2. Впорядкування території культурних пасовищ.

Культурні пасовища – угіддя з високопродуктивним і цінним в кормовому відношенні травостоєм, який зберігається тривалий час.

На культурному пасовищі обґрунтовується загінний випас.

Культурні пасовища закріплюються за окремими видами тварин.

Розміщення гуртових і отранних ділянок включає:встановлення гуртів або отар, визначення площі гуртових і отарних ділянок, їх розміщення.

Гурти і отари формуються з врахуванням віку і статі.

З врахуванням складу, розмірів отар визначають площу ділянок та потребу в кормах:

• Загальна потреба.

• Потреба для кожної групи.

• Страховий фонд – 15-20% від всієї території.

• Площі під літні табори.

• Скотопрогони.

• Водопійні майданчики для худоби.

Культурні пасовища – поліпшені пасовища, переважно засіяні злаково-бобовою рослинністю, створені спеціально підібраними сумішами з поступовим поліпшенням травостою.

Території пасовищ, які розміщені на відстані 1,5-2 км, потребують облаштування літніми таборами.

За конфігурацією гуртові або отарні ділянки повинні бути зручним, прямокутними, що довзоляє правильно запроектовувати скотопрогони і літні табори.

Розміщення загонів чергового випасання, умови:

1)тип травостою

2) рельєф території.

3) грунтовий покрив.

4) віддаленість водних джерел і літніх таборів.

На культурних пасовищах границею загонів можуть бути постійні загорожі, електрозагорожі, електропастухи, струмки, канави, ями.

Виділяють три схеми:

• Коли всі загінки загороджені дротом;

• Постійні загорожі по границям великих загонів;

• Постійні загорожі влаштовані по периметру гуртової ділянки, а випас здійснюється за допомогою переносних електропастухів.

На високих схилах проектуються стокорегулюючі смуги(поперек схилу).

Границями загонів можуть бути:

• Постійні дротові загорожі;

• Постійні електропастухи;

• Переносні дротові загорожі і електропастухи;

• Природні урочища.

Розмір літніх таборів.

Влаштування літініх таборів і правильне їх розміщення сприяє підвищенню продуктивності тварин, забезпечення приближення ісць випасання тварин до водопійних майданчиків, скорочення втрати при перевезенні зеленої маси до кормушок.

Кількість літніх таборів залежить від конфігурації пасовищ масиву, кількості тварин і гуртів.

При розміщенні літніх таборів дотримуються таких основних вимог:

1. Літній табір повинен займати центральне положення в кормовому масиві таким чином, щоб холості проїзди були мінімальними.

2. Майданчик, що відводиться під літній табір, повинен бути на підвищених формах рельєфу, ділянка повинна бути сухою з деяким ухилом для стоку атмосферних вод, з глибоким заляганням грунтових вод.

3. Рельєф ділянки повинен бути зручним для будівництва, грунти добре водопроникні.

4. Розміщення літніх таборів слід по можливості біля водойм на віддалі, визначеній прибережною смугою.

5. Повинен мати добрий під’їзд і бути віддаленим від магістральних автодоріг.

6. Біля літніх таборів повинні бути землі, придатні для розміщення кормової при табірної сівозміни.

7. Дотримання санітарно-гігієнічних норма, санітарно-захисних зон між пасовищем, промисловими об’єктами і житловою забудовою.

8. Площа розраховується 30 м ² на 1 голову.

9. Огороджується по периметру, в місцях примикання до скотопрогону ставляться ворота.

Розміщення скотопрогону.

Ділиться на постійні і тимчасові.

Остійні служать для перегону худоби з літніх таборів на гуртові ділянки та загінки.

Огороджується ширина 10-12 м.

В окремих випадках встановлюються тимчасові скотопрогони на певний період, не закріплюється огорожею.

Влаштовується 2 рази на рік.

При розміщення скотопрогону потрібно дотримуватись таких вимог:

1. Розміщується вздовж границь гуртових ділянок, в середині – вздовж коротких сторін ділянок.

2. Повинні забезпечувати найкращий шлях перегону тварин і займати мінімальну площу.

3. По можливості їх прокладати мо межі найменш цінних ділянок пасовищ.

4. Не можна проектувати скотопрогони по перезволожених ділянках.

5. Не повинні проходити на крутих схилах, бровках ділянок (відступ 40-50 м).

6. На щільних грунтах проектують скотопрогони вузькими, на нестійких грунтах – більш широкими.

Площа скотопрогонів – 0,02 – 0,03 від всієї території.

Розміщення водних джерел і водопійних майданчиків.

Як правило в літніх таборах влаштовують артезіанські свердловини з водонапірною вежею, біля якої здійснюють напування худоби.

На території пасовищ випасають дійних корів – водопровід проводиться до кожної загінки.

При відсутності артезіанських свердловин влаштовують автомобільний підвіз води.

При організації пасовища водопостачання виходять із допоміжних віддалей перегону тварин.

Вода повинна відповідати стандартам ГОСТ 2874-54.

Біля берегів річок і озер включають майданчики з крупного щебеня або лісоматеріалів.