ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Лінгвістичний взаємозв’язок та символіка кольору і слова

1. Визначення поняття “колоронім”, способи вживання

2. Функції колоронімічних одиниць, їх символізм

3. Вивчення колоронімів через призму діахронізма

4. Сприйняття кольорів з психофізичної точки зору

5. Етимологія та трактування колоронімів

6. Типологічне зіставлення фразем, що містять назви кольорів

Висновки до Розділу 1

Розділ 2. Перекладознавчій аспект при перекладі англомовних художніх текстів

2.1

2.2

Висновки до Розділу 2

Загальні висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Розділ 1. Лінгвістичний взаємозв’язок і символіка кольору і слова

Кольорове сприйняття світу знаходить своє відображення в лексичній і фразеологічній системі мови. Здатність певних кольорів слугувати у ролі символу чогось пов’язана з особливостями взаємодії між кольором та когнітивними і емоційними процесами.

Феномен кольору став основним предметом багатьох фундаментальних наук та невід’ємною частиною великої кількості видів мистецтв. З психологічної точки зору, коліросприйняття – це є специфічні реакції ока и мозку на частоту коливання світу. Основні коліронайменування поділяються на хроматичні (кольорові) та ахроматичні (не кольорові). Хроматичні кольори включають сім кольорів спектру: красний, помаранчевий, жовтий, зелений, небесно-голубий, синій та фіолетовий. Ахроматичні кольори включають: чорний, білий і сірий. За їх природою вони також поділяються на прості та складні.

Колір грає значну роль в культурі. Багато культурних феноменів залишили би незрозумілими, якщо б не брали до уваги значення кольорів. Фразеологічні знання полегшують прочитання як політичних нарисів, так і художньої літератури.

1. Визначення поняття “колоронім”, способи вживання

Колороніми (від лат. color – колір, гр. onima – ім’я), або кольороназви визначаються як лексеми, денотативним значенням яких є ознака кольору [1]. Феномен кольору є предметом вивчення багатьох фундаментальних наук (природознавства, фізики, астрономії, психології тощо), а останніми роками дослідження колоронімів як прошарку лексики, що відображає сприйняття дійсності певною нацією, дуже поширене в лінгвістиці. Колір вважається психологічно-емоційно-культурним явищем, за допомогою якого передається емоційний та ментальний стан людини, її риси характеру, соціальні та культурні аспекти життя народу. (Ковальська І. В. Колористика як перекладознавча проблема (на матеріалі українських і англомовних художніх текстів): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.16 “Перекладоздавство” / І. В. Ковальська. — К., 2001. — 19 с.)

Варто також зазначити і граматичний аспект вживання колоронімів у складі ФО. За своєю суттю назви кольорів є прикметниками і в переважній більшості зворотів саме так і вживаються. Однак, в деяких випадках лексеми на позначення кольору субстантивуються і позначають абстрактні предмети. У фраземі to wear the purple колоронім має своє власне опредмечене значення “влада монарха”; лексеми green та pink у фразеологізмах in the green та in the pink також субстантивуються, набуваючи семантики “розквіт сил”. “Гроші” означає колоронім green в складі виразу the long green.

Зустрічається вживання колороніма і в функції дієслова. Прикладом може слугувати вислів whited sepulchre (від to white – білити).

Існують і такі ФО, де назва кольору виступає як прислівник: to lie whitely. В даному випадку лексема на позначення кольору означає “невинно”.

Виступаючи в ролі іменника, дієслова та прислівника, назви кольорів непрямо вказують на кольорову ознаку або ж пов’язані з психологічним тлумаченням колороніма (як у випадку з whitely).

Вживання назв кольорів у складі полісемічних, омонімічних та паронімічних ФО дає підстави стверджувати, що дані лексеми, як компоненти фразеологічних висловів, створюють основу для метафоричного перенесення семантики і є смислоутворювальними елементами. Фразеологізми є справжньою оздобою мови, одним з невичерпних джерел створення образності. ФО це носії життєвого досвіду нації, що яскраво відображають спостереження над навколишнім світом. Це безпосередньо зумовлює особливості вживання фразем у мовленні. Частотність використання сталих висловів прямо залежить від віку людини та від її життєвого досвіду. Дитина, наприклад, сприймає фразеологізми буквально. Причиною цьому є різниця в типі мислення дорослого та дитини. Мислення, як “психологічний процес пізнання, що повязаний з відкриттям субєктивно нового знання”, має звязки також із мовою та мовленням . Діти оволодівають мовленням поступово, тому і засвоєння знань, накопичених у процесі розвитку нації, вимагає від них великих зусиль мислення.

Вживаються ФО, як правило, в розмовній мові та мають ситуативний характер. Мовна ситуація, в якій були вжиті ідоми, запамятовується яскраво і надовго, бо в запамятовуванні бере участь емоційна память, яка до певної міри може бути сильнішою за інші види. При сприйнятті на слух того чи іншого фразеологізму у слухача одразу виникають позитивні або негативні оцінки почутого, що безпосередньо впливає на його почуття. У запамятовуванні бере участь і образна память, бо ФО створюють в уяві не прості образи, які виникають при сприйманні слів, а жваві та яскраві, що зумовлено природою фразеологізмів.

Сталий вислів, влучно вжитий у мовленні за певних обставин, може виникнути в свідомості, коли людина потрапляє в аналогічну ситуацію. Неабияку роль у даному випадку для запамятовування відіграє емоційна асоціація. В процесі використання у мовленні окреме місце можна відвести ФО, до складу яких входить назва кольору. Такі ідіоми мають особливе психологічне значення, адже сприймання кольору повязане із зоровими відчуттями, вивчення фразеологізмів із колоронімами створює підґрунття для розвитку уяви. Образ, який породжує фраза з назвою кольору, дуже легко уявити. А здібність щось зорово уявляти позитивно впливає на запамятовування. Отже, такі вислови розвивають і память. Не можна переоцінити процес мислення в ході навчання, в якому матеріалом для розвязання завдань є образи; ними знову-таки можуть слугувати ФО з колоронімами. Вони є засобами образного змалювання явищ навколишньої дійсності, одночасно збагачуючи інтелект та духовний світ людини.

Отже колороніми являють собою невід’ємний елемент передання емоційно-психологічного стану людини за допомогою мовних засобів з емотивним навантаженням.

1.2 Функції колоронімічних одиниць, їх символізм

Визначення системних зв'язків між фразеологічними одиницями(ФО), до складу яких входять колороніми, дає змогу виявити семантичні можливості даних лексем. Будучи компонентом фразеологізму, колоронім може виконувати наступні функції:

• номінативну,

• смислоутворювальну,

• смислорозрізрювальну,

• атрибутивну.

Буде недоцільно згадувати, що словниковий запас є невід’ємною частиною мови. Ті, хто вивчають мови часто мають справу зі словами та виразами, що називають колір та носять назву колороніми. Спираючись на природу таких слів, їх використовують як невід’ємний елемент у рекламі, художній творчості та іншому. Ті хто вивчають мови, особливо англійську, повинні бути озброєнні різнокольоровими, сильними та ніжними словами, якими колороніми безперечно і являються.

Також треба зазначити поетичну функцію колоронімів при розгляді художнього тексту. У момент прочитання англомовного тексту читач може зіштовхнутися з низкою певних проблем. Одна з таких проблем – це розуміння і переклад колоронімів. Переклад не тільки форми, але й прихованого змісту. Колороніми широко використовуються письменниками задля опису різних речей, таких як особливості обличчя, одягу, прикрас, макіяжу персонажа, а також - машин, краєвидів та морських пейзажів, витворів мистецтва та інше. Подивимось, наприклад, на небо у романі «Пара блакитних очей» Т. Харді:

• The sky gray of the purest melancholy;

• A lemon-hued expanse of western sky;

• The pale glow of the sky;

• It was a familiar September sunset, dark-blue fragments of cloud upon an orange yellow sky;

• A violet sky;

• Rich indigo hue of a midnight sky;

• A rosy sky;

• In a sky of ashen hue.

У нетерплячому бажанні виразити свої думки та ідеї якомога точніше, автори буквально влаштовують полювання за найбільш влучним та незвичайним словом.

Сомерсет Моем у «Театрі» використовує для опису спальні Джулії Nattier blue (ніжно голубий відтінок, яким часто користувався фр.художник Ж.М. Натьє), колір, який поєднує Джулію зі світом мистецтва та митців, показує на її французьке коріння та відкриває її яскраву та мальовничу природу.

Оскар Уальд у «Портреті Доріана Грея», бажаючи висловити яскравість червневого дня та краси Доріана, використовує трояндовий, рожевий, яскраво-червоний, багряний, бузковий, жовтий, зелений і вугільно-чорний. А іноді колороніми становлять єдину характеристику персонажа. Ми можемо знайти таких героїв у казках братів Грим: Little Red Riding Hood, Bluebeard, Snow White and the seven Dwarfs, Gold-illocks and the Three Bears.

Кольори широко використовуються для опису одягу. Дж.К.Роулінг одягає свого поверхневого персонажа Гілдероя Локхарта у мантії світло блакитного, аквамаринового, бірюзового, темно сливового, нефритового, бузинового та темно синього відтінків, демонструючи його любов до неперевершеного вигляду.

Колір та колороніми вже стали рушійною силою історій. У розповіді «Рум’яна» ми дізнаємося про служницю, чия смертельна блідість настільки заважала її господарці, що остання веліла нарум’янити щоки бідної дівчини. Колороніми, що були використані при цьому для опису відтінків шкіри та коліру обличчя є надзвичайно різноманітними. Герої заливаються краскою, червоніють, покриваються рум’янцем! А жовте обличчя стало не лише назвою, але також і початком історії А.К. Дойля.

Через існування широкого списку колоронімів виникли деякі складнощі у знаходженні їх у словниках та глосаріях. Більшість з них можливо знайти у словниках, але не всі. Також треба рахуватися з тим, що рекламодавці та письменники винаходять їхні власні колороніми. Деякі з них можна зрозуміти досить просто (forget-me-not blue, Nattier blue, robin’s egg blue). А деякі досить складно зрозуміти чи перекласти. Наприклад, що позначають такі кольори лакового покриття: Rambling Rose, Country Rose, Porcelain Pink або In the Pink?

На сьогоднішній день все більше і більше людей получають доступ до різноманітних англомовних текстів. Розуміння белетристики різної направленості, повідомлень та реклами, назв продуктів харчування та інших товарів, що з’являються у печатному виді та Інтернеті, ставлять для все більшої кількості людей як професійну так і щоденну потребу.

(газета «Английский язык» №6/2010, Москва, ИД «Первое сентября», 46с.)