- •Програмні питання з цивільного права україни
- •Поняття приватного права та його співвідношення з цивільним
- •Поняття цивільного права
- •Предмет цивільного права України
- •Функції цивільного права
- •Принципи (загальні засади) цивільного права
- •Система цивільного права України
- •Джерела цивільного права України
- •Система цивільного законодавства
- •Дія цивільних законів у часі
- •Аналогія цивільного закону
- •Аналогія цивільного права
- •Загальна характеристика Цивільного кодексу України
- •Поняття цивільних правовідносин (цивільного правовідношення)
- •Структура цивільного правовідношення
- •Держава як учасник цивільних правовідносин
- •Суб'єктивне цивільне право і суб'єктивний цивільний обов'язок
- •Види цивільних правовідносин
- •Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
- •Класифікація юридичних фактів у цивільному праві України
- •Поняття фізичної особи та її юридичні властивості
- •Ознаки індивідуалізації фізичної особи в цивільному обороті
- •Поняття і принципи цивільної правоздатності фізичної особи
- •Поняття і зміст цивільної дієздатності фізичної особи
- •Види дієздатності фізичної особи
- •Правоздатність фізичної особи у сфері підприємницької діяльності
- •Підстави обмеження фізичної особи в дієздатності
- •Юридичні наслідки обмеження фізичної особи в дієздатності
- •Підстави визнання фізичної особи недієздатною
- •Юридичні наслідки визнання фізичної особи недієздатною
- •Підстави визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •Юридичні наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •Підстави оголошення фізичної особи померлою
- •Юридичні наслідки оголошення фізичної особи померлою
- •Акти цивільного стану та їх значення в цивільному праві
- •Особисті немайнові відносини як предмет цивільного права
- •Поняття особистих немайнових прав фізичної особи
- •Види особистих немайнових прав фізичної особи
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Особисті немайнові права, що забезпечують суспільне буття фізичної особи
- •Зміст та здійснення особистих немайнових прав
- •Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав
- •Поняття та підстави відшкодування моральної шкоди
- •Захист права фізичної особи на гідність та честь
- •Поняття юридичної особи та її ознаки
- •Теорії юридичної особи в цивілістичній науці
- •Засоби індивідуалізації юридичної особи
- •Немайнові права юридичної особи
- •Правоздатність юридичної особи
- •Дієздатність юридичної особи та порядок її реалізації
- •Органи юридичної особи
- •Види юридичних осіб
- •Види господарських товариств
- •Способи створення юридичної особи
- •Державна реєстрація юридичних осіб
- •Установчі документи юридичної особи
- •Філія юридичної особи
- •Припинення юридичної особи
- •Поняття об‘єктів цивільних прав
- •Види об’єктів цивільних прав
- •Поняття речей та майна
- •Класифікація речей у цивільному праві
- •Нерухомі речі як об‘єкти цивільних прав
- •Гроші та цінні папери як об‘єкти цивільних прав
- •Дії та послуги як об‘єкти цивільних прав
- •Поняття і умови здійснення суб’єктивних цивільних прав
- •Межі здійснення цивільних прав
- •Способи здійснення цивільних прав
- •Виконання цивільних обов‘язків
- •Суб‘єктивне цивільне право на захист
- •Самозахист цивільних прав
- •Форми захисту цивільних прав
- •Поняття представництва та його суб’єкти
- •Підстави виникнення та види представництва
- •Повноваження представника та передоручення
- •Представництво без повноважень
- •Поняття і види довіреності
- •Вимоги до довіреностей
- •Поняття строків та термінів у цивільному праві України
- •Класифікація строків і термінів
- •Правила обчислення строків і термінів
- •Поняття та значення строку позовної давності
- •Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •Види строків позовної давності
- •Перебіг строку позовної давності
- •Зупинення строків позовної давності
- •Переривання строків позовної давності
- •Застосування строків позовної давності
- •Поняття правочину у цивільному праві України та його ознаки
- •Класифікація правочинів
- •Умовні правочини
- •Умови дійсності правочинів
- •Форма правочину
- •Правові наслідки недотримання форми правочину
- •Воля учасника правочину та її юридичне значення
- •Правочини з недоліками волі
- •Види недійсних правочинів
- •Правові наслідки недійсності правочину
- •Тлумачення правочину
- •Поняття цивільно-правової відповідальності
- •Підстави виникнення відповідальності в цивільному праві
- •Умови цивільно-правової відповідальності
- •Поняття права власності
- •Зміст суб‘єктивного права власності
- •Загальні засади здійснення права власності Стаття 319 цк
- •Способи набуття права власності
- •Підстави припинення права власності
- •Ризик випадкового знищення майна
- •Форми і види права власності
- •Право довірчої власності
- •Право спільної власності
- •Система засобів захисту права власності в цивільному праві
- •Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикація)
- •Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння
- •Право користування чужим майном (сервітут) Статтi 401 -406
- •Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •159 Загальні положення про гарантію
- •160 Поняття та види застави
- •161 Поняття договору та його значення
- •162 Функції договору, як правового засобу регулювання відносин
- •163 Класифікація цивільно-правових договорів
- •164 Зміст договору
- •165 Структура договору як документу
- •166 Форма договору
- •167 Стадії укладення договору (оферта, акцепт)
- •168 Врегулювання переддоговірних спорів.
- •169 Зміна та розірвання договору
- •171.Зобов’язання з публічної обіцянки винагороди
- •Зобов’язання, що виникають зі створення загрози (життю, здоров’ю, майну)
- •Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •Поняття та система деліктних зобов’язань
- •Загальні умови виникнення зобов’язання із заподіяння шкоди (деліктних зобов’язань)
- •Зобов’язання по відшкодуванню моральної шкоди
- •Особливості відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •Зобов’язання по відшкодуванню шкоди, завданої життю та здоров’ю
- •Поняття та система спадкового права України
- •181. Основні поняття спадкового права.
- •182. Суб’єкти спадкових відносин. Усунення від права спадкування.
- •183. Час та місце відкриття спадщини.
- •184. Поняття та склад спадщини.
- •185. Спадкування за заповітом.
- •186. Поняття та вимоги до заповіту.
- •187. Види заповітів.
- •188. Скасування та зміна заповіту.
- •189. Зміст заповіту.
- •190. Право на обов’язкову частку у спадщині (привілейовані спадкоємці).
- •191. Спадкування за законом.
- •192. Умови та черговість спадкування за законом.
- •193. Черги спадкоємців за законом.
- •194. Спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія.
- •195. Порядок прийняття спадщини.
- •196. Відмова від спадщини.
- •197. Оформлення права на спадщину.
- •198. Відумерлість спадщини.
- •199. Частки спадкоємців у спадщині.
- •200. Охорона спадкового майна та управління спадщиною.
- •201. Виконання заповіту.
- •202. Спадковий договір.
- •203. Поняття договору купівлі-продажу.
- •204. Види договорів купівлі-продажу.
- •205. Елементи договірного зобов’язання купівлі-продажу.
- •206. Форма договору купівлі-продажу.
- •207. Права та обов’язки продавця:
- •208. Права та обов’язки покупця:
- •209. Правові наслідки порушення договору купівлі-продажу.
- •210. Право покупця, який придбав товар неналежної якості.
- •211. Захист справ споживачів в Україні
- •212. Поняття договору міни та його видова характеристика
- •213. Елементи договірного зобов’язання міни
- •214. Предмет договору міни
- •215. Форма договору міни
- •216. Права та обов’язки покупця та продавця за договором міни
- •217. Відповідальність за порушення зобов’язання з договору міни
- •218. Поняття договору поставки та його видова х-ка
- •219. Сторони та суб’єкти поставки
- •220. Предмет поставки
- •221. Форма договору поставки
- •222. Порядок реалізації договору поставки.
- •223. Права та обов’язки постачальника
- •224. Права та обов’язки покупця:
- •225. Наслідки порушення договору поставки
- •226. Поняття договору дарування та його видова характеристика.
- •227. Сторони договору дарування.
- •228. Предмет договору дарування.
- •229. Форма договору дарування
- •230. Права та обов’язки сторін у договорі дарування.
- •231. Поняття договору ренти та його видова характеристика.
- •232. Поняття та особливості ренти
- •233. Елементи договірного зобов’язання ренти.
- •234. Права та обов’язки одержувача ренти.
- •235. Права та обов’язки платника ренти.
- •236. Ризик випадкового знищення чи пошкодження майна в договорі ренти.
- •237. Поняття договору довічного утримання.
- •238. Елементи договору договірного зобов’язання довічного утримання.
- •239. Права та обов’язки відчужувача.
- •240. Права та обов’язки набувача.
- •241. Поняття договору найму та його видова х-ка.
- •242. Види договорів найму.
- •243. Елементи договірного зобов’язання найму.
- •244. Строки в договорі найму.
- •245. Прав та обов’язки наймача.
- •246. Права та обов’язки наймодавця.
- •247. Порядок укладення договору піднайму.
- •248. Юридична доля поліпшень майна, що зроблені наймачем.
- •249. Припинення договору найму.
- •250. Поняття договору підряду та його видова характеристика.
- •253. Ціна та кошторис у договорі підряду.
- •254. Права та обов’язки підрядника.
- •256. Якість роботи в договорі підряду.
- •258. Поняття та види договорів з надання послуг.
- •259. Загальні положення про договір з надання послуг.
- •260. Поняття та основні елементи договору доручення.
- •261. Права та обов'язки повіреного та довірителя. Обов’язки повіреного
- •Обов’язки довірителя
- •262. Припинення договору доручення та його юридичні наслідки. Припинення договору доручення
- •Наслідки припинення договору доручення
- •263. Поняття та елементи договору комісії.
- •264. Права та обов'язки комітента і комісіонера.
- •265. Агентський договір.
- •266. Поняття та види транспортних договорів.
- •267. Загальні положення про договір перевезення.
- •268. Договір перевезення вантажу
- •269. Договір перевезення пасажира.
- •270. Договір чартеру (фрахтування).
- •271. Договір транспортного експедитування.
- •273. Форми безготівкових розрахунків.
- •274. Поняття договору позики.
- •275. Елементи договірного зобов'язання позики
- •276. Форма догвору позики.
- •277. Права та обов'язки в договрі позики.
- •278. Поняття та сторони банківського вкладу.
- •279. Предмет договору банківського вкладу.
- •280. Форма договору банківського вкладу.
- •281. Види банківських вкладів.
- •282. Поняття та сторони договору банківського рахунка.
- •283. Предмет договору банківського рахунка.
- •284. Укладення договору банківського рахунка.
- •285. Порядок і підстави списання грошових коштів з банківського рахунка. Підстави списання грошових коштів з рахунка
- •Черговість списання грошових коштів з рахунка
- •286. Розірвання договору банківського рахунка.
- •287. Договір банківського кредитування.
- •288. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •289. Ліцензійний договір: поняття, суб'єкти, предмет
- •290. Строки ліцензійних договорів.
- •291. Договори про створення за замовленням об'єкта права інтелектуальної власності.
- •292. Договори про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
- •293. Договір комерційної концесії.
- •294. Поняття та види спільної діяльності.
- •295. Поняття договору про спільну діяльність.
- •296. Форма договору про спільну діяльність.
- •297. Договір простого товариства.
- •298. Правовий режим спільного майна учасників за договором простого товариства.
- •299. Ведення спільних справ учасників договору простого товариства за спільними зобов'язаннями.
- •300. Відповідальність учасників договору простого товариства за спільними зобов'язаннями.
Поняття та підстави відшкодування моральної шкоди
Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
2. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Захист права фізичної особи на гідність та честь
1. Кожен має право на повагу до його гідності та честі.
2. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.
3. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Поняття юридичної особи та її ознаки
Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов‘язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді, або третейському суді. Істотними ознаками юридичної особи є: 1) організаційна єдність; 2) наявність відокремленого майна; 3) участь у цивільному обігу від власного імені; 4) здатність нести самостійну майнову відповідальність; 5) здатність бути позивачем та відповідачем в судах.
Суб'єктом цивільних правовідносин може бути не лише фізична особа, й юридична особа, тобто організація, створена та зареєстрована у встановленому законом порядку (ст. 80 ЦК).
Однак для того, щоб певну організацію було визнано юридичною особою, вона повинна мати такі ознаки:
• організаційна єдність, тобто юридична особа повинна мати певну структуру, яка характеризується наявністю системи соціальних взаємозв'язків членів юридичної особи та їх структурною і функціональною диференціацією (органи управління, структурні підрозділи тощо). Переважно зазначена організаційна структура закріплюється в установчих документах організації;
• реєстрація у встановленому законом порядку, тобто юридичну особу має бути легалізовано державою, шляхом засвідчення факту її створення. Державна реєстрація юридичної особи здійснюється на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Дані державної реєстрації вносяться до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення;
• наявність цивільної правоздатності та дієздатності, тобто юридична особа повинна мати соціально-правову можливість бути визнаною учасником цивільних правовідносин;
• майнова відокремленість, тобто юридична особа повинна мати в наявності відокремлене майно. При цьому, вказане майно має бути відокремлено як від майна колективу, так і від майна держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади та інших юридичних осіб, в тому числі й вищого рівня. Це майно може перебувати в особи як на праві власності, так і на інших речових правах;
• самостійна майнова відповідальність за зобов'язаннями, тобто юридична особа повинна нести самостійну відповідальність за зобов'язаннями всім своїм майном. При цьому, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом;
• виступ у цивільному обігу та при вирішенні спорів в судах від власного імені, тобто кожна юридична особа виступає в правовідносинах від свого імені. При цьому, найменування юридичної особи має містити інформацію про її організаційно-правову форму (AT, ТзОВ тощо) та характер діяльності. Крім повного найменування юридична особа може мати скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи (ст. 90 ЦК).
Як і будь-який учасник цивільного обороту, юридична особа має бути наділена правоздатністю та дієздатністю.
Цивільна правоздатність юридичної особи має загальний (універсальний) характер, тобто вона здатна мати такий самий обсяг цивільної правоздатності, що й фізична особа, крім тих прав, які за своєю природою можуть належати лише людині, наприклад, право на життя, здоров'я, честь, гідність тощо. При цьому, окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, юридична особа може здійснювати після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Іноді за рішенням суду обсяг цивільної правоздатності юридичної особи може бути обмежено. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 91 ЦК).
Цивільна дієздатність юридичної особи виникає одночасно з виникненням у неї цивільної правоздатності. Цивільна дієздатність юридичної особи здійснюється або через систему органів юридичної особи, або, у випадках, встановлених законом, через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (ст. 92 ЦК).
Що ж до цивільної деліктоздатності юридичної особи, то юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним їй майном, тобто учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.