Зміст практичної роботи

В пояснювальній записці необхідно викласти такі питання:

Вступ

Фізико-географічний опис за картою масштабу 1:25000.

Топографо-геодезична вивченість району робіт.

1 .Технічна частина роботи.

1.1. За заданими геодезичними координатами вичислити номенклатуру аркуша карти масштабу 1:10000.

1.2. Вичислити географічні координати рамки трапеції масштабу

1:10000.

1.3. Вичислити прямокутні координати рамки трапеції масштабу 1:10000, зближення меридіанів і схилення магнітної стрілки.

2.Проектна частина роботи.

2.1. На четвертій частині карти масштабу 1:25000, тобто в масштабі 1:10000, запроектувати аналітичну мережу згущення II розряду з прив'язкою до пунктів державної геодезичної основи /тріангуляції, полігонометрії/.

2.2. Для потреб топографічного знімання масштабу 1:2000 запроектувати допоміжні пункти методом комбінацій різних засічок.

2.3. Вибір прикладів і розрахунок програми для проведення кутових і лінійних вимірів.

4. Вибір центрів для закріплення пунктів аналітичної мережі і допоміжних пунктів.

5. Зовнішнє оформлення пунктів аналітичної мережі, вибір методів знімання, елементів приведення.

6. Розрахунок точності проведення геодезичних робіт.

7. Проектування висотної основи для потреб топографічного знімання масштабу 1:2000.

3.Розрахункова частина роботи.

1. Спрощене врівноваження аналітичної мережі.

2. Обчислення координат пунктів і складання каталогу координат.

3. Розрахунок точності врівноважених елементів.

4. Методика і організація робіт на об'єкті.

Список використаних джерел

Додатки

Пояснювальна записка пишеться на аркушах формату А4. На початку пояснювальної записки потрібно вказати зміст і завдання практичної роботи, її технічні показники. Вибираючи варіанти проектування, слід посилатись на літературні джерела і проектні нормативи.

Обсяг практичної роботи 25-35 сторінок тексту.

Проектування аналітичної мережі і додаткових пунктів проводиться на карті масштабу 1:25000 на 1/4 частині по кальці, яка накладається на карту. Проектні пункти проводяться в туші. В розрахунковій частині роботи при урівноваженні аналітичної мережі великі обчислення зводяться в таблиці. Назви таблиць підписуються зверху. Обов'язково пояснюють величини, що входять у формули.

Методичні рекомендації до виконання практичної роботи

У вступі потрібно визначити мету проведення робіт, вказати географічне положення ділянки робіт, назву об'єкта, його площу, гідрографію, рельєф і обсяг робіт.

Фізико-географічний опис ділянки робіт. Використовуючи карту масштабу 1:25000, потрібно описати рельєф та гідрографію /рівнинний, горбистий, гірський/, основні форми рельєфу, різниці висот у межах території об'єкта; ріки, озера, їх здатність до судноплавства, можливість їх використання для геодезичних робіт; наявність ярів, зсувів, їх заболоченість; відсоток території, покритої лісом, його характеристику, сади, поля, городи. Як висновок, студент за географічними координатами карти має вказати місяці року, які він вважає сприятливими для виконання геодезичних робіт.

Топографо-геодезична вивченість району. Потрібно вказати, якого масштабу існує карта на даний район, її номенклатура, рік видання, на основі якого матеріалу зроблена карта. Система координат, система висот, висота перерізу рельєфу, схилення магнітної стрілки, зближення меридіанів. Дати характеристику вихідних пунктів тріангуляції та реперів нівелювання.

1. ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1.1. За заданими географічними координатами - широтою і довготою, які вибирають з міжнародної розграфки північної півкулі, вичислити номенклатуру аркуша карти масштабу 1:10000. Для цього аркуш карти масштабу 1:1000000 ділиться на 144 аркуші карти масштабу 1:100000, далі ділиться на 4 аркуші карти масштабу 1:50000, потім - на 4 аркуші масштабу 1:25000 і на 4 аркуші масштабу 1:10000, як показано в додатку 1.

1.2.3а обчисленими географічними координатами рамки трапеції 1:10000 з таблиць Гауса - Крюгера вибирають прямокутні координати рамки трапеції: спочатку дійсні, потім - умовні. Вибирають зближення меридіанів, вичислюють середнє його значення для даної карти, вибирають довжини сторін, діагональ і площу трапеції з цих же таблиць. Все це графічно оформляється в практичній роботі.

2. ПРОЕКТНА ЧАСТИНА ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Геодезичною основою для великомасштабних знімань можуть бути державні геодезичні мережі: а) тріангуляція і полігонометрія 1,2,3 розрядів, нівелювання I,II,III,IV класів; б) аналітичні мепежі 1-2 pозpядів і технічне нівелювання, в) геодезична знімальна основа, теодолітні і нівелірні ходи.

Середня густота державної геодезичної мережі 1-4 класів становить 1 пункт на 20 км і один репер на 10 км². Студент визначає існуючу густоту геодезичної мережі на карті. Для проведення топографічного знімання в масштабі 1:5000 - 1:2000 потрібно згустити пункти геодезичної основи методом проектування аналітичних мереж місцевого значення

2.1.На четвертій частині карти масштабу 1:25000 запроектувати аналітичну мережу як типову фігуру геодезичного чотирикутника або центральної системи з прив'язкою до пункту державної геодезичної основи. Основну типову фігуру запроектувати з розрахунком один пункт на 1 км . При проектуванні аналітичної мережі другого розряду потрібно дотримуватись вимог, які наведені в таблиці 1.

2.2.У тому випадку, коли запроектована типова фігура геодезичної мережі не забезпечує належної густоти пунктів для топографічного знімання в заданому масштабі, потрібно запроектувати полігонометрію або допоміжні пункти, координати яких будуть визначені методом засічок різної комбінації. При проектуванні засічок, кути повинні бути не менше 30° і не більше 150°, сторони - не більше 0,8- 1,0 км. Середня квадратична помилка виміру кута допускається 10".

Таблиця 1. ВИМОГИ ДО ПРОЕКТУВАННЯ АНАЛІТИЧНОЇ МЕРЕЖІ

2.3.ВИБІР ПРИЛАДІВ І РОЗРАХУНОК ПРОГРАМИ ДЛЯ КУТОВИХ І ЛІНІЙНИХ ВИМІРІВ

Для проведення кутових вимірів потрібно вибрати і обгрунтувати вибір одного з точних або високоточних теодолітів:ТТ-4, ТВ-1, Т-10, Т-2, Т-5К. Для забезпечення необхідної точності потрібно розрахувати кількість прийомів залежно від кількості напрямків на пункті. Установки лімба розраховують за формулою:

де — кількість прийомів.

У теодоліті потрібно зробити всі перевірки, а також дослідити допустимість рену і ексцентриситету. Для виміру вихідної сторони потрібно використати електронний віддалемір СТ-5, 2СТ-10, або електронний тахеометр Redta, які забезпечують належну точність виміру відповідно до інструкції[5].

2.4. ВИБІР ЦЕНТРІВ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ ПУНКТІВ АНАЛІТИЧНОЇ

МЕРЕЖІ

Для надійного закріплення пунктів аналітичної мережі центри вибирають згідно з інструкцією [5], залежно від типу грунту і широти знаходження об'єкту роботи.