Питання №3

Граматичне значення - це таке абстраговане поняття, яке оформлює лексичне значення слова й виражає різні його відношення за допомогою граматичної форми. Наприклад, кількісну характеристику між предметами і явищами відображеної дійсності виявляємо в однині і множині граматичної категорії числа, якісна - виражається чоловічим, жіночим та середнім родом в категорії роду, однотипні відношення до інших предметів та явищ знаходять вираження у граматичних значеннях відмінка.

Граматичні значення таких категорій, як стан, перехідність/неперехідність тощо, у дієслова виражаються за допомогою семантичних засобів. Граматичні значення внаслідок зіставлення, протиставлення, взаємовідношення, якщо вони однорідні, становлять собою єдність своїх складників. Так утворюється граматична категорія - одне з найабстрактніших понять. Граматична категорія своїх показників не має, вона виявляється через граматичні значення, які визначаються за допомогою своїх засобів вираження - граматичних форм.

(Та чи інша граматична категорія (категорія роду, категорія числа, категорія відмінка і т.д.) у кожному конкретному слові має певний зміст. Так, наприклад, категорія роду, властива іменам іменників, у слові «книга» виявляється в тому, що це іменник жіночого роду; або категорія виду, наприклад, в дієслові «малювати» має певний зміст - це дієслово недоконаного виду. Подібні значення слів називаються граматичними значеннями.)

• Усі граматичні категорії поділяють на морфологічні і синтаксичні.

До морфологічних категорій належать категорії роду, числа, відмінка, виду, часу, способу, особи.

До синтаксичних категорій можна віднести категорію комунікативної спрямованості (розповідні, питальні, спонукальні речення), категорію активності й пасивності, категорію стверджувальності—заперечувальності та категорії синтаксичного часу і синтаксичного способу, які формують парадигму речення.

Морфологічні категорії в свою чергу поділяються на класифікаційні і словозмінні. Класифікаційні категорії — це такі, в яких члени виступають як рубрики класифікації слів. Так, наприклад, категорія роду іменників і категорія виду дієслова є класифікаційними, бо іменники не відмінюються, а класифікуються за родами, а дієслова належать до однієї з трьох рубрик — до дієслів доконаного чи недоконаного виду або двовидових. Словозмінні — це граматичні категорії, яких слово може набувати залежно від партнера, з яким воно поєднується в мовленнєвому ланцюжку. Наприклад, категорія роду прикметників. Прикметники не класифікуються, а відмінюються за родами.

• Граматичні категорії по-різному виявляються в мові. Наприклад, такі категорії, як рід і відмінок, в українській мові виявляються синтаксично (реляційно), категорія виду і часу — несинтаксично (номінативно, референційно), а категорія числа або особи поєднує ознаки обох названих типів.

Питання №6

Морфемний склад слова в процесі розвитку мови може зазнавати змін. Сучасна морфемна структура деяких слів не збігається зі структурою, що була властива їм у момент утворення. Це зумовлено деетимологізацією, відривом мотивованого сова від мотивуючого, семантичною та фонетичною зміною мотивованого слова. Розрізняють такі зміни морфемного складу слова, як опрощення, пере розклад, ускладнення, декореляція.

У кожній мові граматичні значення слова виражаються певним способом. Залежно від використовуваних мовних засобів розрізняють два типи способів вираження граматичних значень – синтетичні (афіксація, внутрішня флексія, редуплікація, суплетивізм, синтаксичне словоскладання, наголос) та аналітичні (службові слова, порядок слів, інтонація).

Як зазначається в енциклопедії «Українська мова», афіксація - це найхарактерніший для української мови спосіб словотворення, за допомогою якого утворюється майже 85% слів її словникового складу

Аглютинація (лат. agglutinatio — склеювання) — у мовознавстві — творення в мовах граматичних форм і похідних слів приєднанням до кореня або основи слова афіксів, що мають одне граматичне значення. Наприклад, в узбецькій мові множина іменників, займенників і дієслів завжди позначається афіксом «лар»/ «lar»(урток/urtok—«товариш», уртоклар/urtoklar— «товариші»; у йозади/u yozadi—«він напише», улар йозадилар/ular yozadilar —«вони напишуть»).

У слов'янських мовах аглютинація — дуже рідкісне явище, на противагу якій поширена фузія. Аглютинація властива тюркським, фінно-угорським та ін. мовам.

Застосування в літературі

В літературі цей процес стосується утворення нових семантичних сполук, асоційованих із способом формування похідних слів і граматичних форм за допомогою приєднання до кореня афіксів із певним значенням.

ВНУТРІШНЯ ФЛЕКСІЯ

-вираження граматичних значень зміною складу кореня (напр., укр. "витирати" - "витерти", англ. foot - "нога", feet - "ноги", нім. die Tochter - "дочка", die Tochter - "дочки").