- •Тема 15
- •1. Завдання формування землекористувачів, розвитку населених пунктів, виробничих підрозділів і господарських центрів.
- •Поняття виробничих підрозділів та встановлення їх кількості і розмірів.
- •Внутрігосподарська спеціалізація виробничих підрозділів
- •Розвиток територій населених пунктів та визначення їх розмірів.
- •Розміщення та визначення площ господарських дворів.
- •Тема 16: Організація угідь та системи сівозмін.
- •Поняття, завдання і зміст.
- •Поняття типів і видів сівозмін.
- •Організація розміщення окремих видів с.Г. Угідь, типів і видів сівозмін.
- •Трансформація угідь, перехід від фактичної структури до проектної.
- •Поліпшення угідь
- •Тема 17: впорядкування території сівозмін
- •Завдання і зміст впорядкування території сівозмін.
- •Розміщення полів сівозмін
- •Тема 18. Технічна характеристика полів сівозмін
- •Особливості проектування рівновеликрсті полів
- •3 Проектування полів з врахуванням існуючої організації території.
- •Тема 19: Проектування полезахисних лісових насаджень і їх розміщення
- •Полезахисні лісові смуги.
- •Водо регулюючі лісосмуги
- •Розміщення польових лісосмуг магістралей, обслуговуючих та додаткових доріг.
- •Тема 20:Впорядкування території б/н
- •1.Завдання і зміст впорядкування території садів.
- •2. Впорядкування території виноградників:
- •Тема 21: Впорядкування території природних кормових угідь
- •Завдання і зміст
- •Впорядкування території культурних пасовищ.
- •Впорядкування території природних пасовищ
- •Впорядкування території сінокосів
Водо регулюючі лісосмуги
в умовах складного рельєфу проектують водо регулюючі лісосмуги для затримка поверхневого стоку і припинення водної ерозії грунтів.
Головним фактором, щдо визначає їх напрямок – рельєф місцевості.
10-12,5 м – ширина лісосмуги, але залежить від крутості, довжина і експозиції схилів, здатності грунтів протистояння змиву, рослинний покрив, придатність земель для вирощування певних видів с.г. культур.
Водо регулюючі лісосмуги проектуються в нашій зоні на рубежах еколого-технічних груп грунтів: 0°-3°, 3°-7°, більше 7°, більше 10°.
Виходячи з цього лісосмуги проектуються поперек схилу.
Розміщення польових лісосмуг магістралей, обслуговуючих та додаткових доріг.
Польова шляхова мережа с.г. підприємства повинна забезпечувати зручне транспортне сполучення між населеними пунктами, фермами, господарськими дворами і сівозмінними масивами, полями сівозмін і окремих робочих ділянок.
При проектування мережі необхідно дотримуватись таких вимог:
Мінімальна протяжність доріг.
Прямолінійність.
Зручність господарського використання.
Дотримання технічних вимог.
Суміщення доріг з границями полів сівозміню
За своїм призначенням польові дороги діляться на:
Польові магістральні;
Лінії обслуговування машинно-транспортних агрегатів;
Допоміжні дороги.
В залежності від розмірів сівозмінних масивів польові дороги проектуються шириною 8-10 м або 6-8 м для забезпечення 2-стороннього руху.
Лінії обслуговування проектуються по коротким сторонам полів.
Крім ліній обслуговування проектуються допоміжні дороги по довгим сторонам шириною 4-5 м.
Тема 20:Впорядкування території б/н
1.Завдання і зміст впорядкування території садів.
Завданням б/н і зміст впорядкування території в тому числі і садів полягає в наступному:
-створеня сприятливих умов,росту і розвитку плодових дерег,виноградників та інших насаджень,високопродуктивне використання техніки,трудових ресурсів,для отримання максимальної кількості плодовоягідної продукції.
Впорядкування території садів включає просторове розміщення:
1.порід і сортів
2.кварталів і бригадних ділянок
3.підсобних господарських центрів
4.захисних лісових насаджень
5.шляхові мережі
6.водних джерел
7.зрош. і осушувальні мережі
8.плодовоягідних і виноградних розсадників
Впорядкування території всіх б/н має свої особливості:
-територія проектується дуже детально тому для проектування використовують планові матеріали в масштабі 1:2000 або 1:500 з січенням рельєфу 0,5-1,0 м.
В проектах організації території в с/г п-в передбачають загальні положення розташування б/н.
При розміщенні порід і сортів враховують:
-строки догляду і збирання урожаю
-рельєф території
-експозиції схилів
-грунтові умови
-клімат.
При виборі місця розташування саду потрібно вивчити:
1.природні умови
2.попти населення на ті чи інші сорти плодових культур
3.розміщення садів потрібно передбачати поблизу міст та промислових зон,консервних заводів тощо.
Під загальну площу саду,під ягідні культури виділяють 10-15%,під кісточкові 20-25%,під зерняткові 60-70%.
Породи і сорти б/н розміщують так щоб забезпечити рівномірність завантаженості людей за доглядом і збором урожаю у садах.Одно-двох породні сади не забезпечують цих вимог.
При розміщенні плодових насаджень залежить від природніх умов (яблуня,груша,слива дуже вимоглива до грунтів;яблуня і слива-вологолюбиві;груша-сухостійка;черешня і вишня-сухостійка,вибагливі до умов росту-розміщують на середніх і верхніх схилах).
В саду повинні бути:
-основні(6-7 рядів)
-сорти опилювачі(2-3 ряди)
Ряди плодових дерев розміщуються в залежності від:
-площі
-доброго освітлення
-зрошувальної сітки
-ефективного використання техніки
-підживлення.
У великих с/г п-вах,що спеціалізуються по вирощуванні саду,територія саду поділяється на бригади і відділення.Розмір бригади або віділення залежить від природно сортової структури,з таким розрахунком ,що в п-вах формують 4-5 бригад по 125-160 га,щоб на кожного члена бригади в середньому припадало 4 га саду.
Кварталом-називають ділянку саду або виноградника,яка зайнята декількома взаємозапилюючими сортами,як правило однієї породи квартали обмежують дорогами і лісосмугами.В садах проектують квартали 12-24 га,з співвідношенням сторін 400-600 м.
Проектування доріг на садах проектують 3 видів:
-дороги лісозахисні
-міжквартальні
-магістральні.
Захисні смуги забезпечують створення мікроклімату,захищають дерева від замерзання,від опадання плодів,зменшують випаровування 25-30%,підвищують вологість в кварталі,знижують швидкість вітру на 40-50%.В дощові періоди лісосмуги мають негативний вплив на дозрівання плодів,в цьому випадку роблять прорізування лісосмуг.
Водні джерела в садах потрібно щоб було повне забезпечення водою для поливу,підживлення і при оприскуванні.
В залежності від розміру саду проектують і розміри водних споруд.Для боротьби із шкідниками і хворобами,воду,використовують для оприскування(1 м³ на 1 га).Для яблуні за вегетаційний період -15 оприскувань,для кісточкових(сливи-6-9,вишні,черешні-6 оприскувань).