- •Диференційна діагностика моторної алалії і порушень слуху
- •Диференційна діагностика моторної алалії і дитячої моторної афазії
- •Диференційна діагностика моторної алалії і дитячої і порушень мовлення, викликаних інтелектуальною недостатністю
- •Диференційна діагностика моторної алалії і аутизму (Синдром Каннера)
Диференційна діагностика моторної алалії і дитячої моторної афазії
Критерії порівняння |
Моторна алалія |
Дитяча моторна афазія |
Анамнез |
Вплив патологічних чинників спостерігається в пренатальний і ранній постнатальний період (до 3 років) |
Вплив патологічних чинників відбувається у віці після 3 років |
Механіз і порушення |
Недорозвинення мовлення как системи |
Вибірковість в ураженні будь-якої з підсистем мови (лексичної, граматичної, фонетико-фонематичної) |
Необхідність корекційного впливу |
Необхідна цілеспрямована корекція мовлення |
Можливе спонтанне відновлення мовлення |
Порушення ЦНС |
Симптомы ураження головного мозку не яскраво выражені |
Симптомы локального ураження головного мозку |
Диференційна діагностика моторної алалії і дитячої і порушень мовлення, викликаних інтелектуальною недостатністю
Критерії порівняння |
Моторна алалія |
Інтелектуальна недостатність |
Суть порушення |
Форма патології мовленнєвої діяльності, результат незасвоєння в онтогенезі структурно-функціональних закономірностей мови при збереженні немоленнєвих психічних процесів |
Порушення розвитку мовлення – результат патології пізнавальної діяльності |
Передмовленнєвний розвиток |
Відповідає віку |
Затримка термінів виникнення гуління, лепету |
Динаміка развитку мовлення |
Спонтанно мовленням не оволодывають, немає стрибків в темпі розвитку |
1. до 6-7 р. на основі наслідування опановують простим граматичним стереотипом 2. під час оволодіння стереотипом темп оволодіння мовленням прискорюється |
Імпресивне мовлення, встановлення причинно-наслідкових зв'язків |
Розуміння зверненого мовлення выдносно збережене, розуміють складні синтаксичні конструкції, роблять спробу виражати у мовленні причинно-наслідкові зв'язки доступними засобами мовлення (інтонація, псевдослова, звуконаслідування, «звукові жести», кінетичне мовлення) |
Висловлюють лише самі елементарні причинно-наслідкові зв'язки, розуміння мовлення утруднене |
Формально-мовні порушення мовлення (граматична будова мовлення) |
Аграматизми (на рівні синтаксису зв'язного тексту та окремих висловлювань, на морфологічному рівні), труднощі у пошуку слів, виборы морфем і встановленны порядку слів |
Мовлення логічно бідне або алогічно може бути правильним у формально-мовному (граматичному) відношенні |
Запас знань і уявлень |
Важко актуалізується у мовленні |
Обмежений |
Невербальне мислення |
Збережене (класифікація, виключення 4-го зайвого, поівняння) |
Порушене вербальне мислення |
Ступень научуваності |
Висока |
Низька |
Критичність |
Критичні до власного мовлення, мовленнєвий негативізм |
Некритичні |
Диференційна діагностика моторної алалії і аутизму (Синдром Каннера)
Критерії порівняння |
Моторна алалія |
Аутизм |
За визначенням |
Мовленнєва патологія |
Особлива психічна аномалія, нарушення формування емоційного контакту з наволишнім світом |
Ранній розвиток мовлення |
Мовлення розвивається неповноцінно |
Ранній мовленнєвий розвиток - норма, за темпом може обганяти однолітків При втраті мовлення розмовляє сам із собою і уві сні |
Реакція на звернене мовлення |
Збережена постійна реакція на мовлення оточуючих |
Не реагує на звернене мовлення, але процес розуміння мовлення не порушений |
Психопатологічні симптоми |
Відсутні |
Відзначаються психопатологічні симптоми, фобії і непередбачувані реакції |
Особенности психического развития |
Може спостерігатися ЗПР, дифіцитарний розвиток |
Може спостерігатися РВ та нерівномірне спотворення психічних процесів |
Експресивне мовлення |
Активно використовують зародки мовлення (вербального і невербального), стан мовлення не залежить від навколишнього оточення |
Одночасне вживання лепетних і складно організованих, правильних за мовленнєвою структурою висловлюваня, не вживають слова ТАК і Я, стійкі аграматізми в незнайомій обстановці |
Міміко-жестове мовлення |
Активно використовують у спілкуванні |
Не використовують жести і міміку (розпад) |
Ехолалії |
Не відмічаються |
Зустрічаються безпосередні та відставлені в часі ехолаліі |
Просодика |
Не порушена |
Своєрідні порушення просодичної сторони мовлення - уповільнення темпу, скандована і римована вимова, висока тональність голосу |
Спілкування |
Прагнення до контактів (крім випадків мовленнєвого негативізму) |
Відмова від спілкування |
Емоційно-вольова сфера |
Адекватність эмоцій |
Неадекватність эмоційних реакцій |
Моторика |
Відностно збережена (виключення) |
Стереотипія у рухах і діях, своєрідність ходи, ходіня по сходах, труднощі просторового орієнтування, потряхуванія тіла, самостімуляції |