Принципи державної етнополітики

  Враховуючи наявний в Україні позитивний досвід вирішення етнополітичних питань та необхідність розвитку цієї сфери відносин з урахуванням наведених особливостей, майбутня діяльність держави має базуватись на наступних принципах:

1. Визнання поліетнічності і полікультурності українського суспільства його суспільною цінністю, яка потребує захисту і збереження, недопущення примусової асиміляції та акультурації етнічних спільнот. 2. Збереження територіальної цілісності України при формуванні та реалізації державної етнополітики, неухильного дотримання загальновизнаних норм людської етики, гуманізму, демократичності, поваги до національних мов, культур, до почуття гідності етнічних спільнот та громадян, що до них належать. 3. Поєднання державного забезпечення потреб етнічних спільнот зі створенням умов для їх вільного, самостійного, ініціативного, органічного розвитку. 4. Вільної етнічної самоідентифікації особи. 5. Пріоритетності загальнонаціональних інтересів в питаннях внутрішньої і зовнішньої політики у поєднані з повагою до інтересів етнічних спільнот України. 6. Дотримання загальновизнаних світових стандартів у процесі формування та реалізації державної етнополітики. 7. Нероздільності громадянських прав особи та її спеціальних (компенсаційних) прав, які вона може реалізовувати окремо або в групі. 8. Визнання за етнічними спільнотами колективних прав, які дозволяють їм виступати колективними об’єктами державної етнополітики і суб’єктами відносин з державою.  9. Паритетності між індивідуальними і колективними правами, а також між правами різних етнічних спільнот при одночасному визнанні державоутворюючої ролі титульного українського етносу. 10.       Рівності перед законом всіх громадян незалежно від їх етнічної, культурної, мовної, конфесійної ідентичності, расових ознак. 11. Визнання заходів посиленої підтримки засобом втілення реальної рівності етнічних спільнот. Застосування у необхідних випадках заходів посиленої підтримки щодо тих або інших етнічних спільнот не визнається дискримінацією решти етнічних спільнот.  12. Пріоритетності самостійного фінансування етнічними і етноконфесійними спільнотами своїх мовних і культурних потреб в поєднанні з державною підтримкою їх мовно-культурного розвитку.  13. Визнання етнополітичних конфліктів суспільною небезпекою. 14.              Пріоритетності запобігання і профілактики міжетнічних та міжконфесійних конфліктів в поєднанні з рішучими заходами з негайного припинення таких конфліктів в стадії зародження. 15.      Конкретності постановки задач та програмності їх розв’язання при здійсненні державної етнополітики.  16.      Врахування особливостей правового статусу об’єктів державної етнополітики при визначенні заходів щодо них. 

Мета і завдання державної етнополітики в Україні

Головною метою удосконалення наявної в Україні системи етнополітичних відносин є повна реалізація гарантованих Конституцією України прав і свобод громадян, які належать до етнічних спільнот з урахуванням кращого національного та зарубіжного досвіду, вироблення нових підходів до співіснування і взаємодії етнічних спільнот між собою та до відносин етнічних спільнот та етнічних груп з державою, підвищення ефективності державного та громадського регулювання етнополітичної сфери. Державна етнополітика передбачає оптимальне врахування інтересів усіх етнічних спільнот та етнічних груп. Досягнення поставленої мети буде здійснено через вирішення наступних завдань: 1.  Збереження поліетнічності українського суспільства, культурної, мовної та релігійної самобутності громадян та етнічних спільнот України. 2. Об'єднання поліетнічного українського суспільства на основі загальнонаціональних інтересів. 3. Забезпечення безконфліктного стану етнополітичних відносин.  4. Гармонійне поєднання індивідуальних та групових національних інтересів і потреб з інтересами і потребами усього українського суспільства. 5. Оптимальне забезпечення соціальних, політичних і культурних потреб усіх об'єктів державної етнополітики в Україні. 6. Забезпечення рівноправності та тісної взаємодії усіх етнічних спільнот України та громадян, які до них належать, утворення атмосфери толерантності, довіри й поваги у взаєминах між ними. Усунення із життя українського суспільства ксенофобії та расизму. 7. Всебічний розвиток і впровадження української мови в усі сфери суспільного життя на всій території України. 8. Вільний розвиток мов національних меншин та корінних народів України та їхнє функціонування відповідно до чинного законодавства. 9.Задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців, сприяння збереженню ними своєї етнічної ідентичності, залучення їх до участі у зміцненні української державності. 10. Соціальна, політична, культурна та мовна інтеграція в українське суспільство репатріантів та представників етнічних груп.  11. Визначення та реалізація конкретних заходів для збереження і підтримання етнокультурних потреб народів, що зникають. 12. Врегулювання правового статусу корінних народів. 13. Створення умов для повернення на територію держави осіб, що беруть участь в нелегальній українській трудовій еміграції.