Міністерство освіти і науки України

Український державний лісотехнічний університет

Кафедра екології та ландшафтної архітектури

Курницька м.П., Кульчицький-Жигайло і.Є. Методичні рекомендації

для виконання практичних робіт з дисципліни

"Рекреаційні ресурси та курортологія" Для студентів спеціальності 6.0708 – Екологія та охорона навколишнього середовища

Львів – 2002

М.П. Курницька, І.Є. Кульчицький-Жигайло. Рекреаційні ресурси та курортологія // Методичні вказівки для виконання практичних робіт з дисципліни. Львів, УкрДЛТУ, 2002 р. – 24 с.

В методичних вказівках подана основна тематика для виконання практичних робіт з даної дисципліни, яка включає питання виділення окремих груп рекреаційних ресурсів, їх оцінки, взаємозв’язку з рекреаційною діяльністю, ведення господарства в рекреаційних лісах, допомагає навчитися розраховувати допустимі рекреаційні навантаження на природні комплекси, розробляти тематичні рекреаційні маршрути та давати медико-біологічну оцінку погоди рекреаційної місцевості.

Затверджено методрадою лісогосподарського факультету

Українського державного лісотехнічного університету

Протокол N 2 від " 4 " жовтня 2002 р.

Рецензенти:

доцент каф. екології М.В. Чернявський

доцент каф. конструктивної географії ЛНУ ім. І.Франка М. Симоновська

Відповідальний за випуск:

старший викладач кафедри екології М.П. Курницька

Зам.N____ Тираж 100 прим.

ЗМІСТ

Вступ ………………………………………………………..…4

1. Практична робота №1 ………………………………………...5

2. Практична робота №2 ………………………………………..6

3. Практична робота №3 ……………………………………….6

4. Практична робота №4 ……………………………………….9

5. Практична робота №5 ………………………………………10

6. Практична робота №6 ………………………………………12

7. Практична робота №7 ……………………………………….14

8. Практична робота №8 ……………………………………….16

9. Література …………………………………………………..20

Додатки ………………………………………………………..21

ВСТУП

Процес урбанізації викликає бажання людей проводити вільний час серед природи. Звичним стало слово „рекреація”, яке пов’язують в основному з використанням зон відпочинку. Насправді це поняття значно ширше і розглядається як система заходів по використанню вільного часу людей для оздоровчих, пізнавальних, культурно-розважальних і спортивних занять, що проводяться на спеціалізованих територіях, розміщених поза межами їх постійного проживання.

В процесі рекреації природа виступає одним з провідних факторів відпочинку і оздоровлення, відновлення фізичних, моральних і психологічних сил людини. Внаслідок збільшення потоків відпочиваючих виникають протиріччя між рекреаційним використанням території, з одного боку, і необхідністю охорони природи цих територій – з іншого. Прогнозування змін в екосистемі, оцінка її стійкості і визначення норм навантаження є необхідною умовою наукового проектування рекреаційних зон і планування природо­охоронних засобів.

Для визначення межі стійкості екосистеми необхідний аналіз механізму змін, що відбуваються в ній під впливом рекреаційного використання, виділення зворотних і незворотних форм змін, чи так званих „стадій рекреаційної дигресії”. Межа стійкості екосистеми є межею допустимих рекреаційних навантажень.

Дисципліна “Рекреаційні ресурси та курортологія” введена в програму підготовки бакалаврів спеціальності “екологія” з метою опанування ними способів оцінки придатності рекреаційних ресурсів для певних видів рекреаційної діяльності, їх збереження і раціонального використання, основних засад функціонування курортної галузі. Основна увага при цьому приділяється природним рекреаційним ресурсам та запобіганню їх руйнування і виснаження при інших способах природокористування.