39.Назвіть та охарактеризуйте джерела погашення державного боргу

Платоспроможність за внутрішніми позиками забезпечується, як правило, за рахунок внутрішніх джерел. Платоспроможність за зовнішнім боргом залежить перш за все від валютних надходжень. Можливості у погашенні цього боргу визначаються в сальдо торгового балансу. Його позитивне сальдо характеризує ті ресурси, які забезпечують платоспроможність держави і дають змогу тим самим урегулювати платіжний баланс.

В окремих випадках в результаті зміни ситуації в економіці та на фінансовому ринку чи погіршення фінансового стану держави вона не може забезпечити достатню платоспроможність. Тоді держава змушена вносити певні корективи в свою позикову політику. Такі корективи, як правило, небажані, оскільки підривають довіру до держави. Але краще своєчасно внести певні корективи і забезпечити реальну платоспроможність держави, ніж допустити її фінансовий крах.

Джерелами погашення державних позик можуть виступати:

- доходи від інвестування позичених коштів у високоефективні проекти;

- додаткові надходження від податків;

- економія коштів від зменшення видатків;

- емісія грошей;

- залучені від нових позик кошти (рефінансування боргу).

44.Охарактеризуйте стан держ. Боргу Укр.

Державний борг-це загальна сума заборгованості держави внаслідок непогашення позик та невиплати за ними %. Держ. борг поділяється на: внутрішній і зовнішній.

Внутрішній державний борг - заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, випущеними її урядом.

Зовнішній державний борг — це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядами та міжнародними фінансовими організаціями.

Основними причинами створення і збільшення державного боргу є:

- збільшення державних видатків без відповідного зростання державних доходів;

- циклічні спади й автоматичні стабілізатори економіки;

- скорочення податків з метою стимулювання економіки без відповідного коригування (зменшення) державних витрат;вплив політичних бізнес-циклів - надмірне збільшення видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності виборців та збереження влади.

Держ.борг поділяють на:

- поточний - це та частина держ.боргу що підлягає виплаті в поточному бюджетному році.

- капітальний держбюджет - загал. сума заборгованості і % по ній. Управлінням держ.боргу займається мінфін.держ.казначейство.

Стадії управління держ.боргу:

-розробка умов випуску держ.позики; -випуск позики та її розміщення;

-погашення і контроль за погашенням позики;

-контроль за цільовим використанням позики.

За даними Мінфіну, на ЗО вересня 2007 року державний прямий і гарантований зовнішній борг складав 12,734 млрд. дол. (на 31 серпня 12,305 млрд. дол.), що складає 78,23% загальної суми державного прямого і гарантованого боргу; державний прямий і гарантований внутрішній борг— 3,544 млрд. дол. (3,418 млрд. дол). Як відомо, держ прямий і гарантований борг України за 2006 рік збільшився на 3,08% — до 15,95 млрд. дол.

Основні завдання які вирішуються при управлінні держ. боргом:

1 .оптимізація розміру боргу

2.недопущення переповнення ринку держ.зобовязань і значного коливання їх курсу

3.забезпечення своєчасного повернення кредиту

4.ефективне використання мобілізованих державою коштів

5.Контроль за цільовим використанням отриманих кредитів.

Х-ка позабюджетних фондів, що діють в Україні.

Реформування системи фінансів України на початку 90-х років призвело до появи нової ланки загальнодержавної системи фінансів - позабюджетних фондів. Особливе значення серед них мають соціальні позабюджетні фонди (Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. Фонд загальнобов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань).

Специфікою позабюджетних фондів є чітке закріплення дохідних джерел і, як правило, суворе цільове їх використання. Джерелами формування позабюджетних фондів є: спеціальні податки і збори, асигнування із державною і місцевих бюджетів, спеціальні позики, добровільні поступлення. Поступлення можуть формуватися також від капіталізації частини тимчасово вільних засобів позабюджетних фондів (як, наприклад, покупка цінних паперів, інвестування тощо).

Пенсійний фонд України.

Завдання Пенсійного фонду України:

1. Забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...", допомоги на дітей, а також інших витрат, покладених чинним законодавством на ГІФУ.

2. Збір і акумуляція внесків призначений для пенсійного забезпечення і виплати допомоги.

3. Здійснення розширеного відтворення коштів ГІФУ на основі принципів самофінансування.

4. Участь у фінансуванні державних, регіональних і обласних пробам соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, інших категорій населення та страхуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії.

5. Організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення, зокрема виплати пенсій громадянам, які виїхали за межі України.

Бюджет ПФУ утворюється за рахунок:

1) страхових внесків підприємств і організацій, релігійних громад, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності;

2) обов'язкових страхових внесків громадян;

3) коштів республіканського бюджету, призначених на виплату пенсій відповідно до законодавства окремим категоріям громадян (чорнобильцям, військовослужбовцям);

4) коштів, що надходять за регресивними позовами;

5) добровільних внесків громадян У. та іноземних громадян, підприємств, організацій, прибутків від комерційної діяльності, а також інших надходжень;

Кошти ПФУ спрямовуються на фінансування таких заходів:

- виплата пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, соціальних;

- виплата допомоги по догляду за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину до досяг-ня нею відповідного віку;

- підвищення пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;

- забезпечення поточної діяльності Ф;

- відтворення коштів Ф. та інші.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з . тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів. Усі застраховані особи є членами цього Фонду.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Фонд є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також символіку, що затверджується правлінням Фонду. Фонд набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади.

Фонд не може провадити будь-яку іншу діяльність, крім зазначеної в частині першій цієї статті, та використовувати страхові кошти не за цільовим призначенням.

Діяльність Фонду регулюється цим Законом "Про соціальне страхування населення" та статутом Фонду, який затверджується його правлінням.

Страхування вад нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою яквго здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в деяких випадках - члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Відповідно, страхувальниками, тобто платниками збору, є роботодавці, а в деяких випадках -застраховані особи. Страховиком виступає Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об'єктом страхування від нещасного випадку є, життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з законодавством виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.