Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тацій, Рогожин, Гончаренко - Історія держави і...doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
4.51 Mб
Скачать

1 Старцев в. Н. Внутренняя политика Временного правительства. — с. 214.

7 Сафронова и. П. Государство и право России в период с февраля до 25 октября 1917 г — X. 1965 — с. 65—€6.

32

російському з'їзді селянських депутатів з промовою про аграрне питання виступив В. Ленін. Він запропонував оголосити землю все­народною власністю і передати її без викупу селянам, не чекаючи скликання Установчих зборів.

Як і в усій країні, селянський рух в Україні у 1917 р. набув різноманітних форм. Селяни вимагали перерозподілу орендних зе­мель, збільшення їх фонду, зменшення орендної платні. Пізніше набули поширення радикальніші форми боротьби — захоплення приватновласницьких луків, поміщицького інвентаря. У перші міся­ці після лютого в Україні відбулося понад 900 селянських виступів.

Тимчасовий уряд перешкоджав самовільному захопленню :»•-мель. 8 квітня 1917 р. у спеціальній постанові він висловився про надання повноважень губернським комісарам діяти разом з місце­вими громадськими комітетами в напрямі «негайного припинення будь-яких посягань на аграрному ґрунті проти особи та власності громадян». З цією метою у розпорядження губернських комісарів виділялися військові команди. Уряд гарантував землевласникам відшкодування збитків.

8 липня 1917 р. головнокомандувач Нівденно-Західного фрон­ту, що проходив територією України, видав обов'язкову постанову • Про порядок збирання врожаю у зоні фронту», яка встановлювала для селян порядок оплати їхньої праці під час збирання врожаю на поміщицьких землях. Постанова передбачала направлення до ви­правно-арештантських відділень строком до 3-х років осіб, які пе­решкоджали збиранню хліба або вчиняли насильницьке захоплен­ня посівів чи врожаю, тварин та інвентаря.

29 вересня 1917 р. уряд ухвалив рішення про утворення в гу­берніях, де відбулися селянські заворушення, особливих комітетів з поміщиків та представників центральної влади, інакше — польо­вих земельних судів. Вони мали вживати невідкладні заходи з при­душення селянського руху. Але солдати — селяни, переодягнені у шинелі, — виявилися ненадійними захисниками землевласників, вони нерідко переходили на бік бідних селян.

Більшовики, готуючись до захоплення влади, використали по­милки Тимчасового уряду у вирішенні аграрних проблем у своїх політичних інтересах.

Правове регулювання праці. Для робітничого класу прийняття нових законів про охорону праці було нагальною потребою. Нестерп­ні умови праці, фактичне скасування завоювань у галузі охорони праці, які були здобуті до війни, висували на порядок денний за­вдання боротьби за прогресивне, всебічне робітниче законодавство Але Тимчасовий уряд у своїй декларації від 3 березня 1917 р. обми-

33

Розділ І. Устрій і право України після перемоги Лютневої революції

н ув робітниче питання. Через кілька днів, 9 березня, він прийняв постанову, в якій пообіцяв переглянути старе фабричне законодавс­тво. Ири міністерстві торгівлі та промисловості було створено відділ праці «з метою розроблення заходів, спрямованих на забезпеченим трудящому класу того становища, яке по праву має займати народ­на праця — основний фактор народного багатства»1.

6 травня 1917 р. у складі першого коаліційного уряду було створено міністерство праці, яке після липневих подій розпочало призначати обласних, районних і міських комісарів праці. Були створені також два обласні комісаріати праці: один — для Донбасу, другий — для решти України.

Водночас було збережено порядок, який існував ще па царату, коли провідні підприємницькі організації з мстою врахування їх­ньої думки подавали свої висновки на всі законопроекти з робітни­чого питання безпосередньо урядові.

Багато підприємців чинили опір законодавчому регулюванню робочого часу, насамперед упровадженню 8-годинного робочого дня. Однак Тимчасовий уряд під тистком робітничих Рад санкціонував у середині березня впровадження 8-годинного робочого дня, хоч за­гального закону з цього питання так і не було видано. Незважаючи на це, протягом березня — квітня 1917 р. 8-годинний робочий день був практично впроваджений на багатьох промислових підприємст­вах. Провідну роль у цьому відіграли Ради робітничих і солдатсь­ких депутатів, які примушували місцеві товариства фабрикантів та заводчиків укладати з ними угоди про впровадження 8-годинного робочого дня або встановлювати новий порядок безпосередньо свої­ми розпорядженнями. Так, робітники Харкова у березні 1917 р. установили явочним порядком 8-годинний робочий день на заводах «Герлях і Пульст», Шиманського, «Гельферіх-Саде», одержавши згодом на це відповідну санкцію Харківської Ради. Профспілковий комітет Харківського паровозобудівного заводу явочним порядком упровадив 8-годинний робочий день. Незважаючи на опір адмініст­рації, завод перейшов на такий режим роботи2. В Одесі виконком Ради робітничих депутатів напередодні 1 травня 1917 р. ухвалив запровадити 8-годинний робочий день, для чого вирішив провести переговори з товариством фабрикантів і власниками заводів. Ос­танні не дали згоди на це, але робітники самі провели в життя постанову виконкому3.

1 Старцев В. И. Внутремняя полнтика Временного правительства. — С. 211.

2 Хврьков в 1917 г. — X., 1957. — С. 25—36.

3 Октябрь на Одссщине. — О., 1957. — С. 4.

34