40. Синтагматичний і парадигматичний аспекти вивчення мовних явищ

Лексико - семантична система базується на відношеннях. Тут відношення бувають парадигматичними і синтагматичними. Парадигматичне відношення - це відношення між словами на основі спільності або протилежності їх значень. Можна виділити:1)відношення смислової подібності(синонімія); 2)відношення смислового протиставлення (антонімія); 3)відношення смислового включення (гіпонімія); 4)відношення супідрядності (напр..:ялина сосна кедр береза-дерево) і портативності, тобто цілого і його частини(сосна-шишка,людина-рука,кінь-грива).Найбільш парадигматичним об’єднаннями є лексико-семантичні поля-сукупність парадигматично пов’язаних лексичних одиниць, які об’єднані спільністю змісту і відображають поняттєву, предметну й функціональну подібність позначуваних явищ. Напр.:поле спорідненості, переміщення (руху), поле розумової діяльності(мислення),часове поле, погодне, поле сприймання…Синтагматичні відношення – лінійні зв’язки слова, його сполучуванність, контекст. Кожне слово поєднується не з будь-яким іншим словом, а тільки з певними словами.(напр. слово гайнувати і розтринькувати поєднується тільки з одним словом –час і гроші). Між значеннями слова та його сполучуваністю існує тісний зв’язок. Значення слова зумовлюється його сполучуваністю існує тісний зв’язок. Значенням слова зумовлюється його сполучуваності слова, а розширення чи зміна сполучуваності слова (вживання слова в незвичайних контекстах) призводить до зміни його значення. Як і лексична парадигма, лексична синтагматика є специфічною для кожної мови.(Пор. укр.: насипати борщу - рос.налить борща, укр. брати участь - рос.принимать участие.). Через стійкість парадигматики і синтагматики, лексико-семантична система кожної мови є унікальною. Вона відображає національній менталітет, традиції культури. Вибираючи слова в процесі комунікації, мовець свідомо чи мимовільно враховує їх парадигматичні й синтагматичні зв’язки, які є в його мовній свідомості.

41. Слово як одиниця мови. Відмінність слова від морфеми і речення. Основні функції слова.

Не зважаючи на те, що ми з легкістю можемо виділити слово в мовленнєвому потоці, вчені і досі знаходять для себе певні труднощі у тому, щоб дати слову точне визначення. На сучасному етапі існує більше 300 різноманітних визначень слова. Проблема полягає в тому, що більшість визначень, які вчені намагаються дати слову, можуть слугувати і для позначення інших мовних одиниць. Академік Л.В. Щерба, який займався дослідженням слова, писав, що в кожній мові дефініція слова є різною, а, отже, дати йому конкретне пояснення неможливо.

Слово - наслідок сполучення певних значень з сукупністю певних звуків, результат чого здатний до певного граматичного вживання.

Американські дискриптивісти пропонують замінити поняття слова окремими:

графічне слово - ланцюжок літер між 2-ма пробілами

фонетичне слово - звуковий комплекс, об`єднаний спільним наголосом

граматичне слово - комплекс, що здатний виступати єдиним членом речення

Дехто обмежує значення слова як одиниці, що має план вираження і план значення. Але ці ж ознаки мають також морфема і словосполучення.

Таким чином, існує проблема окремості слова в тексті (що вимагає чіткого вирізнення його від морфеми з одного боку, з іншого - від словосполучення чи речення) та проблему тотожності слова, його ідентифікацію (так, чи є одним словом рос. "железная дорога", укр. - залізниця, адже референт лише один).

Відмінності слова від морфеми і речення:

Слово:

- має позиційну автономність, є вільним знаком

- може самостійно виконувати синтаксичну функцію - формувати речення

- становить лексико-граматичну єдність, поєднуючи в собі лексичне і граматичне значення

- не лише відтворюються, а й творяться (неологізми)

Морфема:

- найменша значеннєва одиниця, що реалізується в рамках певного слова

- не здатна до позиційної самостійності чи синтаксичною функції

- має лише 1 значення: або дериваційне (словотворче), або реляційне (граматичне)

- є повторюваною мовною одиницею, яка відтворюється в готовому вигляді

Речення:

- формується з одного чи кількох слів, кожне з яких має власне лексико-граматичне значення

- творяться, а не відтворюються (окр. випадок - фразеологічні вислови)

- є проникною системою: до складу речення можна вводити додаткові слова

Основними функціями слова є:

- референтна (називання предметів та явищ)

- експресивна

- інформативна

- мислеоформлююча

- стилістичне маркування