Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
UBD_konspekt.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.08.2019
Размер:
1.03 Mб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

О. П. Просович, Л. С. Лісовська

УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів базового напряму «Менеджмент»

Затверджено

на засіданні кафедри

менеджменту організацій

Протокол № 5 від 25.11.2010 р.

Львів – 2011

Просович О.П., Лісовська Л.С. Управління банківською діяльністю: Конспект лекцій для студентів базового напряму «Менеджмент». – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2011. – 137с.

Дано характеристику банківській системі України та основним функціям її рівнів. Розкрито сутність та види комерційних банків, процедуру їх створення та отримання ліцензії, організаційне забезпечення банківської діяльності. Розглянуто структуру та особливості формування активів та пасивів банку. Висвітлено основні функції маркетингу, а також особливості маркетингової політики та досліджень комерційних банків. Дано ґрунтовну характеристику депозитним, кредитним, розрахунковим, вексельним, валютним, інвестиційним, а також неосновним банківським операціям. Розглянуто теоретико-методичні основи державного контролю та економічної оцінки банківської діяльності.

Відповідальний за випуск Чухрай Н.І., д-р екон. наук, проф.

Рецензенти Дубодєлова А.В., канд. екон. наук, доц.

Новаківський І.І., канд. екон. наук, доц.

Тема 1. Сучасна банківська система україни

    1. Характеристика дворівневої банківської системи України. Національний банк України, його основні завдання та функції

Кредитна система - це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають із необхідності мобілізації тимчасово вільних грошових коштів організацій, держави і населення та використання цих коштів на умовах повернення і платності для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства.

Кредитна система має три складові: центральний банк, банківські установи та небанківські кредитно-фінансові інститути.

Банківська система України складається з Національного банку Украї­ни (далі НБУ) та інших комерційних банків, тобто є дворівнева.

Найбільш активною і потужною ланкою у системі кредитно-фінансових інститутів України є комерційні банки.

Національний банк України (перший рівень) є центральним банком Ук­раїни, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються чинним законодавством України.

Національний банк є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а в окремих випадках — також за рахунок Держбюджету України. Одержання прибутку не є метою його діяльності. НБУ за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Держбюджету України наступного року за звітним позитивну різницю на покриття дефіциту бюджету, а перевищення витрат над доходами відшкодовується за рахунок Держбюджету наступного за звітним року. Національний банк має статутний капітал у розмірі 10 мільйонів гривень, що є державною власністю.

Відповідно до Конституції України метою створення НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України.

У цілому Національний банк виконує такі основні завдання:

  1. визначає та проводить грошово-кредитну політику;

  2. монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;

  3. виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

  4. встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

  5. організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

  6. визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

  7. здійснює банківське регулювання та нагляд;

  8. веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валютних бірж, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій;

  9. здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції.

Зазначені конкретні завдання дозволяють здійснити економічну оцінку базових функцій центрального банку. Традиційно їх виділяють чотири.

Функція емісії готівки та організації грошового обігу пов'язана з монопольним правом центрального банку на випуск банкнот, які є єдиним законним платіжним засобом, обов'язковим для приймання в оплату боргів на території даної країни. Зосередження цієї функції в одному, уповноваженому на це кредитному інституті країни, стало першоосновою діяльності центрального банку як такого у сучасному розумінні цього поняття.

Функція «банку банків» полягає у кредитно-розрахунковому обслуговуванні центральним банком усіх інших банківських установ країни. Зазначена функція передбачає діяльність центрального банку в ролі міжбанківського розрахункового центру та кредитора інших банківських установ. Річ у тім, що центральні банки в більшості країн не вступають у безпосе­редні взаємовідносини з підприємствами, організаціями і населенням, а впливають на економічні процеси опосередковано через систему комерційних банків, здійснюючи відповідне обслуговування останніх. Це обслуговування передбачає застосування таких основних елементів функції «банку банків»: зберігання резервів комерційних банків; надання їм короткострокових кредитів для поповнення коштів, яких тимчасово не вистачає; організація міжбанківських розрахунків у загальнонаціональному масштабі; здійснення нагляду і контролю за банківською діяльністю.

Функція «банкіра уряду» полягає в організації центральним банком кредитно-розрахункового обслуговування урядових структур, а також у проведенні операцій, пов'язаних із касовим виконанням державного бюджету, обслуговуванням державного боргу та зберіганням золотовалютних резервів країни. Зміст кредитно-розрахункового обслуговування держави визначається веденням центральним банком поточних рахунків уряду, а також наданням коротко- і довгострокових кредитів шляхом придбання державних цінних паперів або, як виняток, прямого кредитування бюджетних витрат.

Реалізація грошово-кредитної політики як функція центрального банку визначає, по суті, його місце і роль у ринковій системі організації господарських процесів. Центральний банк вживає регулятивних заходів у грошово-кредитній сфері з метою ефективного впливу на господарську активність, темпи економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення зайнятості робочої сили. Основним об'єктом грошово-кредитного регулювання з боку центрального банку є кредитна діяльність комерційних банків, що безпосередньо позначається на сукупній грошовій масі, від обсягу якої, у свою чергу, залежить динаміка основних показників розвитку економіки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]