Розділ 3. Феномен державного службовця
1.Ідеальний державний службовець: як його сформувати.
У Законі України «Про державну службу» зазначено, що «державна служба в
Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів». Відповідно особа, яка займає дану посаду, є державним службовцем.
Державний службовець – це не тільки ряд привілеїв, імунітетів, це закон:
величезна відповідальність та ціле коло надважливих обов’язків. Державний службовець здійснюючи функції, покладені на нього державою, зобов’язаний суворо дотримуватися Конституції та законів України. Його основний обов’язок – беззаперечне служіння громадянам України, охорона їх прав та свобод.
Особа, яка займає посаду державного службовця, повинна з гордістю нести це звання, оскільки він має надзвичайно важливу місію – служити в ім’я українського народу, представляти його інтереси.
В ідеалі державний службовець повинен бути високоінтелектуальною людиною. Це означає, що йому притаманний як і загальний, так і спеціальний професіоналізм. Загальний професіоналізм передбачає знання фундаментальних основ справи, яка йому доручена, а спеціальний це тривала профільна практика і знання всіх реальних нюансів своєї конкретної справи.
Саме цей чинник допоможе державному службовцю завжди знаходити розумне рішення будь-якій проблемі, не боятися труднощів, діяти логічно та ціле направлено.
Державний службовець неодмінно має бути:
витривалим, адже він зобов’язаний за необхідності працювати як у позаробочий час, так і у вихідні дні;
чесним. Державний службовець має керуватися принципом, за яким чесність у словах повинна відповідати чесності в діях;
дружньо налаштованим. Ідеальний державний службовець по-перше –
вміє працювати з командою, створюючи сприятливу робочу атмосферу,
по-друге – він легко йде на контакт із людьми, знаходить з ними спільну мову, вміє невимушено підійти до їхніх проблем;
стійким у переконаннях: він завжди повинен твердо стояти на своїх позиціях, не переходячи на сторону більшості та за будь-яких обставин наполегливо відстоювати думки, погляди;
відповідальним. Ця характеристика особливо важлива для особи державного службовця, який перш ніж прийняти конкретне рішення, мусить добре зважувати всі «за» і «проти», оскільки несе повну відповідальність за вчинені дії та прийняті рішення перед мільйонами громадян України;
психічна стійкість. Державному службовцю необхідно завжди бути готовим до навантажень, різноманітних проблем, кризових ситуацій, які ніяким чином не повинні відображатися на його поведінці чи діяльності.
Також до неодмінних рис державного службовця слід віднести доброзичливість, не конфліктність, спритність, комунікабельність та завзятість.
Державний службовець обов’язково повинен бути строгим, але справедливим. Окрім цього він зобов’язаний мати гарну стратегію, яка передбачає далекоглядність, ціле направленість та наявність чіткого плану дій.
Ідеальний державний службовець – це також і відмінний організатор, який завжди послідовний у своїх кроках та вміє мобілізувати людей до вирішення певних завдань.
Якщо врахувати перелічені вищі якості, то в сукупності можемо уявити, яким насправді має бути справжній державний діяч. Я вважаю, що саме така людина повинна очолювати нашу країну і репрезентувати її на світовій арені.
2. Імідж як визначальна складова державного службовця. Шляхи удосконалення іміджу державного службовця.
Взагалі феномен політичного іміджу привертав увагу науковців різних епох, а особливо в ХІХ ст., коли активно стали розвиватися демократичні інститути, перш за все інститути загальних вільних виборів. Доля влади, стала безпосередньо залежати від того, як вона та її діяльність сприймається виборцями.
До проблеми образу ідеальної держави, ідеального правителя зверталися мислителі різних епох. Вони замислювалися над тим, яким повинен бути правитель в очах мас, та давали рекомендації прикладного характеру відносно того, як досягти максимальної відповідності «ідеалу».
Так, у Платона ідеальний державець повинен вміти поставити в центр уваги інтереси держави, володіти такими якостями як гарною пам’яттю, здатністю до пізнання, великодушністю і чутливістю почуттів, бути справедливим, мужнім, розсудливим.
На думку видатного представника Нового часу Н.Макіавеллі заради успіху
необхідно використовувати імідж, розроблений з урахуванням конкретних політичних умов, які склалися в державі. «Політик повинен прагнути контролювати ситуацію, використовуючи інтуїцію та досвід, унеможливлювати дії проти себе. Він не втримає владних повноважень, якщо матиме залежність від волі тих, завдяки кому вони були отримані». Як бачимо Н.Макіавеллі являється прихильником більш жорсткішої лінії у формуванні образу ідеального правителя.
Однак, не варто забувати, що імідж це всього-на-всього личина, яка є необхідною, і більшість людей судять про державця саме за нею. Взагалі, в ході останніх десятиліть можна помітити цікаву закономірність: чим розкрученішею та розпіаренішою завдяки політтехнологам та іміджмейкерам персона політичного діяча, тим більша зацікавленість до нього з боку мас.
Таким чином політичний імідж – це насамперед штучно сформований фахівцями образ політичного суб’єкти, який склався в свідомості пересічних громадян.
Інша річ, коли імідж точно відповідає політикові, тобто він такий, яким є насправді. На мою думку, політику за будь-яких обставин слід залишатися самим собою, адже це завжди допоможе йому завоювати підтримку та довіру з боку електорату. Йому не потрібно вигадувати надуманих образів, оскільки він чесний, щирий, харизматичний, він хороший організатор та дипломат, він рішучий, готовий до навантажень, сміливий. Саме таким характеристикам і повинен відповідати ідеальний державний службовець і такий тип іміджу я назву «справжній лідер».
3. «Якби головою міста Івано-Франківська була я…»
Напевно кожен з нас хоча б раз в житті уявляв себе в кріслі якого великого посадовця. Доречі в цьому я теж не виняток. Цікаво, якщо б це уявлення колись трансформувалося з області фантастики в реальну площину, чи я б впоралася з обов’язками та такою відповідальністю, яких не уникнути політичному діячу.
Але давайте відкинемо на задній план будь-які фрази на зразок «якби» і на хвильку уявимо себе «владоносцями». Логічним та зрозумілим буде питання про план дій, стратегією ведення політики, характер управління і.т.д.
Взагалі найбільш правильно розпочинати з формування своєї команди. На мою думку, саме набір професіоналів-управлінців – це і є першочергове завдання, оскільки від їхньої узгодженої та раціонально ціле направленої діяльності і залежатиме репутація політичного лідера зокрема.
Я б намагалася діяти відповідно до таких напрямків:
по-перше – це медицина – чи не найважливіший напрямок, від реалізації якого залежало б здоров’я мешканців міста. До цього слід віднести такі основні завдання як: проведення ремонту, насамперед модернізація системи опалення поліклініки та лікарень; збільшення кількості місць в денних стаціонарах; оснащення медичних закладів новітнім обладнанням; збільшення фінансування на якісніше харчування в стаціонарах;
по-друге – це розвиток ЖКГ: було б непогано надати Івано-Франківську європейського вигляду, а для цього потрібно принаймні забезпечити нормальний стан наших доріг, вулиць, дворів тощо; слід здійснити зовнішній ремонт житлових будинків, особливу увагу варто приділити гуртожиткам, які іноді нагадують «колонії суворого режиму»; забезпечити реконструкцію пам’яток архітектури. Я планую організувати будівництво притулку для наших чотирилапих друзів, які теж заслуговують на співчуття та нормальне відношення з боку людей;
по-третє – особливої уваги потребують заклади освіти. В першу чергу слід збільшити фінансування на підручники для школярів та студентів, на модернізацію паливних систем, здійснити заміну застарілих вікон та матеріально-технічної бази;
по-четверте – екологія. Івано-Франківськ як одне із європейських міст має бути ідеально чистим. Це може бути досягнуто шляхом регулярного вивозу сміття, ліквідація стихійних звалищ, ретельного догляду за парками, та іншими місцями відпочинку, сприяння озелененню міста. Окрім цього я вважаю, що в майбутньому наше місто повинне мати власний сміттєпереробний завод і я як міський голова буду цьому сприяти;
по-п’яте – культура та спорт. На мою думку питанню про розширення та належне фінансування закладів естетичного й художнього виховання, та матеріально технічну підтримку спортивних клубів і різноманітних секцій слід приділити особливої уваги, щоб підростаюче покоління розвивалося гармонійно і всебічно.
Загалом я планую працювати прозоро, чесно й на користь мешканцям Івано-Франківська і тому буду намагатися робити все, що в моїх силах…