6. Список використаної літератури.

7. Додатки. У додатки можуть бути включені:

- додаткові ілюстрації;

- формули, розрахунки;

- договори, інструкції, методики.

Текст роботи варто друкувати, дотримуючись наступних розмірів полів: верхнє, ліве і нижнє – не менш 20 мм, праве – 10 мм.

Помилки, описки і графічні неточності допускається виправляти підчищенням або між рядками виправленого зображення печатним способом чи від руки.

Структурні елементи «Зміст», «Вступ», «Висновок» не нумерують, а їх найменування служать заголовками структурних елементів.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів звіту і заголовки розділів варто розташувати в середині рядка і друкувати прописними буквами без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи варто починати з абзацного відступу і друкувати малими літерами, крім першої – прописної, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Абзацний виступ повинен бути однаковим по всьому тексту роботи рівним п’ятьом знакам. Якщо заголовок складається з 2-х і більше пропозицій, їх розділяють крапкою. Перенос слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовками і наступним або попереднім текстом повинна бути:

• при машинописному способі – не менше трьох інтервалів;

• при машинному способі – не менше двох рядків.

Не допускається розміщати найменування розділу, підрозділу, а також пункту і підпункту в нижній частині сторінки, якщо після нього розташовано тільки один рядок тексту.

Сторінки варто нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації по всьому тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці. Титульний лист включають у загальну нумерацію сторінок. Номер сторінки на титульному листі не проставляють. Ілюстрації і таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію сторінок.

Розділи, підрозділи, пункти і підпункти звіту варто нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах роботи і позначатися цифрами 1,2,3 і т.д., підрозділи нумеруються в межах розділу арабськими цифрами розділеними крапкою, наприклад 1.1, 1.2, 1.3 і т.д.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіка, схеми, діаграми, фотознімки) варто розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилення.

Ілюстрації можуть мати назву, яку поміщують під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією поміщують пояснюючі дані (текст під малюнком). Ілюстрація позначається словом «Рисунок» -, що поміщують разом з назвою ілюстрації після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 3.1 – Схема розміщення…». Ілюстрації варто нумерувати арабськими цифрами порядкової нумерації в межах розділу, за винятком ілюстрацій, що приводяться в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою, наприклад, 3.2 – другий рисунок третього розділу.

Таблиці варто нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що приводяться в додатках. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, розділених крапкою (Таблиця 2.4). Слово «таблиця» вказують ліворуч над таблицею, а далі з прописної букви її назва. Наприкінці заголовка і підзаголовка таблиці крапки не ставлять. Наприклад:

Таблиця 2.4 аналіз товарообігу підприємства протягом року

Назва таблиці повинна бути чіткою, короткою, розкривати її суть, але не повторювати заголовок підмета і присудка. У таблиці необхідно озаглавлювати підмет, присудок; вказувати одиниці виміру; заповнювати таблицю цифрами, а при їх відсутності ставити прочерк; дріб вказувати з однаковим числом цифр після коми, а при дуже малому значенні показника – нулі (0,00). Розмір таблиці не повинен перевищувати розмір стандартного листа, а якщо вона виявилася більшою, тоді частину її варто перенести на наступний лист, вказуючи «Продовження таблиці» - без повторення заголовка. При розподілі таблиці на частини допускається її підмет і присудок заміняти відповідними номерами.

Заголовки граф таблиці друкуються з прописних букв, а підзаголовки – з рядкових, якщо вони складають одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з прописної букви. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки вказують в однині.

Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилення в тексті звіту.

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті чи таблицях, допускається оформляти виносками. Виноски позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Знаки виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дається пояснення і перед текстом пояснення. Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки. Текст виноски поміщають під таблицею або наприкінці сторінки, відокремлюють від таблиці чи тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведено в лівій частині сторінки.

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому, вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного рядка.

Формули і рівняння в роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатку) варто нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули і рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули чи рівняння, розділених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули або рівняння вказують на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому положенні на рядку.

Пояснення значень-символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу або рівняння, варто наводити безпосередньо під формулою в тій же послідовності, у якій вони дані в формулі або рівняння. Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Список літератури включає всі використанні джерела. Розміщувати їх слід в порядку посилення в тексті або в алфавітному порядку Бібліографічний опис повинен проводитись відповідно до встановлених стандартом вимог, мовою оригіналу з дотримуванням усіх передбачених знаків.

Відомості про книжки і брошури включають: прізвище та ініціали автора, заголовок книжки, місто видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Якщо прізвища авторів вказані на титульній сторінці, то бібліографічний опис починається з прізвища авторів, якщо на звороті – з назви джерела (книги, брошури). Якщо книжка написана двома, трьома авторами, то їх прізвища з ініціалами вказують в тій послідовності, в якій вони написані в книжці, брошурі. Якщо авторів більше трьох, можна вказувати прізвище і ініціали тільки перших трьох з додатком слів «та інші».

Посилення в тексті роботи на джерела варто вказувати порядковим номером за переліком посилень, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «…у роботі [5]…»

При цьому оформлення посилення повинно відповідати її бібліографічному опису переліком посилань зі вказівкою номеру.

При посиленнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, рівняння, додатки вказують їх номери. При посиленнях варто писати «…у розділі 2…», «… на рис. 1.3…», «…у табл.. 2.2…», «…за формулою 2.1…», «…у додатку Б…» і т.д.

Додатки варто оформляти як продовження роботи на її наступних сторінках, або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань, на них у тексті.

Якщо додатки оформляють на наступних сторінках, або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань, на них у тексті.

Якщо додатки оформляють на наступних сторінках кожен такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої прописної, симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими буквами з першої прописної повинно бути написано слово «Додаток_» і прописана буква, що позначає додаток.

Якщо додаток (додатки) оформляють окремою частиною роботи, то такий додаток повинен мати титульний лист.

Додатки варто позначати послідовно прописними буквами українського алфавіту, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. (за винятком букв Г, Є, З, І, Ї, О, Ч, Ь).

Складений студентом звіт повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. Аркуші звіту слід зшити. Звіт перевіряється та затверджується керівниками практики.