Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тацій, Рогожин, Гончаренко - Історія держави і...doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
15.08.2019
Размер:
4.51 Mб
Скачать

3. Розвиток федеративних зв'язків

§ 3. Розвиток федеративних зв'язків усрр

з РСФРР та іншими радянськими

республіками

Розділ 1. Держала і прало в роки громадянської яійни і лосиної інтервенції

Н а останньому засіданні IV Всеукраїнського з'їзду Рад було обрано ВУЦВК у кількості 82 членів і 44 кандидатів. Серед членів ВУЦВК було 74 комуністи, 2 укапісти, 3 лівих есерів (боротьбисти), З безпартійних.

ВУЦВК і Раднарком, керуючись рішенням IV конференції КП(б)У «Про роботу на селі», ЗО квітня ухвалили постанову про ор­ганізацію комітетів незаможних селян. Комнезами відрізнялися від комбідів. Якщо останні створювалися у більшості випадків там, де не було сільських Рад, або замість них і тому вважалися органами влади, то комнезами виникали поряд з місцевими Радами і працю­вали під їхнім керівництвом. Масова організація комнезамів розпо­чалася в червні—липні 1920 р. Була створена 800-тисячна організа­ція незаможників, яка відіграла помітну роль у зміцненні радянсь­кої влади, в проведенні більшовицької продовольчої політики.

В умовах боротьби з польськими інтервентами та Врангелем радянська влада формувала надзвичайні органи безпосередньо у прифронтовій зоні. На більшій частині УСРР створювалися і діяли Ради. Водночас зберігалися центральні органи влади й управління, передбачені Конституцією 1919 р.

Наступ Червоної армії викликав революційний сплеск у За­хідній Україні. У Тернополі 8 липня 1920 р. більшовики сформува­ли тимчасовий радянський уряд Східної Галичини — Галицький революційний комітет на чолі з В. Затонським, а на місцях — по­вітові, міські та сільські ревкоми. Було проголошено створення Га­лицької радянської соціалістичної республіки. Галицький ревком видав декрети про встановлення радянської влади у Східній Гали­чині, скасування усіх законів австро-угорської монархії та Польщі, конфіскацію поміщицьких та церковних земель, про націоналізацію банків і промисловості та низку інших декретів. Проте в 1920 р. більшовикам не вдалося утвердити радянську владу в Західній Україні та домогтися її возз'єднання з УСРР. Переважна більшість населення не підтримувала владу ревкомів.

У листопаді 1920 р. в Харкові відбулася V конференція КП(б)У, яка накреслила свої основні завдання у зв'язку з переходом до ми­рної праці. У сфері державного будівництва насамперед ставилося завдання організації переходу влади від надзвичайних органів до Рад. Було прийнято рішення про перевибори Рад. В основу вибор­чої кампанії покладався принцип скликання широких робітничих конференцій, загальних зборів, мітингів. У жовтні— грудні 1920 р. у багатьох промислових центрах були обрані міські Ради. ЦК КП(б)У надзвичайними методами, аж до нелегітимних, забезпечив проле­тарську більшість та комуністичне партійне керівництво в Радах.

ід.р.ііииіп зв'язки радянських республік до укладення 1 неннио-політичного союзу. Наприкінці 1918 — на почат-'ку 1919 рр. набули розвитку такі форми зв'язків між радянськими республіками, які склалися ще наприкінці 1917 — на початку 1918 рр. Ці форми державних зв'язків визначалися тотожністю суспільно-економічного і полі­тичного ладу, керівною роллю ЦК комуністичної партії на території усіх радянських республік, що забезпечувало у будівництві феде­рації особливе становище РСФРР. Цій федерації було притаманно чимало рис, властивих унітарній державі.

Керуючись вказівками ЦК РКП(б), Тимчасовий робітничо-се­лянський уряд УСРР в декларації від 26 січня 1919 р. заявив, що міцний зв'язок між усіма радянськими республіками є передумо­вою торжества радянської влади в Україні. 28 січня Тимчасовий робітничо-селянський уряд УСРР за ініціативою ЦК РКІІ(б) звер­нувся безпосередньо до радянських урядів, Росії, Латвії, Білорусі, Естляндії та Литви з пропозицією укласти тісний оборонний союз. Провідною силою процесу об'єднання виступали більшовики, які привносили у пролетарські маси дух класової інтернаціональної со­лідарності, що згуртовував їх на загальній політичній платформі радянської влади. На цьому етапі більшовицькі лозунги, демагогічні за своїм характером, ще позитивно сприймалися значною частиною пролетарів.

Більшовики прагнули передусім забезпечити єдине команду­вання Червоною армією України і збройними силами РСФРР. З цією метою Тимчасовий робітничо-селянський уряд УСРР ви­рішив направити постійного представника командування українсь­кої Червоної армії до Ставки головнокомандувача збройних сил РСФРР. 11 лютого 1919 р. нарком військових справ України М. По-дюйський видав наказ, згідно з яким військове законодавство РСФРР, а також накази та розпорядження Реввійськради і Нарко­мату військових справ РСФРР поширювалися на територію Украї-жж. Встановлювалися також тісні зв'язки між окремими військовим установами і органами радянських республік, утворювалися деякі

158

159

Розділ 1. Держава і право я роки громадянської війни і воєнної інтервенції