84. Розкрийте, як змінились вимоги до членів Вищої ради юстиції у зв’язку із конституційною реформою 2010 року.

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років і не старший шістдесяти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років.

Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.

Вплив на членів Вищої ради юстиції у будь-який спосіб забороняється.

З реформою також додалось наступне положення: у разі якшо на посаду судді має бути призначений суддя він призначається з числа суддів обраних на посаду судді безстроково

115. Характеристика Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.98р.

Є визначальним норм-пр актом що безпосередньо впливає на формування високопрофесійного суддівського корпусу здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на проф основі. Даний закон також визначає компетенцію, завдання, особливості і значення такого важливого органу як вища рада юстиції. В законі детально регламентуються права, обовязки та призначення ради. Сам закон скл з 6 розділів та 49 статтей. був пийнятий 15 січня 1998 р

116. Порядок здійснення дисциплінарного провадження Вищою радою юстиції щодо суддів.

Стаття 39. Стадії дисциплінарного провадження

Дисциплінарне провадження включає такі стадії:

1) перевірка даних про дисциплінарний проступок;

2) відкриття дисциплінарного провадження;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення.

За наслідками перевірки складається висновок з викладенням фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій.

116. Загальне поняття прокуратури як правоохоронного органу держави.

Прокуратура — це правоохоронний орган держави, покликаний забезпечувати представництво держави і громадян у суді, нагляд за додержанням законів, а в деяких державах — і досудове розслідування злочинів.

Прокуратура України — це єдина централізована система, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим. Систему органів прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. До органів військових прокуратур належать військові прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів (на правах міських).

Правову основу організації та діяльності прокуратури утворюють Конституція України (розділ VІІ “Прокуратура”) та Закон України “Про прокуратуру” (з наступними змінами і доповненнями) та ряд інших законодавчих актів. Відповідно до зазначених актів прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України строком на п’ять років. Президент може звільнити Генерального прокурора з посади, і згоди Верховної Ради для цього не потрібно. Верховна Рада може висловити Генеральному прокуророві свою недовіру, що тягне його безумовну відставку та призначення нового Генерального прокурора.

На прокуратуру України покладається виконання таких функцій: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.