- •Програмні питання з цивільного права україни
- •Поняття приватного права та його співвідношення з цивільним
- •Поняття цивільного права
- •Предмет цивільного права України
- •Функції цивільного права
- •Принципи (загальні засади) цивільного права
- •Система цивільного права України
- •Джерела цивільного права України
- •Система цивільного законодавства
- •Дія цивільних законів у часі
- •Аналогія цивільного закону
- •Аналогія цивільного права
- •Загальна характеристика Цивільного кодексу України
- •Поняття цивільних правовідносин (цивільного правовідношення)
- •Структура цивільного правовідношення
- •Держава як учасник цивільних правовідносин
- •Суб'єктивне цивільне право і суб'єктивний цивільний обов'язок
- •Види цивільних правовідносин
- •Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
- •Класифікація юридичних фактів у цивільному праві України
- •Поняття фізичної особи та її юридичні властивості
- •Ознаки індивідуалізації фізичної особи в цивільному обороті
- •Поняття і принципи цивільної правоздатності фізичної особи
- •Поняття і зміст цивільної дієздатності фізичної особи
- •Види дієздатності фізичної особи
- •Правоздатність фізичної особи у сфері підприємницької діяльності
- •Підстави обмеження фізичної особи в дієздатності
- •Юридичні наслідки обмеження фізичної особи в дієздатності
- •Підстави визнання фізичної особи недієздатною
- •Юридичні наслідки визнання фізичної особи недієздатною
- •Підстави визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •Юридичні наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •Підстави оголошення фізичної особи померлою
- •Юридичні наслідки оголошення фізичної особи померлою
- •Акти цивільного стану та їх значення в цивільному праві
- •Особисті немайнові відносини як предмет цивільного права
- •Поняття особистих немайнових прав фізичної особи
- •Види особистих немайнових прав фізичної особи
- •Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи
- •Особисті немайнові права, що забезпечують суспільне буття фізичної особи
- •Зміст та здійснення особистих немайнових прав
- •Цивільно-правовий захист особистих немайнових прав
- •Поняття та підстави відшкодування моральної шкоди
- •Захист права фізичної особи на гідність та честь
- •Поняття юридичної особи та її ознаки
- •Теорії юридичної особи в цивілістичній науці
- •Засоби індивідуалізації юридичної особи
- •Немайнові права юридичної особи
- •Правоздатність юридичної особи
- •Дієздатність юридичної особи та порядок її реалізації
- •Органи юридичної особи
- •Види юридичних осіб
- •Види господарських товариств
- •Способи створення юридичної особи
- •Державна реєстрація юридичних осіб
- •Установчі документи юридичної особи
- •Філія юридичної особи
- •Припинення юридичної особи
- •Поняття об‘єктів цивільних прав
- •Види об’єктів цивільних прав
- •Поняття речей та майна
- •Класифікація речей у цивільному праві
- •Нерухомі речі як об‘єкти цивільних прав
- •Гроші та цінні папери як об‘єкти цивільних прав
- •Дії та послуги як об‘єкти цивільних прав
- •Поняття і умови здійснення суб’єктивних цивільних прав
- •Межі здійснення цивільних прав
- •Способи здійснення цивільних прав
- •Виконання цивільних обов‘язків
- •Суб‘єктивне цивільне право на захист
- •Самозахист цивільних прав
- •Форми захисту цивільних прав
- •Поняття представництва та його суб’єкти
- •Підстави виникнення та види представництва
- •Повноваження представника та передоручення
- •Представництво без повноважень
- •Поняття і види довіреності
- •Вимоги до довіреностей
- •Поняття строків та термінів у цивільному праві України
- •Класифікація строків і термінів
- •Правила обчислення строків і термінів
- •Поняття та значення строку позовної давності
- •Вимоги, на які позовна давність не поширюється
- •Види строків позовної давності
- •Перебіг строку позовної давності
- •Зупинення строків позовної давності
- •Переривання строків позовної давності
- •Застосування строків позовної давності
- •Поняття правочину у цивільному праві України та його ознаки
- •Класифікація правочинів
- •Умовні правочини
- •Умови дійсності правочинів
- •Форма правочину
- •Правові наслідки недотримання форми правочину
- •Воля учасника правочину та її юридичне значення
- •Правочини з недоліками волі
- •Види недійсних правочинів
- •Правові наслідки недійсності правочину
- •Тлумачення правочину
- •Поняття цивільно-правової відповідальності
- •Підстави виникнення відповідальності в цивільному праві
- •Умови цивільно-правової відповідальності
- •Поняття права власності
- •Зміст суб‘єктивного права власності
- •Загальні засади здійснення права власності Стаття 319 цк
- •Способи набуття права власності
- •Підстави припинення права власності
- •Ризик випадкового знищення майна
- •Форми і види права власності
- •Право довірчої власності
- •Право спільної власності
- •Система засобів захисту права власності в цивільному праві
- •Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикація)
- •Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння
- •Право користування чужим майном (сервітут) Статтi 401 -406
- •Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •159 Загальні положення про гарантію
- •160 Поняття та види застави
- •161 Поняття договору та його значення
- •162 Функції договору, як правового засобу регулювання відносин
- •163 Класифікація цивільно-правових договорів
- •164 Зміст договору
- •165 Структура договору як документу
- •166 Форма договору
- •167 Стадії укладення договору (оферта, акцепт)
- •168 Врегулювання переддоговірних спорів.
- •169 Зміна та розірвання договору
- •171.Зобов’язання з публічної обіцянки винагороди
- •Зобов’язання, що виникають зі створення загрози (життю, здоров’ю, майну)
- •Зобов’язання з безпідставного придбання або збереження майна
- •Поняття та система деліктних зобов’язань
- •Загальні умови виникнення зобов’язання із заподіяння шкоди (деліктних зобов’язань)
- •Зобов’язання по відшкодуванню моральної шкоди
- •Особливості відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •Зобов’язання по відшкодуванню шкоди, завданої життю та здоров’ю
- •Поняття та система спадкового права України
- •181. Основні поняття спадкового права.
- •182. Суб’єкти спадкових відносин. Усунення від права спадкування.
- •183. Час та місце відкриття спадщини.
- •184. Поняття та склад спадщини.
- •185. Спадкування за заповітом.
- •186. Поняття та вимоги до заповіту.
- •187. Види заповітів.
- •188. Скасування та зміна заповіту.
- •189. Зміст заповіту.
- •190. Право на обов’язкову частку у спадщині (привілейовані спадкоємці).
- •191. Спадкування за законом.
- •192. Умови та черговість спадкування за законом.
- •193. Черги спадкоємців за законом.
- •194. Спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія.
- •195. Порядок прийняття спадщини.
- •196. Відмова від спадщини.
- •197. Оформлення права на спадщину.
- •198. Відумерлість спадщини.
- •199. Частки спадкоємців у спадщині.
- •200. Охорона спадкового майна та управління спадщиною.
- •201. Виконання заповіту.
- •202. Спадковий договір.
- •203. Поняття договору купівлі-продажу.
- •204. Види договорів купівлі-продажу.
- •205. Елементи договірного зобов’язання купівлі-продажу.
- •206. Форма договору купівлі-продажу.
- •207. Права та обов’язки продавця:
- •208. Права та обов’язки покупця:
- •209. Правові наслідки порушення договору купівлі-продажу.
- •210. Право покупця, який придбав товар неналежної якості.
- •211. Захист справ споживачів в Україні
- •212. Поняття договору міни та його видова характеристика
- •213. Елементи договірного зобов’язання міни
- •214. Предмет договору міни
- •215. Форма договору міни
- •216. Права та обов’язки покупця та продавця за договором міни
- •217. Відповідальність за порушення зобов’язання з договору міни
- •218. Поняття договору поставки та його видова х-ка
- •219. Сторони та суб’єкти поставки
- •220. Предмет поставки
- •221. Форма договору поставки
- •222. Порядок реалізації договору поставки.
- •223. Права та обов’язки постачальника
- •224. Права та обов’язки покупця:
- •225. Наслідки порушення договору поставки
- •226. Поняття договору дарування та його видова характеристика.
- •227. Сторони договору дарування.
- •228. Предмет договору дарування.
- •229. Форма договору дарування
- •230. Права та обов’язки сторін у договорі дарування.
- •231. Поняття договору ренти та його видова характеристика.
- •232. Поняття та особливості ренти
- •233. Елементи договірного зобов’язання ренти.
- •234. Права та обов’язки одержувача ренти.
- •235. Права та обов’язки платника ренти.
- •236. Ризик випадкового знищення чи пошкодження майна в договорі ренти.
- •237. Поняття договору довічного утримання.
- •238. Елементи договору договірного зобов’язання довічного утримання.
- •239. Права та обов’язки відчужувача.
- •240. Права та обов’язки набувача.
- •241. Поняття договору найму та його видова х-ка.
- •242. Види договорів найму.
- •243. Елементи договірного зобов’язання найму.
- •244. Строки в договорі найму.
- •245. Прав та обов’язки наймача.
- •246. Права та обов’язки наймодавця.
- •247. Порядок укладення договору піднайму.
- •248. Юридична доля поліпшень майна, що зроблені наймачем.
- •249. Припинення договору найму.
- •250. Поняття договору підряду та його видова характеристика.
- •253. Ціна та кошторис у договорі підряду.
- •254. Права та обов’язки підрядника.
- •256. Якість роботи в договорі підряду.
- •258. Поняття та види договорів з надання послуг.
- •259. Загальні положення про договір з надання послуг.
- •260. Поняття та основні елементи договору доручення.
- •261. Права та обов'язки повіреного та довірителя. Обов’язки повіреного
- •Обов’язки довірителя
- •262. Припинення договору доручення та його юридичні наслідки. Припинення договору доручення
- •Наслідки припинення договору доручення
- •263. Поняття та елементи договору комісії.
- •264. Права та обов'язки комітента і комісіонера.
- •265. Агентський договір.
- •266. Поняття та види транспортних договорів.
- •267. Загальні положення про договір перевезення.
- •268. Договір перевезення вантажу
- •269. Договір перевезення пасажира.
- •270. Договір чартеру (фрахтування).
- •271. Договір транспортного експедитування.
- •273. Форми безготівкових розрахунків.
- •274. Поняття договору позики.
- •275. Елементи договірного зобов'язання позики
- •276. Форма догвору позики.
- •277. Права та обов'язки в договрі позики.
- •278. Поняття та сторони банківського вкладу.
- •279. Предмет договору банківського вкладу.
- •280. Форма договору банківського вкладу.
- •281. Види банківських вкладів.
- •282. Поняття та сторони договору банківського рахунка.
- •283. Предмет договору банківського рахунка.
- •284. Укладення договору банківського рахунка.
- •285. Порядок і підстави списання грошових коштів з банківського рахунка. Підстави списання грошових коштів з рахунка
- •Черговість списання грошових коштів з рахунка
- •286. Розірвання договору банківського рахунка.
- •287. Договір банківського кредитування.
- •288. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.
- •289. Ліцензійний договір: поняття, суб'єкти, предмет
- •290. Строки ліцензійних договорів.
- •291. Договори про створення за замовленням об'єкта права інтелектуальної власності.
- •292. Договори про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.
- •293. Договір комерційної концесії.
- •294. Поняття та види спільної діяльності.
- •295. Поняття договору про спільну діяльність.
- •296. Форма договору про спільну діяльність.
- •297. Договір простого товариства.
- •298. Правовий режим спільного майна учасників за договором простого товариства.
- •299. Ведення спільних справ учасників договору простого товариства за спільними зобов'язаннями.
- •300. Відповідальність учасників договору простого товариства за спільними зобов'язаннями.
Поняття і зміст цивільної дієздатності фізичної особи
Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними (ч. 1 ст. 30 ЦК).
Дієздатність, як і правоздатність, за своєю юридичною природою є суб'єктивним цивільним правом, яке перебуває в тісному зв'язку з особою носія. Зміст цього суб'єктивного цивільного права фізичних осіб передбачає такі повноваження:
1) здатність фізичної особи своїми діями набувати цивільних прав та створювати для себе цивільні обов'язки;
2) здатність самостійно здійснювати цивільні права та виконувати обов'язки;
3) здатність нести відповідальність за невиконання цивільних обов'язків.
Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи передбачено ЦК України і може бути обмежено лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
На відміну від правоздатності, яка рівною мірою визнається за всіма фізичними особами, дієздатність не може бути однаковою. Закон визначає кілька різновидів дієздатності:
• повна дієздатність;
• дієздатність фізичних осіб у віці від 14 до 18 років (неповнолітніх);
• дієздатність фізичних осіб у віці до 14 років (малолітніх).
Повна цивільна дієздатність — це здатність фізичної особи своїми діями набувати та здійснювати весь спектр передбачених законом цивільних прав та створювати для себе та виконувати будь-які цивільні обов'язки, тобто реалізовувати належну їй правоздатність у повному обсязі. Повна дієздатність може набуватись фізичною особою та надаватись їй.
Набуття має місце у разі, якщо повна дієздатність фізичної особи виникає в неї незалежно від її волі. ЦК України до таких випадків відносить:
1) досягнення фізичною особою віку 18 років (повноліття) (ч. 1 ст. 34 ЦК);
2) реєстрація шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття. При цьому, в разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття, а також у разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається (ч. 2 ст. 34 ЦК).
Надання має місце у разі, якщо виникнення повної дієздатності фізичної особи залежить від її волі та проводиться у спеціальному порядку. Повна дієздатність надається:
1) фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором;
2) неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини;
3) фізичній особі, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю. В цьому разі повна дієздатність надається з моменту реєстрації неповнолітньої фізичної особи як підприємця.
Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі, якщо такої згоди немає, повну цивільну дієздатність може бути надано за рішенням суду. У разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається.
Цивільну дієздатність фізичних осіб віком від 14 до 18 років (неповнолітніх) визначено як неповну. Обсяг дієздатності неповнолітніх визначається ст. 32 ЦК України та є достатньо широким, однак не таким, як це за повної цивільної дієздатності. Неповнолітні особи можуть набувати для себе цивільних прав або самостійно (у випадках, що передбачені законом), або за згодою батьків (усиновителя, піклувальника).
Самостійно вони вправі:
• вчиняти дрібні побутові правочини. При цьому, правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;
• здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
• розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
• бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
• укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
Решту своїх прав фізичні особи у віці від 14 до 18 років вправі здійснювати за згодою батьків (усиновителів) чи піклувальника. При цьому, згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна має бути письмово нотаріально посвідчено.
Згоду на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержано від будь-кого з батьків (усиновлювачів). У разі заперечення того з батьків (усиновлювачів), з яким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснено з дозволу органу опіки та піклування.
Що ж до такої складової, як деліктоздатність, то, за загальним правилом, неповнолітня особа самостійно несе відповідальність за невиконання обов'язку. В окремих випадках, наприклад, за завдання неповнолітньою особою шкоди або невиконання договору, укладеного неповнолітньою особою за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника, додатково відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник, якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків (ст.ст. 33, 1179 ЦК України).
Цивільну дієздатність фізичної особи до 14 років (малолітньої) називають частковою. Переважну більшість її прав здійснюють її батьки (усиновлювачі) чи опікун, які є її законними представниками та діють від її імені в її інтересі. Однак у ст. 31 ЦК України визначено низку прав, які неповнолітня особа може здійснювати самостійно:
• вчинення дрібних побутових правочинів;
• здійснення особистих немайнових прав на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Що стосується деліктоздатності, то законодавець відносить малолітніх до осіб, які визнаються неделіктоздатними, тобто такими, що не несуть відповідальність за завдану ними шкоду. В цьому випадку відповідальність, як правило, покладається на батьків (усиновлювачів) або опікуна чи іншу фізичну особу, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, а також на інших осіб, що визначені чинним законодавством (ст. 1178 ЦК).
В окремих випадках законодавець визначає умови, за яких фізичну особу може бути обмежено в цивільній дієздатності, тобто на яких підставах та в якому порядку їй може бути зменшено обсяг здатності своїми діями набувати та здійснювати цивільні права та створювати і виконувати цивільні обов'язки. При чому можливе обмеження як неповної, так і повної дієздатності.
Обмеження неповної цивільної дієздатності неповнолітніх можливе лише за наявності достатніх підстав, наприклад, учинення дій, що свідчать про нездатність неповнолітнього самостійно й вільно розпоряджатись своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами. Строк такого обмеження встановлюється судом і не може перевищувати моменту набуття неповнолітнім повної дієздатності. Окрім цього, суд може достроково скасувати своє рішення про обмеження неповної дієздатності, якщо обставини, які були підставою для прийняття судом цього рішення, зникли (ч. 5 ст. 32 ЦК). У цьому разі особа знову набуває неповної (часткової) дієздатності в тому обсязі, що існував до цього обмеження.
Обмеження повної цивільної дієздатності допускається у разі, якщо фізична особа, яка набула повної дієздатності:
1) страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
2) зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.
Оскільки обмеження повної дієздатності фізичної особи є істотним втручанням в її правовий статус, то і здійснити це можна лише за рішенням суду. Повна цивільна дієздатність фізичної особи вважається обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч. 4 ст. 36 ЦК).
Правовими наслідками обмеження повної дієздатності фізичної особи є встановлення судом над нею піклування. Тобто всі правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільну дієздатність якої обмежено, за згодою піклувальника. Окрім цього, заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи особи, яку обмежено в цивільній дієздатності, одержує та розпоряджається ними піклувальник. Однак обмеження цивільної дієздатності фізичної особи не впливає на обмеження її деліктоздатності.
Якщо підстави для обмеження повної дієздатності фізичної особи зникли, наприклад, особа припинила зловживати спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, суд поновлює повну цивільну дієздатність фізичної особи та припиняє піклування над нею.
Окрім обмеження в цивільній дієздатності фізичної особи, її може бути за певних обставин визнано недієздатною. Недієздатність фізичної особи — це нездатність фізичної особи власними діями набувати цивільних прав і виконувати цивільні обов'язки.
Підставою визнання фізичної особи недієздатною є хронічний, стійкий психічний розлад здоров'я, внаслідок якого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними (ст. 39 ЦК). І лише за наявності цих підстав суд може за заявою заінтересованих осіб винести рішення про визнання особи недієздатною. За загальним правилом, фізична особа визнається недієздатною з моменту набуття рішенням суду законної сили. Однак у випадках, якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, момент визнання фізичної особи недієздатною суд може встановлювати з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів про психічний стан особи (ст. 40 ЦК).
Наслідками визнання фізичної особи недієздатною є встановлення над нею опіки, тобто абсолютно весь спектр можливих цивільних прав (обов'язків) фізичної особи здійснюються (виконують) опікуни, в тому числі й обов'язки з відповідальності.
У разі, якщо підстави для визнання особи недієздатною зникли, наприклад, особа видужала або значно поліпшився її психічний стан, внаслідок чого у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, суд, за позовом опікуна, органу опіки та піклування, поновлює цивільну дієздатність особи та припиняє опіку над нею.
Важливу роль для забезпечення рівності в можливості набуття та здійснення цивільних прав фізичної особи та створення і виконання її цивільних обов'язків відіграє інститут опіки та піклування.
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, яких визнано недієздатними (ст. 58 ЦК).
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільну дієздатність яких обмежено (ст. 59 ЦК).