислень.

7. Підрахувати коефіцієнт заломлення скла n=sin/sin.

8. Дослід повторити 3 рази, змінюючи величину кута падіння .

9. Знайти середнє значення коефіцієнту заломлення скла, та відносну похибку:

10. Результати занести до таблиці:

    Виміряно		Обчислено
    AE,мм	DC,мм	nH	AE,мм	DC, мм	%

11. Визначити показник заломлення скла відносно повітря при будь-якому куті падіння. Результат записати з урахуванням обчислених похибок.

12. Повторити те саме при іншому куті падіння.

13. Порівняти результати, знайдені за формулами:

14. Зробити висновок про залежність показника заломлення від кута падіння.

2. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Чим пояснюється відхилення променя у склі?

2. Яке фізичне значення абсолютного коефіцієнту заломлення скла?

3. Як вплине змінення куту падіння променю на результат роботи?

4. Сформулюйте закони поширення світла.

2. ЗВІТ ПОВИНЕН МІСТИТИ

1. Номер і тему лабораторної роботи.

2. Мету лабораторної роботи.

3. Результати вимірів і розрахунків.

4. Висновок.

2. ЛІТЕРАТУРА

1. Жданов Л.С., Жданов Г.Л. Фізика для середніх спеціальних навчальних закладів.

2. «Сборник задач и вопросов по физике» под редакцией Гладковой Р.А.

2. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Розв’язати задачі № 24.21[Л.2].

Лабораторна робота №10 вивчення треків заряджених часток з готових фотокарток

1. МЕТА

Проаналізувати треки заряджених часток.

2. ЗАВДАННЯ

2.1 Виміряти та визначити радіус кривизни треку.

2.2 Проаналізувати треки на фото, відповісти на питання.

3. ОБЛАДНАННЯ

1. Фотографії треків елементарних часток, отримані в камері Вільсона.

2. Листи прозорого паперу.

3. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

3а допомогою камери Вільсона спостерігають і фотографують треки (сліди) заряджених часток, що рухаються. Трек частки являє собою ланцюжок з мікроскопічних крапельок води або спирту, що утворились в наслідок конденсації перенасичених пар цих рідин на іонах. Іон же утворюється в результаті взаємодії зарядженої частки з молекулами парів та газів, що знаходяться в камері.

Висновки що необхідно знати щоб уміти "прочитати" фотографію треків часток:

• при інших однакових умовах трек товстіше у тієї частки, що має більший заряд. Наприклад при однакових швидкостях трек - частки товстіше за трек протону та електрону.

• якщо частки мають однакові заряди, то трек товстіше в тієї частки, що мас меншу швидкість, рухається повільніше. Звідси очевидно, що до кінця руху трек частки товстіше чим на початку, тому що швидкість частки зменшується внаслідок втрати енергії на іонізацію атомів середовища.

Висновки що необхідно теж використовувати для аналізів фотографій треків часток:

• радіус кривизни треків залежить від маси, швидкості і заряду частки. Радіус тим менше (тобто відхилення частки від прямолінійного руху тим більше), чим менша маса і швидкість частки і чим більше її заряд. Наприклад, у тому самому магнітному полі при однакових початкових швидкостях відхилення електрону буде видно, що трек електрону - коло із меншим радіусом, чим радіус треку протону. Швидкий електрон відхилиться менше ніж повільний. Атом гелію, у якого бракує одного електрону, відхилиться слабше, чим - частка, тому що при однакових масах заряд - частки більше, ніж заряд іонізованого атому гелію. З співвідношення між енергією частки і радіусом кривизни її треку видно, що відхилення від прямолінійного руху більше в тому випадку, коли енергія частки менше.

• Т ому якщо швидкість частки до кінця пробігу зменшується то зменшується і радіус кривизни треку (збільшується відхилення від прямолінійного руху). По зміні радіуса кривизни можна визначити напрямок руху частки - початок її руху там. де кривизна треку менше.

• Щ об визначити напрямок вектора індукції магнітного поля, потрібно скористатися правилом лівої руки: чотири витягнутих пальці розташовують по напрямку руху протона, а відігнутий великий палець-у напрямку радіуса кривизни треку (уздовж нього спрямована сила Лоренца). По положенню долоні, у яку повинні входити силові лінії, знайдіть їхній напрямок, тобто напрямок вектора індукції магнітного поля. Рис.1

Для знаходження радіусу кривизни треку r.

Радіус кривизни треку частки визначають наступними способом. Потрібно накласти на фотографію

• листок прозорого паперу і перевести на неї трек (це варто робити обережно, щоб не ушкодити фотографію). Накреслити як показано на рисунку, дві хорди і відновити до цих хорд у їхніх серединах перпендикуляри. На перетинанні лежить центр окружності, її радіус виміряти лінійкою. Згідно зазначеному масштабу обчислити радіус кривизни. Відрізок

0,4 см на кресленні відповідає відрізку в 1 см. Якщо наприклад, радіус кривизни на кресленні дорівнює 3.2 см. то складаємо пропорцію: