- •1.Сутність поняття «менеджмент». Характеристика вимог, які ставляться до сучасного менеджера.
- •Основні категорії кадрів управління, зміст діяльності менеджера.
- •Управлінські ролі менеджера. Ролі керівника за Мінцбергом.
- •4. Види керівників. Завдання, обов’язки та специфіка праці керівників вищого, середнього та первинного рівнів управління.
- •5. Управлінські повноваження менеджера
- •7. Особливості управлінської праці як складової управлінської діяльності.
- •8. Види та класифікація управлінської діяльності
- •9. Сутність поняття влада, форми та джерела влади
- •10.Характеристика типів влади менеджера
- •11. Розпорядження як засіб реалізації влади. Розпорядча діяльність менеджера.
- •12. Відповідальність менеджера за здійснення владових функцій
- •13. Види розподілу управлінської праці
- •14. Розподіл та кооперація управлінської праці. Основні види розподілу та кооперації праці.
- •15. Техніка розподілу управлінських функцій
- •16. Поєднання єдиноначальності і колегіальності в діяльності менеджера.
- •17. Управління за відхиленнями та принципом «тиску знизу»
- •18. Використання матричних структур в управлінні.
- •19. Розподіл функцій між членами загального керівництва
- •20.Сутність, значення та завдання наукової організації праці менеджера
- •21. Основні принципи наукової організації праці менеджера
- •22. Зміст і напрямки наукової організації праці
- •23. Основні принципи керівництва підприємством
- •24. Методи керівництва персоналом.
- •25.Делегування повноважень та відповідальності підлеглим
- •26.Принципи та правила делегування повноважень
- •27.Переваги та ризики повязані з передачею частини повноважень менеджера. Перешкоди делегуванню
- •28.Нормування управлінської праці: види норм і нормативі, класифікація нормативів за основними ознаками
- •29. Облік та аналіз робочого часу. Фотографія та само фотографія робочого дня.
- •30. Методи нормування праці
- •31.Класифікація ділових нарад
- •32. Методика та етапи підготовки наради
- •33.Методика проведення наради
- •34. Функції та обов’язки керівника-ведучого наради
- •35. Ділові бесіди: класифікація, характеристика основних видів, етапи підготовки та проведення.
- •36. Техніка ділових контактів. Елементи етики ділових контактів.
- •37. Техніка контактів з підлеглими
- •38.Робота менеджера з документами, контроль за станом документаційного забезпечення управління
- •39. Документи власного архіву менеджера, робота з ними.
- •40. Техніка роботи з пропозиціями, заявами і скаргами громадян. Порядок приймання і розгляду пропозицій, заяв і скарг. Особиста відповідальність менеджера.
- •41.Діловодство щодо пропозицій, заяв і скарг громадян.
- •42. Ділові контакти менеджера, переговори, приймання відвідувачів, управління потоком відвідувачів, техніка їх прийому.
- •43. Телефонні розмови, правила їх проведення.
- •44. Тактика ділових взаємовідносин керівника і секретаря. Вимоги до організації спільної діяльності.
- •45. Вимоги до секретаря. Якості необхідні секретарю.
- •46. Функції та техніка робочих операцій секретаря на допомогу організації праці менеджера
- •47. Робочий час менеджера. Його складові, вимоги до організації.
- •48. Нормування робочого часу менеджера
- •49. Планування робочого часу менеджера: види,зміст, структура планів особистої діяльності менеджера.
- •50. Методи та засоби планування особистої роботи менеджера.
- •52.Фактори непродуктивних витрат часу менеджера
- •53. Сутність організації робочого місця.Класифікація робочих місць
- •54. Вимоги до організації планування і оснащення робочих місць.
- •55. Вимоги до умов праці менеджера. Фактори виробничого середовища, обладнання, оснащення, оформлення кабінету менеджера
- •56. Роль інформації у роботі менеджера
- •57.Організація інформаційного обслуговування менеджера
- •58. Процеси комунікації у діяльності менеджера: сутність поняття „комунікація”, засоби, види. Правила комутативної поведінки менеджера
- •59.Культура управління.Культура менеджера
- •60. Корпоративний імідж та імідж менеджера
- •3(Пр.)Визначити переваги та недоліки методу делегування повноважень, з точки зору менеджера.
- •5(Пр.)Визначити та розкрити зміст функцій та посадові обов’язки особистого секретаря керівника організації управлінської співпраці.
- •12. (Пр.) Визначити основні функції керівника, як ведучого виробничої наради.
- •19(Пр). Визначити склад документів, що входять до власного архіву керівника
- •17. Скласти паспорт робочого місця менеджера
25.Делегування повноважень та відповідальності підлеглим
Керівник не може сам вирішувати всі проблеми, навіть безпосередньо входять в коло його обов'язків. Тому, зберігаючи за собою вироблення стратегії, контроль і управління, він повинен навчитися делегувати менш значні проблеми своїм підлеглим.Сьогодні керівник не в змозі одноосібно вирішувати всі виникаючі управлінські проблеми, навіть безпосередньо входять в коло його службових обов'язків. Тому, зберігаючи за собою вироблення стратегії, контроль і загальне управління, він (на час або постійно) передає рішення менш значних проблем та необхідні для цього права конкретним підлеглим.Загальний підхід полягає в тому, що делегувати треба завжди, коли для цього є можливість, максимальній кількості співробітників, що перебувають на самих низових поверхах управлінської структури, там, де на практиці реалізуються прийняті рішення. Одній особі може бути делеговане кілька постійних і разових завдань, у тому числі і на його вибір.Передбачається, що керівник попередньо визначає, з якою метою, кому і як передавати повноваження, які вигоди для всіх можуть бути отримані і які перешкоди виникнути.Процес делегування повноважень зазвичай ретельно планується окремо по кожній завданню. При необхідності розробляються графіки роботи та контролю і створюються інструкції, що визначають межі відповідальності. Підлеглі завчасно знайомляться з цими документами і можуть вносити до них пропозиції і поправки.Умовами успішного делегування повноважень є:
володіння виконавцями достатнім досвідом, знаннями, розумінням проблеми;
зацікавленість, добровільне прийняття людьми на себе обов'язків і відповідальності;
сприятливий морально-психологічний клімат у колективі, взаєморозуміння і довіру між керівниками та виконавцями;
делегування переважно нових обов'язків, з якими людям перш стикатися не доводилося;
рівномірний розподіл завдань, оптимізація їх обсягу, чітке розмежування ділянок роботи;
неприпустимість зайвого втручання з боку керівника, заохочення самостійності і ініціативи;
орієнтація в першу чергу на молодь.
Існуюча на Заході практика виробила дві моделі делегування повноважень.Традиційна модель (делегування завдань, або обмежене делегування) припускає, що виконавцями даються завдання, які керівнику недоцільно виконувати самому, і надається можливість проявляти ініціативу в справі пошуку шляхів їх вирішення. Виконавці відповідають за результати своєї діяльності перед керівником (а той, у свою чергу, перед вищим керівництвом). Тому він втручається в дії співробітників і іноді приписує собі їх успіхи.Виконання роботи без відповідальності отримало у зв'язку з цим назву нульового делегування, а перекладання виконавцем роботи і відповідальності на керівника - делегуванням навпаки.Делегування повноважень і відповідальності вимагає:
чіткого розмежування відповідальності виконавця та керівника;
визначення випадків, коли працівники можуть приймати рішення самі, і осіб, з якими потрібно контактувати (виконавці, наприклад, можуть представляти результати своєї роботи замовнику особисто, минаючи безпосереднього начальника);
підлеглих.
В цієї моделі змінюється роль інструкцій. Вони не розписують точно всі дії, а лише визначають їхній діапазон, містять постановку задачі, опис застосовуваних технологій. Єдині для всіх умови делегування та контролю визначає вищий керівництво.