- •Статут великого князівства литовського
- •Розділ перший Про персону господарську
- •Розділ другий Про оборону земську
- •Про вольності шляхти і про розширення Великого князівства Литовського
- •Розділ п'ятий Про опікунів
- •Розділ восьмий Про земельні суди, про кордони і межі, про копи
- •Розділ дев'ятий Про лови, про пущі, про бортне дерево
- •Розділ десятий Про маєтки, які обтяжені боргами, і про заставу
- •Розділ одинадцятий Про головщини людей путних, селян і паробків
- •Розділ дванадцятий Про грабежі і про нав'язки
- •Розділ тринадцятий. Останній Про злодійство
- •4. Якби батько від дітей втік до ворожої землі, або хто з їхніх родичів
- •5. Як має бути покараний той, хто підробляв би господарські листи або печатки
- •6. Як має бути покараний той, хто образив господарського врядника або посланця
- •8. Якби хто багато за мало запросив або взяв би без пожалування
- •9. Всіх у Великому князівстві Литовському одним правом судити мають
- •10. Листи з канцелярії до припинення судочинства нікому не повинні даватися, але тільки з поважних причин
- •11. Відкриті листи мають кожному повернуті бути
- •12. Про листи господарські заповідні, якби хто про них не дбав
- •16. Дві частки маєтку можна віддати під заставу за гроші, але тільки не продавати навіки
- •17. Хто би кому що заповітом чи листом відписав і оголосив про це перед господарем і панами радними, то це має залишатися у силі навіки
- •18. Якби кому було дано листа, а він не користувався би цим листом і мовчав десять років
- •20. Якщо хто зганьбив би гідність іншого, то справу в суді має бути розглянуто у четвертий судовий строк
- •21. Ящо хто встановлював би нові мита
- •22. Про звільнення людей від нових сплат і від підвод, і від робіт, окрім звичаїв, що встановилися здавна
- •23. Якщо хто заперечує проти господарського вироку
- •25. Знаходячись у короні Польській, господарь не повинен нікому нічого жалувати і підтверджувати привілеї
- •26. Проїжджаючи дорогами, ніхто не має права зупинятися на постій у господарських дворах
- •Розділ другий про оборону земську
- •1. Всі повинні ставати під свою повітову хоругву і проходити огляд
- •4. Якщо хто через слабке здоров'я не може нести військову службу, той має заявити про це перед гетьманом
- •6. Якби хто спізнився на військову службу і не приїхав у призначений строк без будь-якої поважної причини
- •7. Гетьмани не повинні наказувати своїм писарям
- •8. Про тих, кого буде послано старшими над заставою
- •9. Хорунжі не повинні лишати вдома земян і відпускати їх
- •10. Ніхто без відома гетьмана не повинен поїхати з війни
- •11. Якби хто на сторожі був недостатньо пильний
- •12. Про того, кого пошлють на заставу, щоби він
- •13. Будучи на військовій службі, ніхто не повинен нападати на шляхетські будинки і гумна
- •14. Якби кому на військовій службі не вистачило стадій для нього самого і для його коней
- •1. Господарь зобов'язується державу його милості Велике князівство і панів радних ні в чому не принижувати
- •2. Господарь зобов'язується розширити Велике князівство Литовське і що незаконно відібрано,
- •3. Чужинцям не можуть бути жалувані держання
- •4. Старі посади мають бути збережені
- •5. Держання не повинні відбиратися за заочним обвинуваченням
- •6. Господарь зобов'язується зберігати усі колишні постанови, а нові ухвалювати з панами радними
- •7. Його милість господарь зобов'язується зберігати в цілості вольності княжат, панят, шляхтичів і міщан
- •8. Господарь дозволяє всім вільно виїжджати
- •9. Після смерті батьків, діти: сини і дочки, не можуть бути позбавлені спадкових володінь
- •10. Простих людей господарь не повинен підносити над шляхтичами
- •11. Про доказ шляхетності
- •12. Якби хто кого приґанив, назвав його незаконнонародженим
- •13. Якщо хто приґанив би кого, заперечуючи шляхетство, а потім відрікся від своїх слів
- •14. Про побиття шляхтича, і про того, хто його бив
- •15. Якби шляхтич вислужив у пана чи князя маєток і хотів із цим маєтком піти
- •16. Як має бути покарано того, хто віднісся би без поваги до листів наших воєвод, старост і державців
- •17. Таємні корчми повинні воєводами відбиратися
- •1. Про удову, що залишилася на удовиному стольці, має від чоловіка вено і дорослих дітей
- •2. Про пустих удов, які не мають дітей
- •3. Якби яка жінка була заміжня і мала дітей, а записаного
- •4. Про мачуху, яка буде мати дітей від двох чоловіків
- •5. Якби дружина не мала дітей, то вона повинна залишатися на удовиному стольці на третій частці довічно
- •6. Дружина з малими дітьми після смерті чоловіка має залишатися на удовиному стольці до повноліття дітей.
- •7. Про видання дівчат заміж, як за життя батька, так і після його смерті
- •8. Перш ніж батько видасть свою доньку заміж, він має поставити вимогу перед зятем забезпечити вено
- •9. Про дівчат, які будуть видані заміж до чужої землі
- •10. Про дівчат, які без згоди батька і матері свавільно вийдуть заміж
- •11. Про дівчат, які після смерті батька і матері,
- •12. Про успадкування батьківських і материнських маєтків
- •13. Як має бути покарано того, хто вдарив батька або матір
- •14. Якби хто мав дітей від двох або трьох дружин
- •15. Княгинь, пані вдов і дівиць не мають ні за кого силою видавати, а тільки за їхньою згодою
- •1. Якби хто хотів вено записати жінці своїй
- •16. Якби яка вдова заміж пішла
- •17. Якщо яка вдова по смерті чоловіка свого зостанеться без дітей, не повинна відповідати у суді до року у жодних справах
- •1. Опікун має право вимагати через суд відшкодування дітям кривди, але не має права витрачати на це їхнє майно
- •2. Якби хто притягнув до суду неповнолітніх дітей,
- •4. Опікун не має права продати або розтринькати спадковий маєток дітей
- •5. Неповнолітні діти відповідають перед судом тільки
- •6. Старший син, або первородний, у опіці якого знаходиться спільний маєток його братів, не повинен нічого витрачати
- •7. Якщо опікуну доручають опікунство, як він повинен виконувати свій обов'язок
- •8. Маючи у опіці чужий маєток, не повинен з нього за свою вину платити
- •9. Якщо душоприкажчик та опікуни, почавши виконувати
- •10. Якби у кого за будь-який злочин маєток відібрано, а перед тим було дано оправу дружині його
- •11. Якби брат записав кому маєток, обминаючи інших братів
- •12. Ніхто нікому не повинен записувати у спадок те, чим сам не володіє
- •13. Якби хто-небудь за правом споріднення пред'явив
- •14. Хто має і не має права складати заповіт на своє рухоме майно
- •15. Про те, як повинні складатися заповіти на рухоме майно
- •16. Про свідків, які мають бути присутні при складанні
- •14. Якби хто кому записав маєток або землю по смерті своїй,
- •15. Хто на яку річ добровільний запис дасть, той має в силі залишити запис
- •20. Батько і мати не повинні дітям примусово маєтки відписувати за життя свого, як тільки за доброї волі
- •1. Під час розгляду справи у суді ніхто не повинен
- •2. Кожен воєвода, старости і державці наші у своєму повіті
- •3. Як мають повістками господаря, панів воєвод, старост та інших врядників викликати до суду за кривду
- •4. Для розгляду кривд у суді панам з"їжджатися через два тижні після початку посту
- •5. Про кривди, які терплять пани і земяни
- •6. Про те, що децькі не повинні посилатися за князівськими і панськими людьми до того, як пану цих людей буде пред'явлена вимога, щоб він справедливість вчинив
- •7. Про виплату судових зборів
- •8. Про заміну в судовому процесі однієї особи
- •9. Про прокураторів
- •10. Про заборону сторонам від'їжджати з суду
- •11. Про строки виплати грошей
- •18. Як має бути покарано того, хто під час судового
- •19. Міщани всіх міст мусять відповідати перед судом за поранення і вбивство селян
- •20. Про судові збори суддям, які будуть судити за відсутністю воєвод із їхніми намісниками
- •21. Ніхто не повинен брати судових зборів більше, ніж установлено
- •22. Якби хто після суду і присяги добивався того ж, що раніше втратив по суду
- •23. Якби хто представив свідків, а вони показали
- •24. Якби хто з іншим володів не поділеним спільним маєтком
- •26. Державці, які нещодавно стали державцями,
- •27. Про розміри децькування, яке слід платити
- •9. Про виклик до суду того, хто у встановлений термін не з'явиться
- •28. Якби хто двох свідків надав, а третього не мав
- •29. Якби хто кому маєток продав і листа свого дав, а заявив,
- •30. Якби доказів не мали, а про черговість присяги не домовилися, тоді мають жереб кидати
- •31. Якщо кому щось судді сторонні присудять, мають відібрати,
- •35. Про вижа, якого ніхто пересвідчити не може
- •36. Після суду не має ніхто без вижа примирення чинити
- •1. Хто б навмисне напав на чий дім із метою вбивства
- •2. Про докази насильства, чим воно має бути підтверджене і як воно має бути оскаржене
- •3. Якби насильник убив кого-небудь, утік із держави, як мають стягатися платежі з його маєтку
- •4. Якби хто убив насильника і його співучасників у своєму домі або під час нападу
- •5. Якби хто напав на чий маєток і його підданих, а той, захищаючи своє, його вбив
- •6. Про зґвалтування жінок і дівчат
- •7. Якби хто кому загрожував або похвалявся, а після цього скоїлося би вбивство, або згоріло подвір'я
- •8. Якби декілька осіб було притягнуто до суду за вбивство одного шляхтича
- •9. Якби хто поранив шляхтича в руку або ногу або вибив око
- •10. Якби хто, отримавши поранення, їздив по бенкетах, або по корчмах, а потім помер
- •11. Як рідні брати мають стягати головщину, якщо вбито їхнього батька
- •16. Якби хто на дорозі влаштував кому-небудь засідку і того було б поранено
- •17. Якщо хто притягне іншого до судової відповідальності за насильство, як мусить напад доводити
- •18. Якби кому у чиїмось домі було завдано шкоди або він зазнав насильства у дорозі з відома хазяїна дому
- •19. Якби хто наслав на чиє село своїх людей або напав на нього особисто, побив, поранив і пограбував
- •20. За рядовий напад на сусідів дванадцять рублів
- •21. Якби шляхтич на дорозі скоїв розбійний напад
- •22. Про сварки
- •23. Про сварку у вечірній час
- •24. Якби хтось ненавмисне поранив кого і його було притягнуто до суду
- •25. Якби який слуга, захищаючи свого пана, кого-небудь поранив або вбив
- •26. Якщо чий-небудь слуга вчинить напад на дім або вбивство і втече
- •27. Якби хтось вчинив напад на іншого або вкрав щось,
- •28. Постанова про головщину для шляхтича і штрафу на користь господаря
- •29. Якщо якого злодія буде присуджено до смертної
- •30. Якби хто переховував у себе вдома злочинців, розбійників, злодіїв і вигнаних із країни
- •1. Перш за все розпочинають королівською постановою
- •2. Той, хто володіє за земською давністю, першим доводить своє право на володіння
- •3. Для вирішення земельних спорів у рок завитий необхідно виїжджати на місце
- •4. Про встановлення кращих кордонів
- •5. Свідками можуть бути тільки християни римського і грецького віросповідання
- •6. А хто може з державців судитися у копному суді
- •7. Як мають встановлюватися роки для розгляду спорів
- •8. Якби хто кому зіпсував кордон або межу
- •9. Про спільний ліс і про просіки
- •10. Якби кордоном між маєтком була річка
- •11. Якби хто затопив своїм ставком інший ставок
- •12. Якби хто хотів розширити свій став до чужого берега
- •13. Якщо хто на чужій землі посіє жито, як має бути
- •14. Якби хто тримав землю протягом трьох років,
- •15. Якби хто паплюжив свідків
- •16. Якби хто не відстояв перед суддями спаплюжених свідків
- •17. Про введення у володіння маєтком за борг або з якоїсь іншої причини
- •18. Якби за погодженням обох сторін маєток
- •19. Якщо які брати або родичі, які володіють неподіленим
- •20. Якби було призначено рок для розгляду справи
- •5. Про землю відмежовану і про сумісні, як мають доказ чинити
- •6. Про об'їжджання, якщо судді до згоди прийти не могли
- •20. Про людей, які приходять на волю * і відсидівши волю, геть ідуть, що мають платити
- •21. Чужої людини землю не повинні купувати без волі пана її
- •22. Якби хто кому поміж людей своїх призначив судовий розгляд
- •1. Якби хто незаконно полював у чужих володіннях
- •3. Як мають використовуватися борті, озера і луки, якщо хто має їх у чужій пущі
- •4. Що має платити той, хто виловить рибу
- •5. Якби хто у своїй пущі застав чиюсь людину і затримав її
- •6. Як мають розглядатися у суді справи про борті
- •7. Якби хто-небудь виловив рибу з чужого озера, садка чи пруда
- •8. Якби хтось зруйнував або підрубав чиєсь соколине гніздо
- •9. Про боброві гони
- •18. Якби хто кому в гаю вирощеному шкоду вчинив
- •19. Хто кому сад покраде
- •20. Про оцінку землі
- •1. Якби хто купив обтяжений боргами маєток, а кредитор мовчав би десять років
- •2. Якби хто взяв чужий маєток, обтяжений боргами, в рахунок належного йому боргу
- •3. В яких випадках необхідно присягати про борг
- •4. Якщо заставоутримувач якусь віддану йому в заставу річ віддасть у заставу іншому за більшу суму
- •5. Дія давності не мусить поширюватися ні на яку заставу
- •6. Для розгляду справи про віддану у заставу річ мусить бути встановлений завитий рок
- •7. Якби хто заклав щось на певний термін
- •8. Якби хто заставив маєток на певний термін і не викупив його
- •9. Якби хто заставив кому маєток на термін
- •11. Про маєтки, заставлені на термін
- •12. Якби людей заставлених хто інший відібрав
- •1. Про головщину і про нав'язку ремісних людей
- •2. Про побиття і головщину тіунів, приставів та інших врядників
- •3. Про головщини і побиття простих людей і паробків
- •4. Про побиття і рани мужицькі і паробоцькі
- •5. Жид, татарин християн у неволі тримати не повинен
- •6. Людина вільна ні за який злочин у неволю не повинна взята бути
- •7. Про залік закупам суми в рахунок боргу за відпрацьований час
- •8. Якби чиясь людина, вільна або невільна,
- •9. Якби від кого втік челядинець, а той, будучи сповіщений про це, вільно його пропустив
- •10. Якби хто сина свого або вільну людину в неволю запродав
- •11. Якби хто під час голоду челядь свою прогнав
- •12. Невільниками люди вважаються з чотирьох причин
- •14. До винагород за передоручення слуги
- •15. Про слугу не передорученого, якби пану своєму зашкодив
- •1. Якби хто захопив або пограбував стадо господарське,
- •2. Якби хто пограбував чиє стадо на своїй землі, або на землі власника стада, або на місці потрави
- •3. Якби хто над шляхтичем або шляхтянкою грабіж вчинив
- •4. Про грабіж коня панського, дворянського або шляхетського
- •5. Якщо хто пограбує чию людину
- •6. Нав'язка селянину і селянці
- •7. Нав'язка за невільну челядь
- •8. Нав'язка за волів, корів та іншу скотину
- •9. Про міщан, що не повинні на торгу земян грабувати
- •10. Ціна на птахів
- •11. Ціна на птахів свійських
- •12. Ціна на собак
- •13. Якби кого вкусив неприв'язаний пес
- •14. Якби хто мав пса або тварину, які спричиняли б
- •8. Хто б чию челядь викрав або вивів
- •10. Ціна збіжжю встановлена
- •1. Про паробків, які десь крадуть
- •2. Яким чином у чиємусь домі мають відшукувати речові докази або слід
- •3. Якби хто перешкоджав шукати вкрадені речі або відбив речові докази
- •4. Якби хто спіймав чиюсь людину на місці злочину, то має вести її до її пана
- •5. Якби хто виявив у кого вкрадені речі, то мусить вести таку людину до її пана і просити правосуддя
- •6. Якби хто переховував у своєму домі спійманого на місці злочину злодія або знав про нього, або викупив від шибениці
- •15. Якби чиїсь люди, спіймані на розбої або крадіжці, показали на когось, що він із ними ділився
- •16. Якби шляхтич звинуватив чиюсь людину у злодійстві
- •17. Якби у кого було знайдено речовий доказ
- •18. Якби кого було звинувачено перед властями у крадіжці речі
- •19. Якби хто добивався повернення украденого і заявив, що вкрадено більше, ніж виявлено речових доказів
- •20. Якби хто вбив злодія на місці злочину
- •21. Якби хто у своєму домі поранив злодія, коли той обкрадав
- •22. Якби яку людину було запідозрено як злодія і були у наявності письмові докази цьому, але та не давала себе катувати
- •23. Якби хто вкрав щось на господарському подвір'ї
- •24. Про приблудних тварин
- •25. На яку людину знаки були прописані
- •26. Хто має обшукувати чий дім яким звичаєм
- •27. Якщо в домівці вкрадене знайдуть, а жінка користувалася тими вкраденими речами
- •28. Якби цінна вкрадена річ була принесена до чийогось двору, а не буде чим з дому злодія оплатити, повинна повернута бути
6. Нав'язка селянину і селянці
Також встановлюємо розмір нав'язки за кожну річ. Перш за все нав'яз-ка селянину. Якщо хто спіймає чужого селянина і тримає його в себе, на-в'язка — п'ятдесят грошей, а селянці — рубль грошей, паробку — півкопи грошей, а невільниці — копа грошей.
7. Нав'язка за невільну челядь
Також якби чия челядь утекла, а її хазяїн оголосив розмір винагороди за спіймання утікачів і, вирушивши в погоню, знайшов би свою челядь у кого, то мусить тому, у кого знайшов челядь, дати винагороду за її спіймання у відповідності до того, як об'явив.
А якби без об'яви про винагороду за спіймання знайшов свою челядь у кого, а той не хотів йому цю челядь видати без позему або взяв би з нього той позем силою, а потім за це його було б притягнуто до суду, то мусить заплатити за взятий позем як за насильство дванадцять рублів грошей.
Якби хто тримав би у себе чиюсь челядь і декілька разів об'являв про те, що вона знаходиться у нього, а потім би хазяїн челяді через декілька тижнів знайшов у нього свою челядь, то мусить заплатити тому тільки за їжу за кожного челядина по грошу на тиждень.
8. Нав'язка за волів, корів та іншу скотину
Якби хто украв у кого вола, корову, свиню, кабана, вівцю або козу, то має бути заплачено за вола п'ятдесят грошей, за корову півкопи грошей, за кабана півкопи грошей, за свиню п'ятнадцять грошей, за вівцю дванадцять грошей, за барана дванадцять грошей, за козу шість грошей, за порося три гроша, за ягня три гроша, за підсвинка шість грошей, за борова півкопи грошей. А якби хто украв щось із перерахованого і та скотина здохла б, то мусить за кожну голову скотини заплатити з нав'язкою.
9. Про міщан, що не повинні на торгу земян грабувати
Також постановляємо, що міщани і наші піддані за якісь свої кредити не повинні у місті на торгу свавільно відбирати власність селян наших, а також чиюсь іншу, духовних і світських грабувати, учиняти перешкоди і тим домагатися від них відновлення в правах, але стосовно тих боргів вони повинні добиватися повернення боргу від боржників у їхніх панів, а від наших підданих — у наших врядників. А наші і панські врядники мусять роглядати ці справи. А якби хто захватив самосудом, то мусить заплатити нам, господарю, штраф три рублі грошей і потерпілому три рублі грошей.
10. Ціна на птахів
Також постановляємо: якщо хто украв у кого сокола, кречета, балабана, яструба великого, чеглія або ястребця малого, або дремлюга — їм ціну вказано нижче: за кречета червоного дванадцять рублів грошей, за білого кречета десять рублів грошей, за сірого кречета шість рублів грошей, за сокола дванадцять рублів грошей, за яструба шість рублів грошей, за балабана три рублі грошей, за сарича три рублі грошей, за чеглія три рублі грошей, за ястребця рубль грошей, за дремлюга рубль грошей.
11. Ціна на птахів свійських
За гусака три гроша, за каплуна шість грошей, за курицю шість грошей, за качку два гроша, за селезня грош, за голуба грош. А якби хто вкрав кругову качку, яка сидить на кругу, дванадцять коп грошей; за павича, якщо хто вкраде, три копи грошей, за свійського журавля (прирученого), якщо хто вкраде і вб'є, три копи грошей, за лебедя свійського (прирученого), якщо хто також убив або вкрав, десять коп грошей.