- •1.1 Інвестиційний процес і управління інвестиційною діяльністю.
- •1.3 Джерела фінансування інвестицій на підприємстві.
- •2.1 Загальна характеристика підприємства
- •Аналіз інвестиційної діяльності
- •3.1 Обгрунтування інвестиційного підприємства
- •3.2. Оцінка ефективності інвестиційного проекту
- •1.1 Інвестиційний процес і управління інвестиційною діяльністю.
- •1.1.2. Принципи ефективного управління інвестиційною діяльністю підприємства
- •1.1.3 Цілі і задачі управління інвестиційною діяльністю підприємства
- •1.1.4 Функції і механізм управління інвестиціями
- •1.1.5. Класифікації підприємств як об’єктів інвестиційного управління
- •1.1.6. Інвестиційні проекти
- •1.1.7. Система державного регулювання інвестиційних процесів
- •1.2 Сутність інвестицій . Квалісифікація інвестицій.
- •1.2. 1 Сутність інвестицій, їх склад
- •1.2.2 Класифікація інвестицій
- •1.3 Джерела фінансування інвестицій на підприємстві.
- •1.3.1. Особливості інвестиційних ресурсів та їх формування
- •1.3.2. Основні джерела фінансування інвестицій
- •2.1 Загальна характеристика підприємства
- •Аналіз інвестиційної діяльності
- •2.2.1. Особливості реального інвестування
- •2.2.2 Формування політики управління реальними інвестиціями
- •2.2.3. Методика економічного аналізу ефективності інвестиційних проектів
- •2.2.4. Концепція вартості грошей у часі
- •2.2.5 Аналіз інвестиційних проектів методом чистої теперішньої вартості (npv)
- •2.2.6. Аналіз інвестиційних проектів методом внутрішньої норми прибутковості (irr)
- •2.2.7 Розрахунок періоду окупності інвестицій (pp)
- •3.1 Обгрунтування інвестиційного підприємства
- •3.1. 1 Сутність інвестиційної стратегії підприємства
- •3.1.2. Принципи і послідовність розробки інвестиційної стратегії підприємства
- •3.1.3. Обґрунтування стратегічних напрямків і форм інвестиційної діяльності
- •3.2 Оцінка ефективності інвестиційного проекту
- •3.2.1. Оцінка результативності розробленої інвестиційної стратегії
- •3.2.2. Імітаційна модель інвестиційної стратегії
1.1.6. Інвестиційні проекти
Всю різноманітність інвестиційних процесів можна розгалузити за напрямками: пряме інвестування і портфельне інвестування. В обох випадках об'єктом вкладання грошей є проект, який в свою чергу, обмежений часом і бюджетом, є планом довгострокового вкладення капіталу в будь-яке підприємство з метою одержання прибутку. Проекти розрізняються залежно від засобів (коштів) інвестування.
Фінансові проекти передбачають одержання прибутку від вкладень капіталу в інвестиційні (фондові) інструменти - акції, облігації, паї, внески тощо.
Реальні інвестиційні проекти передбачають одержання прибутку від вкладення капіталу в реальні активи в формі придбання, будівництва, реконструкції, лізингу тощо.
Інтелектуальні інвестиційні проекти приносять прибуток від реалізації нематеріальних активів.
З боку інвестора, як власника активів проекти можуть бути споживчі, паперові (фіктивні) та підприємницькі.
Споживчі - це плани вкладення заощаджень (нагромаджень) в предмети особового або сімейного довгострокового використання -житло, засоби транспорту, предмети тезаврування та ін. Ці вкладення безпосередньо не пов'язані з одержанням прибутку, проте в окремих випадках вони можуть використовуватись для цих цілей або брати участь в інвестиційному процесі як гарантії, застави або засоби захисту від інфляції в періоди спаду інвестиційної активності.
Паперові проекти - це плани придбання активів у вигляді цінних паперів, як майнових, так і боргових (кредитних), які будуть не тільки приносити інвестору прибуток (доход), а й гарантувати йому певний рівень безпеки вкладених коштів.
Підприємницькі інвестиційні проекти - це план вкладення капіталу в будь-який вид підприємницької (виробничої або комерційної) діяльності.
За напрямками інвестування розрізняють, в першу чергу: інвестиції прямі, тобто безпосередньо спрямовані на створення виробничих потужностей, і портфельні, тобто зумовлені сукупністю паперових представників (документів), що віддзеркалюють, як правило права власності на активі, або прибуток, що вони приносять.
Венчурне інвестування - це вкладення капіталів у наукомісткі, високотехнологічні виробництва, які одночасно є високоризиковими і потребують захисту з боку держави. За допомогою венчурного капіталу можуть створюватися мегаполіси, вільні економічні зони, де на пільгових умовах капітали спрямовуються в новітні високі технології, тобто інновації.
Галузеві і регіональні проекти мають місце лише в тих випадках, коли суб'єктом інвестування є керівний орган галузі (міністерство) або представники місцевих органів влади. Міжнародні проекти - здійснюються за міждержавними угодами, за участю, як правило, міжнародних фінансово - кредитних інституцій
За розміром інвестицій проекти можуть бути великі, середні або дрібні.
За мотивацією, тобто з точки зору прибутковості проектів їх можна ранжувати від таких, де інвестиції не дадуть прибутків (вимушені проекти), до таких, де очікуються надприбутки.
За рівнем ризику проекти також: можуть бути ранжовані від позаризикових (придбання державних цінних паперів) до авантюрних.
Нарешті проекти можна класифікувати за рівнем технологічної готовності і напрямками відтворення. Так, зародкові і попередні проекти належать до передінвестиційних досліджень і не потребують глибоких обґрунтовань, інші потребують всебічних техніко-економічних обґрунтовань.
Інвестиційний проект – об’єкт реального інвестування, намічений до реалізації у формі придбання, нового будівництва, розширення, реконструкцій і т.ін., на основі розгляду та оцінки бізнес-плану.
Інвестиційні проекти розрізняються за стадіями здійснення таким чином:
– ідея – без конкретного існуючого підприємства і керівництва;
– нове підприємство (підприємство, що готове почати роботу так, орієнтує група менеджменту і вивчений ринок збуту);
– функціонуюче підприємство з відпрацьованою ідеєю, яка ще не забезпечує прибуток;
– розширення функціонуючого прибуткового підприємства;
– реорганізація підприємства без заміни менеджерів;
– реорганізація підприємства з повною, або частковою заміною менеджерів;
– інвестиції у підприємство з метою перетворення його із збиткового на прибуткове.
При реалізації кожного з перелічених видів проектів можна виділити такі стадії:
– визначення інвестиційних можливостей існування проекту (експрес-оцінка), вивчення можливостей інвестування на підставі доступних даних і факторів;
– попереднє техніко-економічне дослідження проекту (оцінка можливостей і доцільностей реалізації замислу проекту), виявлення додаткових фактичних даних;
– техніко-економічне обґрунтування здійснення проекту та ефективності із залученням всіх доступних даних і з урахуванням всіх факторів;
– висновки за оцінками проекту і прийняття рішень про інвестування.
У світовий практиці існують орієнтири, згідно з якими витрати на передінвестиційні дослідження проектів дорівнюють:
– на дослідження можливостей – від 0,2 до 1% загальної вартості проекту;
– на попереднє технічно-економічне дослідження – 0,25 – 1,5%;
– на технічно-економічне обґрунтування – від 0,2 до 3%.
В Україні у зв’язку з відсутністю нормативної бази за багатьма параметрами проектів ці затрати можуть бути вищими.