- •1.Поняття і ознаки держави
- •2.Теорії виникнення держави
- •6. Форма державного правління.
- •7/.Форми державного устрою.
- •11.Право в системі соціальних норм. Право і мораль.
- •12. Правосвідомість і правова культура.
- •13.Система права і система законодавства
- •14.Джерела права
- •18.Правомірна поведінкка, правопорушення, відповідальність.
- •19.Правові системи світу
- •20.Принципи та система кримінального права України.
- •21.Джерела крим.Права в Укр.
- •22.Чинність крим.Закону в просторі і часі
- •23.Поняття,ознаки та види злочину
- •25 . Види складу злочинів
- •29Обставини, що виключають суспільну небезпечність діяння
- •30 Стадії вчинення злочину
- •31. Співучасть у злочині
- •32.Поняття і ознаки множинності злочинів.
- •35. Погашення і зняття судимості
- •42.Основи спадкового права.
- •44.Спадкування за заповітом.
- •55. Пiдставами припинення трудового договору є:
- •61.Відповідальність в трудовому праві
- •63. Джерела адміністративного права
- •65.Види адміністративних стягнень.
11.Право в системі соціальних норм. Право і мораль.
Право займає особливе місце в системі соціальних норм, про що говорилось вище. Підкреслимо: сутність права наука визначає як нормативну форму організації суспільних відносин. При цьому, на відміну від всіх інших соціальних норм, правові норми носять загальнообов'язковий характер, закріплені в законах і інших установлених суспільством і державою правових актах, які покликані чітко визначати межі можливої поведінки і покарання за правопорушення.
Мораль - це внутрішній, духовний регулятор нашої життєдіяльності, що дозволяє судити про добро і зло, гарне і погане як навколо нас, так і в собі самому. Мораль і право дійсно мають ряд загальних, а точніше, наближених рис. Насамперед у них, як в особливих соціальних регуляторів, близькі соціальні завдання: сприяти суспільній згоді" гармонізації відносин між людьми, а також між людьми і навколишнім середовищем. Далі, у них близькі духовні, ідейні основи: обоє ці регулятори виходять з ідеї справедливості, гуманності. Нарешті, деякі учені відзначають, що і мораль, і право регулюють діяльність людей за допомогою особливих правил - норм. І в цьому, на їхню думку, також виявляється певна подібність.
12. Правосвідомість і правова культура.
Правосвідомість — одна із форм суспільної свідомості. Свідомість людини, відображаючи об'єктивні потреби суспільного розвитку, є передумовою і регулятором поведінки людини. Свідомість додає цілеспрямованого характеру людській діяльності. Свідомість як система включає різні форми відображення суспільних відносин: політичні, правові, етичні, філософські, релігійні. Всі форми суспільної свідомості є взаємозалежними і справляють взаємний вплив одна на одну. Правосвідомість становить відносно самостійну сферу (ділянку) свідомості: • суспільної; • групової; • індивідуальної.
13.Система права і система законодавства
Система права — це комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих чинних юридичних норм певної держави, що характеризується єдністю, узгодженістю, а також поділом на галузі та інститути.
Система права характеризується такими ознаками:
це цілісна єдність чинних правових норм певної держави;
ці норми права розподілені за галузями й інститутами, відповідно до предмету і методу правового регулювання;
об'єктивний характер розподілу юридичних норм на галузі та інститути.
Отже, основними елементами системи права є правові (юридичні) норми, інститути права, галузі права.Поняття системи права характеризує зміст об'єктивного юридичного права. Його форма характеризується поняттям системи законодавства. Система законодавства — це комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих чинних нормативно-правових приписів, що вміщені в нормативно-правових актах, який виражається в їхній єдності й узгодженості, а також у розподілі за галузями, інститутами та іншими групами законодавства. Або, простіше, система законодавства — це система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів даної держави.
Тобто, система права і система законодавства співвідносяться, як зміст і форма його виразу. Право і законодавство тісно взаємопов'язані, але не тотожні правові явища.