Тема 6. Роль міжнародних організацій у формуванні посткомуністичної соціальної політики

План:

1. Мета та роль міжнародних організації у процесі формування моделі соціальної політики країн посткомуністичного табору.

2. Засоби та інституційні інфраструктури формування соціальної політики міжнародними організаціями (порівняльний аналіз на прикладі Угорщини, Болгарії, країн колишньої Югославії).

3. Глобальний погляд на майбутнє соціальної політики у посткомуністичних країнах.

4. Мета та зміст діяльності міжнародних організацій в Україні на початку – в середині 1990 рр. через призму політико-економічного стану українських державотворчих процесів.

5. Діяльність міжнародних організацій у сфері соціальної політики в Україні на сучасному етапі.

Реферати:

1. Неурядові організації і світова соціальна політика в умовах конфліктів.

2. Вплив Європейського Союзу на формування соціальної політики в Україні.

Список літератури:

1. Адамик В. В. Кредитно-боргові важелі міжнародної політики подолання бідності: сучасний погляд на проблему / Адамик В. В. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т міжнар. відносин, 2008. – Вип. 72. – Ч. 2. – С. 17-23.

2. Адамик В. В. Міжнародна допомога з подолання бідності: теоретичні аспекти, світовий та вітчизняний досвід / Адамик Вікторія, Комар Наталія // Журнал європейської економіки. – 2008. – Т. 7 – №1. – С. 57-75.

3. Адамик В. В. Оцінка ефективності залучення і використання міжнародної фінансової допомоги з подолання бідності в Україні / Адамик Вікторія, Комар Наталія // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації: Зб. тез доп. П'ятої ювіл. міжнар. наук.-практ. конф. молодих учен., [21-23 лют., Тернопіль]. – Тернопіль: Екон. думка. – 2008. – Ч. 1. – С. 15-17.

4. Адамик В. В. Продовольча безпека через призму глобальної проблеми бідності / Адамик Вікторія // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: Зб. тез доп. Шостої міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчен. [Тернопіль, 26-27 лют. 2009 р.] / Терноп. нац. екон. ун-т, Рада молодих вчен. – Т ернопіль: Екон. думка. – 2009. – Ч. 1. – С. 19-20.

5. Бучин М. А. Соціальна політика. Словник: поняття, категорії, терміни / Бучин М. А., Гетьманчук М. П., Карий І. П., Куньч З. Й., Турчин Я. Б. – Львів, 2008. – 274 с.

6. Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації: Навч. посібн. / Гордєєва Т. Ф., Циганкова Т.М. – К.: КНЕУ, 2000. – 340 с.

7. Дікон Б. Глобальна соціальна політика / Дікон Б., Холмс М., Стабс П.. – К.: Основи, 1999. – 346 с.

8. Жернаков А. Міжнародний аспект правового регулювання соціально-трудових відносин / Жернаков А. // Право України. – 2001. – №5. – С. 123-127.

9. Колодко Г. Від шоку до терапії. Економіка і політика трансформації / Колодко Гжегож В. –Львів, 2004. – 564 с.

10. Колодко Г. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країн / Колодко Гжегож В. – К., 2002.

11. Міжнародні організації: Навч. посібн. / За ред. Ю. Г. Козака, В. В. Ковалевського. – К.: ЦУЛ, 2003. – 288 с.

12. Основи соціального менеджменту. Теоретичні положення та прикладні механізми: Навч. посіб. [для студ. та викл. екон. спец. вищ. і серед.-спеціал. навч. закл.] / НДІ праці та зайнятості, Терноп. ін-т соц. та інформ. технологій; [уклад.: М. Папієв, Т. Кирян, Б. Андрушків [та ін.]; за заг. ред. Б. Андрушківа]. – Тернопіль: Тернограф, 2007. – 1024 с.

13. Павленко С. Трансформація суспільства і проблеми соціальної політики. – К., 1997. – 56 с.

14. Петюх В. Ринок праці і зайнятість: Навч.-метод. посібн. – К.: МАУП, 1997. – 120 с.

15. Семигіна Т. Соціальна політика у глобальному вимірі. – К.: Пульсари, 2003.

16. Скуратівський В., Палій О. Основи соціальної політики: Навч. посібн. – К.: МАУП, 2002. – 200 с.

17. Шевчук П. І. Соціальна політика: Навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Шевчук Петро Іванович. – 2-ге вид. – Львів: Світ, 2005. – 400 с.

Методичні вказівки:

Розгляд першого питання потрібно розпочати з вказівки на те, що після краху комуністичних режимів Східної Європи у 1989 р. та колишнього СРСР постало питання про зміну колективістської державно-бюрократичної моделі соціальної політики цих країн більш дієздатною в умовах ринкової економіки. Водночас утворений вакуум в сфері розробки державної соціальної політики, заповнили пропозиції міжнародних організацій (МВФ, Світового банку, ОЕСР, МОП). Необхідно підкреслити, що мета втручання міжнародних організацій у формування соціальної політики – боротьба за визначення майбутніх напрямків економічного та соціального розвитку в країнах Східної Європи та колишнього Радянського Союзу. Мотив втручання – запобігання негативним наслідкам ринкових реформ для недопущення гальмування останніх, стабілізація суспільства [1; 4; 6; 7, с. 136-142; 9, с. 116-120, 376-391, 401; 10; 11, с. 25-26, 102-104, 106-112, 128-129, 152, 155-157; 15; 17].

Розгляд другого питання потрібно розпочати з виділення та характеристики різноманітних інструментів, якими користуються міжнародні організації для впливу на соціальну політику посткомуністичних країн: соціальною та економічно обумовлені позики, заохочувальна допомога, законодавче регулювання, підготовка кадрів, політична угода, перерозподіл ресурсів та ін. Одночасно потрібно вказати на способи їх застосування міжнародними організаціями. На основі фактичного матеріалу варто порівняти процеси формування соціальної політики та їх наслідки в цілому ряді країн Східної Європи та наголосити, що різні міжнародні організації мають різну силу впливу, різні наслідки своєї діяльності в зазначених країнах [4; 7, с. 142-174, 186-212; 9, с. 412-424, 498-499, 500, 502-503; 10; 16].

Поради міжнародних організацій стосовно формування посткомуністичної соціальної політики нерідко виявляються суперечними одна-одній. Конфлікти між різними організаціями (напр., МВФ – МОП) провокують розвиток внутрішніх конфліктів країн (напр., між міністерством фінансів і міністерством праці). У більшості міжнародних організацій спостерігаються також певні внутрішні протиріччя щодо формування курсу соціальної політики. У цьому питанні слід розглянути глобальний погляд на майбутнє соціальної політики посткомуністичних країн, охарактеризувати типологію порад країн загального добробуту і зв'язок окремих організацій з різними типами порад [7, с. 212-218; 9, с. 425-474; 12; 13].

Розгляд четверте питання варто розпочати з того, що на відміну від інших країн посткомуністичного табору, Україна змінювала економічний курс досить повільними темпами, що спричинило падіння рівня економіки, зростання показників безробіття, відсутність високоефективної системи соціального захисту, та як наслідок – розчарування в ринкових реформах. Потрібно розглянути спроби основних міжнародних організацій вплинути на процес формування соціальної політики в Україні, охарактеризувати їхні поради щодо реформування системи соціального забезпечення, пенсійною фонду та фонду зайнятості, а також інших напрямків соціальної політики [6, с. 45-70, 74-80, 111-114, 119-123, 129-131, 134-135, 139-140, 142-144; 7, с. 174-208; 10, с. 560-561; 17, с. 26-28].

Модель соціальної політики України потребує значного вдосконалення. В державі не лише катастрофічно бракує коштів на реалізацію завдань соціальної політики, а й відчувається відсутність досвіду у вмінні ними правильно розпорядитися. Тому досвід міжнародних організацій у цій сфері, а також їхня фінансова підтримка мають велике значення для формування сучасної системи соціального захисту населення. У цьому контексті потрібно розглянути вплив МВФ, Світового банку, ОЕСР, МОП та агенцій ООН на існуючі тенденції розвитку соціальної політики України. Окремо варто виділити проблемні моменти у взаємостосунках України з цими міжнародними організаціями [2; 3; 7, с. 174-208; 12, с. 436-438, 448-449; 17].

У першому рефераті потрібно розкрити роль різних типів неурядових організацій (НУО) у соціальній політиці і суспільному розвиткові. Довести, що вага їхньої діяльності постійно зростає (особливо в умовах конфліктів) [5; 6; 7, с. 219-272; 11; 12; 13; 15; 17].

У другому рефераті слід розкрити цілі які переслідує в Україні Європейський союз реалізуючи соціальну політику стосовно своїх громадян, а також його вплив на формування соціальної політики України через законодавство і стандарти соціального захисту, технічну і консультативну допомогу в реформуванні, а також кошти на вирішення окремих соціальних проблем (нелегальна міграція, допомога неповносправним та ін.) [1; 2; 3; 6; 7; 9; 10].