Питання для самоконтролю

1. Які чинники зумовили злет культури Київської Русі?

1. Укажіть загальні ознаки давньоруської культури.

2. Які дві літературні мови функціонували в Київській Русі? Укажіть сферу вживання кожної.

3. Коли виникла писемність у Київській Русі? Які факти свідчать про наявність писемності в русичів ще в язичницькі часи?

4. Хто створив глаголицю й кирилицю?

5. Які типи шкіл існували в Київській Русі?

6. Коли, де й ким була заснована найбільша бібліотека Київської Русі?

7. Які книги з цієї бібліотеки збереглись до наших днів?

8. Де русичі застосовувалися знання з хімії, фізики, математики?

9. Які міри довжини використовували русичі?

10. Охарактеризуйте рівень володіння русичами географії та астрономії, медицини.

11. На які дві групи поділяється література Київської Русі?

12. Назвіть найвідоміші оригінальні літературні твори Київської Русі.

13. З яких трьох рівнів складалося давньоруське місто?

14. Коли виникло муроване будівництво?

15. На які три групи поділяється архітектура Київської Русі?

16. Який храм був «руською митрополією», головним храмом Київської Русі?

17. Які види мистецтва Київської Русі були пов’язані з культовою архітектурою?

18. Які фрески і мозаїки дійшли до наших днів?

19. Назвіть перших руських іконописців.

20. Які три музичні культури різного походження і призначення існували в Київській Русі?

Тема 4. Ренесанс як явище в українській культурі

(ХІV–ХVІ ст.)

План

1. Суспільно-політичні та історичні умови в Україні ХІV – ХVІ ст.

2. Українська духовна культура в період Відродження та Реформації ХІV – ХVІ ст. як складова загальноєвропейських культурних процесів.

   1. Розвиток освіти. Українські гуманісти.

   2. Діяльність братств та культурно-освітніх осередків.

   3. Полемічна література.

   4. Книгодрукування. Острозька Біблія.

3. Архітектура та образотворче мистецтво.

4. Музична культура України періоду Відродження.

5. Феномен козацької культури.

Література: [3, с.103–134], [4, с. 150–214], [5, с. 158–180], [8, с. 146–162]

Словник: Люблінська унія, Брестська церковна унія, Ренесанс, реформація, гуманізм, гуманісти, братство, греко-слов’яно-латинська школа, колегія, полемічна література, ренесансний стиль в архітектурі.

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання слід розпочати зі з’ясування суспільно-політичних та історичних умов на Україні XIV –XVI ст. Починаючи від XIV ст. усі українські землі оинилися під іноземною владою, зокрема Великого князівства Литовського, Польського королівства, Молдовського князівства та Угорщини. Вирішальною у долі України подією стала Люблінська унія 1569 р., згідно з якою Велике князівство Литовське об’єднувалося з Польським королівством у єдину державу – Річ Посполиту. Унаслідок цього на українських землях знищуються рештки автономії, державних традицій, господарство і суспільне життя перебудовується за польським зразком, поширюється католицизм. Брестська церковна унія 1596 р. про утворення греко-католицької церкви призвила до розколу в українському суспільстві й породила потужний антикатолицький рух.

Розкриття другого питання слід почати зі з’ясування понять «Ренесанс», «Реформація», «гуманізм». Варто вказати на те, що в різних народів ці явища проявились нерівномірно і мали свої відмінності. Українська культура XIV – XVI ст. також переживала етап свого Відродження. Характерними його ознаками були поширення ідей гуманізму, яскраво виражений антропоцентризм ренесансного мислення, що утверджувало велич і винятковість земної людини, пробуджувало інтерес до людських цінностей. Проникнення і розвиток ренесансно-гуманістичних ідей в Україні пов’язані з діяльністю цілої плеяди вчених, філософів, культурних діячів, митців, людей європейської освіти, блискуче ерудованих, з широким колом інтересів: Ю.Дрогобич, Павло Русин з Кросно, С.Оріховський та ін.

Вивчаючи наступне питання, необхідно наголосити на тому, що братства у багатьох питаннях ставили цілі, подібні до тих, що їх вирішували реформаційні течії у Західній Європі. Особливий внесок вони здійснили у розвиток освіти. Братські школи сприяли демократизації освіти, оскільки вони були загальнодоступними. У кінці XVI ст. в Україні виникає новий тип школи – греко-іслов’яно-латинська, у якій давньоруські культурно-освітні традиції поєднувались з досягненнями європейської школи і науки того часу. Першою навчальною установою такого типу стала Острозька греко-слов’яно-латинська колегія, заснована близько 1576 р. князем К.Острозьким. Це був справжній культурно освітній центр де разом з колегією діяли літературно-науковийй гурток, бібліотека та друкарня.

Готуючись до наступного питання, слід зазначити, що точної дати початку книгодрукування на українських землях невідомо. Існують обґрунтовані гіпотези щодо існування книгодрукування в Україні до І.Федорова. Поява друкованих кириличних книг пов’язана з іменем краківського міщанина, німця за походженням Швайпольта Фіоля, який видав 1491 р. у Кракові релігійні книги кирилицею. Першим україно-білоруським книгодрукарем вважається білорус Франциск Скорина (1486-1540). Ним було надруковано близько 42 книг, що вийшли у Вільно й Празі. Першою друкованою книгою в Україні був «Апостол», виданий 1574 р. у Львові І. Федоровим. У 1581 р. в Острозі І.Федоров за сприяння К.Острозького надрукував першу слов’янську Біблію (Острозька Біблія) церковнословянською мовою, яка відіграла важливу роль у боротьбі проти наступу католицької церкви на православ'я.

Розглядаючи проблему полемічної літератури, слід пригадати складну конфесійну ситуацію в Україні другої половини XVI – поч. XVII ст. Полеміка між католиками та православними досягла своєї кульмінації у період підготовки і укладення Брестської унії 1569 р. Полемічна література як оригінальне явище української духовної культури кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. дістало таку назву від свого головного завдання – полемізувати з представниками інших конфесій, насамперед католицизму, що прагнули поширити свій вплив на православне населення.

Розкриваючи наступне питання, слід підкреслити, що архітектура XIV – XVI ст. будувалась переважно на традиціях давньоруської епохи, водночас використовуючи досягнення західноєвропейських стилів: романського, готичного та ренесансного. Пам’ятки того періоду можна поділити на дві групи: оборонні споруди та культові. З другої половини XVI ст. церковне і світське будівництво зазнає впливів ренесансного стилю, який був дуже поширений у Львові. Високого рівня розвитку в Україні досягли як релігійні (ікони, фрески), так і світський живопис.

Останнє питання передбачає короткий розгляд феномена українського козацтва як осередку ствердження ідей демократичності і побратимства, захисту волі і православної віри. Козацтво створило багатогранну, самобутню культуру, мало великий вплив на духовні процеси української культури.